18 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4049/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_1 до Володимирської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
Заступник керівника Волинської обласної прокуратури Бабенков Олександр Юрійович звернувся з позовом до Володимирської міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо неналежного розгляду подання Північно-західного міжрегіонального управлінням лісового та мисливського господарства від 09.08.2024 за №03-1195.
Зобов'язання Володимирської міської ради вжити заходів у порядку, визначеному ч.ч.2, 3, 5 ст.57-1 Земельного кодексу України щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених земель орієнтовною площею 28 га в адміністративних межах Володимирської міської ради Волинської області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства 09.08.2024 за №03-1195 на адресу Володимирської міської ради скеровано лист (клопотання) про прийняття рішення щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 28 га, які знаходяться на території даного органу місцевого самоврядування до самозалісених.
На підтвердження факту наявності на земельних ділянках самосійних лісів Північнозахідним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства Володимирській міській раді надано акт обстеження земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на території Володимирської міської територіальної громади Володимирського району на предмет віднесення їх до самозалісених від 06.08.2024 та схеми розташування земельних ділянок.
Однак, незважаючи на вказане, рішенням Володимирської міської ради від 07.11.2024 №41/109 «Про віднесення земельних ділянок до самозалісених» ділянок» відмовлено у задоволенні клопотання.
Такі дії органу місцевого самоврядування не сприяють реалізації державної екологічної ініціативи «Масштабне залісення України» та порушують інтереси держави у сфері охорони лісових ресурсів. Таким чином, за наведених обставин вбачаються підстави для визнання протиправною бездіяльності Володимирської міської ради щодо не віднесення земельних ділянок до самозаліснених земель.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08.05.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 07.11.2024 Володимирською міською радою було прийнято рішення №41/109 «Про віднесення земельних ділянок до самозаліснених ділянок», яким міська рада вирішила відмовити Північно-Західному міжрегіональному управлінню лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України в задоволенні клопотання про віднесення земельних ділянок до самозаліснених ділянок, орієнтовною площею 28,00 га. на території Володимир-Волинської міської територіальної громади на підставі частини 5 статті 57-1 Земельного кодексу України.
Дане рішення Володимирської міської ради є чинним та ніким не скасоване.
Володимирська міська рада не погоджується із доводами прокурора та вважає їх безпідставними, оскільки факти, викладені в позовній заяві не свідчить доказів того, що відповідачем в даному питанні було допущено протиправну бездіяльність, навпаки за результатами розгляду подання Володимирською міською радою було прийнято відповідне рішення, яке як зазначалося є чинним та не є предметом оскарження.
З огляду на вище викладене, просить у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.
Будь-яких інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства 09.08.2024 за № 03-1195 на адресу Володимирської міської ради скеровано лист (клопотання) про прийняття рішення щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 28 га, які знаходяться на території даного органу місцевого самоврядування до самозалісених.
На підтвердження факту наявності на земельних ділянках самосійних лісів Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства Володимирській міській раді надано акт обстеження земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на території Володимирської міської територіальної громади Володимирського району на предмет віднесення їх до самозалісених від 06.08.2024 та схеми розташування земельних ділянок.
Вказаним актом обстеження від 06.08.2025 встановлено, що одна земельна ділянка розташована поблизу с. Суходоли, кадастровий номер відсутній (координати ділянки 50.788 24.262), орієнтовною площею 7,0 га, безпосередньо примикає до земель лісового фонду філії ДП «Ліси України». Склад насаджень - 10Сз, вік - 21 років, повнота - 0,9. Ділянка рівномірно зайнята деревною рослинністю.
Також інша земельна ділянка розташована поблизу с. Суходоли, кадастровий номер відсутній (координати ділянки 50.778 24.260), орієнтовною площею 21,0 га, безпосередньо примикає до земель лісового фонду філії ДП «Ліси України». Склад насаджень - 7 Бп3Ос, вік - 15 років, повнота - 0,6. Ділянка не рівномірно зайнята деревною рослинністю.
Рішенням Володимирської міської ради від 07.11.2024 № 41/109 «Про віднесення земельних ділянок до самозалісених» ділянок» відмовлено у задоволенні клопотання.
На лист обласної прокуратури Володимирською міською радою надано відповідь від 07.02.2025 та зазначено, що інвентаризація самозаліснених ділянок на території громади не проводилась.
Таким чином, за наведених обставин вбачаються підстави для визнання протиправною бездіяльності Володимирської міської ради щодо не віднесення земельних ділянок до самозаліснених земель, що і було підставою для звернення із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Державою визначено пріоритети у сфері збереження та відтворення лісів з огляду на зменшення їх кількості. При цьому, на даний час особлива увага приділяється земельним ділянкам, які є самозалісеними. Тому, з метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», який набрав чинності у липні 2022 року та яким введено поняття «самозалісеної земельної ділянки».
Так Указами Президента України від 07.06.2021 №228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», від 29.09.2022 № 675/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 вересня 2022 року «Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період», передбачено проведення ідентифікації самозаліснених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності.
Згідно із Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» лісистість території країни повинна становити в 2025 році 16,5%, а в 2035 році - 17,5% порівняно з нинішніми 15,9%. В Україні, за різними оцінками, наразі близько 500 тис. га самосійних лісів, які розташовані на землях сільськогосподарського призначення або землях невизначеної категорії.
Ці ліси та відповідні земельні ділянки не перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України», а тому, зважаючи на вимоги закону (п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України), перейшли до комунальної власності територіальних громад.
З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», яким введено поняття самозалісненої земельної ділянки.
Суд враховує, що з травня 2021 року у результаті вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин до комунальної власності територіальних громад відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України перейшли всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, лісогосподарського призначення.
За загальним правилом, більшість земель лісогосподарського призначення є державною власністю та перебуває у постійному користуванні ДСГП «Ліси України». Відтак, відповідно до п. 24 Перехідних положень ЗК України ці землі до комунальної власності не передано.
Водночас, як встановлено, на землях сільськогосподарського призначення зростає самосійний ліс. При цьому, ці ліси та відповідні земельні ділянки не перебувають у постійному користуванні ДСГП «Ліси України», а тому, зважаючи на вимоги закону перейшли до комунальної власності територіальних громад.
З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», який набрав чинності у липні 2022 року та яким введено поняття «самозалісеної земельної ділянки», під якою розуміється земельна ділянка будь-якої категорії земель площею більше 0,5 гектарів вкрита лісовою рослинністю і заліснення якої пройшло (відбулося) природним або іншим шляхом (ч. 12 ст. 1 Лісового кодексу України).
Частиною 2 ст. 1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно зі ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до Закону України від 20.06.2022 №2321-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» доповнено Земельний кодекс України статтею 57-1 «Самозалісені землі», якою визначений порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.
Так, згідно частин 1-4 вказаної статті самозаліснена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, заліснення якої відбулося природним шляхом.
Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісненої ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісненої ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Віднесення земельної ділянки до самозалісненої здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісненої ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісненою ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.
Відповідно до Положення «Про Державне агентство лісових ресурсів України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок) визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку (п. 107 Порядку).
Згідно п. п. 108, 109 вказаного Порядку, під час державної реєстрації земельної ділянки здійснюється:
1) державна реєстрація обмежень у використанні земельної ділянки, що існують на момент державної реєстрації земельної ділянки;
2) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією;
3) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об'єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою:
1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
4) замовника технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).
Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, в електронній формі подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки; 3) електронний документ.
Згідно п. 112 вказаного Порядку, після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст, серед інших, також належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.
Вимогами ст. 20 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою; організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.
Землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації). Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії. (ст. 22 Закону України «Про землеустрій»).
Згідно ст. 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.
Види документації із землеустрою: а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць; а-1) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад; в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природнозаповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів; ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом (ст. 30 Закону України «Про землеустрій»).
Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку (ст. 35 Закону України «Про землеустрій»).
Згідно ст. 36 Закону України «Про землеустрій» ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель при здійсненні землеустрою проводяться з метою отримання інформації про якісний стан земель, а також для виявлення самозалісених ділянок, земель, що зазнають впливу водної та вітрової ерозії, підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, інших негативних явищ.
Отримана в процесі обстежень інформація використовується, в тому числі для прийняття органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування рішень про рекультивацію та консервацію земель, введення обмежень у використанні земель, відновлення, збереження та підвищення родючості ґрунтів, покращення природних ландшафтів, передачу в постійне користування державним та комунальним лісогосподарським підприємствам самозалісених ділянок тощо.
Статтею ст. 186 Земельного кодексу України встановлено порядок погодження та затвердження проектів землеустрою. Так, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів затверджуються їх замовниками. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджуються їх замовниками. Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; щодо земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), - сільською, селищною, міською радою.
Згідно вимог ст. 184 Земельного кодексу України землеустрій, серед іншого, передбачає визначення самозалісених ділянок.
Враховуючи викладене, виключно після прийняття рішення органом місцевого самоврядування про розробку землевпорядної документації та обстеження ділянок в натурі у ході розроблення такої документації можна отримати відомості, на підставі яких у подальшому будуть внесені відомості про самозалісену земельну ділянку до Державного земельного кадастру.
Статтею 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
Оскільки за приписами Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством та джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах, питання щодо їх охорони потребує особливої уваги.
В свою чергу, відповідно до Положення «Про Північно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства», затвердженого наказом Держлісагенства України від 09.11.2022 № 1012, управління є територіальним органом Держлісагенства. Завданням управління є реалізація повноважень Держлісагенства України на території Рівненської та Волинської областей.
Таким чином, Північно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Судом встановлено, що з метою виконання вищевказаних норм законодавства, Північно-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства 14.03.2024 звернулось до Володимирської міської ради з листом №02-390 щодо надання інформації про наявність земельних ділянок, що можуть бути віднесені до самозаліснених.
На вказаний лист, Володимирська міська рада повідомила про те, що ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» неодноразово зверталось до голови Володимирської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення самозаліснених земельних ділянок у постійне користування ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» для використання за цільовим призначення 09.01. «Для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг».
Зокрема, рішенням сесії Володимир-Волинської міської ради від 23.02.2022 №13/94 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Державному підприємству «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 9,50 га.
Разом з тим, щодо земельних ділянок орієнтовною площею 21,00 га та 7,00 га депутатами Володимирської міської ради прийнято рішення про залишення їх в комунальній власності територіальної громади.
При цьому, міська рада, в листі від 11.07.2024 №1888/1.27/2.24 зазначила, що на території громади є дві самозаліснені земельні ділянки орієнтовною площею 21,00 га та 7,00 га, які знаходяться за межами населених пунктів.
В подальшому, Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства 09.08.2024 за № 03-1195 на адресу Володимирської міської ради скеровано лист (клопотання) про прийняття рішення щодо віднесення земельних ділянок загальною площею 28 га, які знаходяться на території даного органу місцевого самоврядування до самозалісених.
На підтвердження факту наявності на земельних ділянках самосійних лісів Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства Володимирській міській раді надано акт обстеження земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на території Володимирської міської територіальної громади Володимирського району на предмет віднесення їх до самозалісених від 06.08.2024 та схеми розташування земельних ділянок.
Вказаним актом обстеження від 06.08.2025 встановлено, що одна земельна ділянка розташована поблизу с. Суходоли, кадастровий номер відсутній (координати ділянки 50.788 24.262), орієнтовною площею 7,0 га, безпосередньо примикає до земель лісового фонду філії ДП «Ліси України». Склад насаджень - 10Сз, вік - 21 років, повнота - 0,9. Ділянка рівномірно зайнята деревною рослинністю.
Також інша земельна ділянка розташована поблизу с. Суходоли, кадастровий номер відсутній (координати ділянки 50.778 24.260), орієнтовною площею 21,0 га, безпосередньо примикає до земель лісового фонду філії ДП «Ліси України». Склад насаджень - 7 Бп3Ос, вік - 15 років, повнота - 0,6. Ділянка не рівномірно зайнята деревною рослинністю.
При цьому, суд зауважує, що акт обстеження складено та підписано за участю начальника відділу земельних та природних ресурсів Володимирської міської ради.
Однак, незважаючи на вказане, рішенням Володимирської міської ради від 07.11.2024 № 41/109 «Про віднесення земельних ділянок до самозалісених» ділянок» відмовлено у задоволенні клопотання.
Також Володимирською районною військовою адміністрацією на виконання п. 1 доручення начальника Волинської обласної військової адміністрації від 10.09.2024 №7639/17/2-24 проведено роботи по ідентифікації самозаліснених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної власності на території району, які можуть бути віднесені до самозаліснених ділянок відповідно до положень статті 57-1 Земельного кодексу України. За результатами обстеження земельних ділянок, районною адміністрацією Північно-західному міжрегіональному управлінню лісового та мисливського господарства скеровано акт від 05.11.2024 з відповідними викопіюваннями з картографічних матеріалів.
Відтак, з урахуванням вказаного акту, Північно-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства 12.11.2024 за №02-2175 повторно звернулось до Володимирської міської ради про віднесення земельних ділянок, що знаходяться поблизу с. Суходоли з координатами 50.788 24.262 та 50.778 24.260 до самозаліснених.
На вказане клопотання, Володимирська міська рада зазначила, що Управління було повідомлено про розгляд попереднього клопотання відносно спірних земельних ділянок і про те, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом і з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Суд погоджується, що Володимирською міською радою не заперечується факт заліснення спірних земельних ділянок.
Факт наявності на вказаних земельних ділянках лісових насаджень підтверджується також викопіюванням із Геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами України (stat.forests.org.ua).
Разом із тим Державною екологічною інспекцією у Волинській області у 2024 році проведено плановий захід державного нагляду (контролю) з питань дотримання Володимирською міською радою вимог чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно акту перевірки органу контролю від 28.05.2024, самозаліснені земельні ділянки Володимирською міською радою не обліковуються, визначення в натурі (на місцевості) меж та внесення відомостей про них до державного земельного кадастру в порядку, визначеному с. 57-1 Земельного кодексу України, не проводиться.
Відтак, за результатами проведеної перевірки, Державною екологічною інспекцією у Волинській області від 28.05.2024 №000007 Володимирській міській раді винесено вимог щодо приведення у відповідність із законодавством виявлених порушень. Пунктом 4 вимоги визначено провести облік самзаліснених земельних ділянок на території Володимирської ОТГ до 28.11.2024.
Володимирською міською радою надано відповідь обласні прокуратурі від 07.02.2025 та зазначено, що інвентаризація самозаліснених ділянок на території громади не проводилась.
Суд зазначає, що доводи відповідача про те, що пройшов незначний проміжок часу від прийнятого 07.11.2024 рішення міської ради, не заслуговують на увагу, оскільки сама рада надає інформацію про наявність самозаліснених земельних ділянок, а не виконання встановлених вимог законодавства підтверджує її бездіяльність, що може стати наслідком нецільового використання земель і не сприяє розвитку стратегії держави в частині збільшення лісистості та недопущенні екологічної катастрофи.
Як вірно зауважує позивач, Володимирська міська рада у своєму відзиві жодним чином не пояснює та не посилається на обставини, які перешкоджали останньому виготовити документацію із землеустрою та внести відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, що беззаперечно вказує на бездіяльність відповідача. При цьому, як зазначалось вище, міська рада сама надавала інформацію про наявність самозоліснених земель, ще до внесення подання уповноваженого органу.
У відзиві на позовну заяву Володимирська міська рада зазначає, що рішення міської ради від 07.11.2024 №41/109 «Про віднесення земельних ділянок до самозаліснених ділянок» є чинним і ніким не скасованим, що сторонами і не заперечується.
В даному випадку, предметом позову є зобов'язання вжиття заходів у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України, яка зокрема передбачає, що віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру. В свою чергу документація із землеустрою розробляється на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
Таким чином, за наведених обставин вбачаються підстави для визнання протиправною бездіяльності Володимирської міської ради щодо не віднесення земельних ділянок до самозаліснених земель.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, у даній справі підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Володимирської міської ради щодо неналежного розгляду подання Північно-західного міжрегіонального управлінням лісового та мисливського господарства від 09.08.2024 за № 03-1195.
Зобов'язати Володимирську міську раду вжити заходів у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених земель орієнтовною площею 28 га в адміністративних межах Володимирської міської ради Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Заступника керівника Волинської обласної прокуратури Бабенкова Олександра Юрійовича (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 15; код ЄДРПОУ 02909915).
Відповідач: Володимирська міська рада (44700, Волинська область, місто Володимир, вулиця Данила Галицького, будинок 5; ідентифікаційний код 35387610).
Суддя Ю.Ю. Сорока