01 вересня 2025 рокуСправа №160/8994/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/8994/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 р. № 2-р(ІІ)/2024 у справі №3-123/2023 (229/23); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та здійснювати виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 20.03.2024 року, з урахуванням раніше проведених виплат у відповідності до рішення КСУ від 20.03.2024р. №2-р(ІІ)/2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом II групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначає, що рішення відповідача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром з 20 березня 2024 року є протиправним, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 у справі №3-123/2023(229/23) визнано неконституційними припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8994/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року залучено до участі у справі № 160/8994/25, як другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в його електронний кабінет та отримано 04.06.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.
19.06.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позовної заяви відповідач зазначає, що пенсія позивачу обчислена відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
ОСОБА_1 з 01.03.2025 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків, 1-ї категорії, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно посвідчення від 08.12.2015 року серії НОМЕР_1 позивач є інвалідом 2 групи і має право на відповідні пільги, встановлені для ветеранів війни інвалідів війни.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія І) серії НОМЕР_2 від 17.04.2019 року.
До 01.03.2025 року позивач перебував на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Як вбачається з протоколу перерахунку пенсії від 28.02.2024 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з 27.02.2024 року, розмір якої склав 36015,29 грн., але до виплати максимальний розмір пенсії встановлено 23610,00 грн.
24.02.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії, а саме, просив здійснити перерахунок пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням висновків викладених у рішенні Другого сенату Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2024 від 20 березня 2024 року по справі № 3-123/2023(229/23).
Заяву позивача від 24.02.2025 року переадресовано за належністю Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
04.03.2025 року листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на заяву позивача повідомлено, що частиною 3 статті 67 Закону № 796 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, розмір пенсійної виплати, з урахуванням норм статті 67 Закону № 796, з 01.03.2024, становить 23610,00 грн. Законні підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Вважаючи обмеження розміру своєї пенсії максимальним розміром протиправним, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-XII(зі змінами) (далі за текстом Закон №796-XII), Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір пенсії позивача обчислений від середнього заробітку 36015,29 грн., підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни ІІ групи 944,40 грн., додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п. 5 379,60 грн., обмеження в індексації з 01.03.2023 року -3990,31 грн., обмеження в індексації з 01.03.2024 року - 1155,45 грн., розмір пенсії з надбавками 32193,53 грн., максимальний розмір пенсії 23610,00 грн.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для обмеження розміру пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суд враховує наступне.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011 року.
За положеннями статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Так, згідно з частиною 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», зокрема, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №120/1602/23, від 15.11.2023 у справі №120/6735/23 та інших.
Однак 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VIзі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XIIзі змінами, припис першого речення частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XIIзі змінами, припис першого речення частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 20.03.2024 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі змінами, визнано неконституційними.
На застосуванні під час вирішення даної справи вищевказаного рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 наполягав позивач своєму позові.
З урахуванням вище наведеного суд зазначає, що до 19.03.2024 року включно припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що поширював свою дію на Закон №796-XII, та припис першого речення частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов'язковому застосуванню.
Натомість з 20.03.2024 року відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, позаяк рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VIзі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.
В даному випадку, позивач до 01.03.2025 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким з 20.03.2024 року обмежувалась виплата його пенсії максимальним розмір. В подальшому листом від 04.03.2025 року саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу було повідомлено про відсутність підстав для виплати його пенсії без обмеження її максимальним розміром. Наведений лист позивач вважає рішенням про відмову у перерахунку пенсії.
Судом враховується, що відповідачем листом від 04.03.2025 року протиправно було відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії без обмеження її максимальним розміром, протиправно застосовано обмеження під час виплати пенсії максимальним розміром з 20.03.2024 року, і саме такі дії, а не рішення, як помилково вважає позивач, не відповідають критеріям правомірності, визначеним в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначене та встановлені обставини, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування обмеження пенсії позивача максимальним розміром під час її виплати з 20.03.2024 року є протиправними.
В той же час, з 01.03.2025 року позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно саме цей відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 20.03.2024 року враховуючи рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 без обмеження пенсії максимальним розміром.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору, суд зазначає, що позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", отже розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування обмеження під час виплати пенсії ОСОБА_1 з 20 березня 2024 року максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 20 березня 2024 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська