18 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5337/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про відмову в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання машинопису з 01 вересня 1982 року по 31 січня 1983 року, періодів роботи з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року техпрацівником у Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці, з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року техпрацівником в Ратнівській ремонтно-виробничій дільниці та скасувати рішення №032650006708 від 13 березня 2025 року та від 15 квітня 2025 року про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії за віком період навчання машинопису з 01 вересня 1982 року по 31 січня 1983 року, періодів роботи з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року техпрацівником у Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці, з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року техпрацівником в Ратнівській ремонтно-виробничій дільниці, внести дані про зарахований страховий стаж до системи персоніфікованого обліку та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05 березня 2025 року з врахуванням зарахованого страхового стажу відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне забезпечення» №1058-IV від 09.07.2003.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на що ГУ ПФУ у Полтавській області та ГУ ПФУ у Чернівецькій області повідомило позивача про прийняття рішення №032650006708 від 13 березня 2025 року та від 15 квітня 2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому, до страхового стажу не зараховано період навчання машинопису з 01 вересня 1982 року по 31 січня 1983 року, у зв'язку з відсутністю інформації про присвоєння кваліфікації, періодів роботи з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року техпрацівником у Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці, оскільки при звільненні з роботи відсутня дата наказу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року техпрацівником в Ратнівській ремонтно-виробничій дільниці, оскільки при прийнятті на роботу відсутня дата наказу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо не зарахування вищевказаних періодів роботи та отримання допомоги по безробіттю до страхового стажу протиправними, оскільки періоди його роботи підтверджуються відомостями з трудової книжки, яка заповнена у відповідності до Інструкції №162 та всі записи відповідають вимогам заповнення трудової книжки.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представники відповідачів ГУ ПФУ у Полтавській області та ГУ ПФУ у Чернівецькій області у відзивах на позовну заяву позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що за документами позивача не підтверджено достатнього страхового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно наданих позивачем документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж становить 30 років 06 місяців 25 днів, якого не достатньо для призначення пенсії за віком. При цьому, до страхового стажу не зараховано період навчання машинопису з 01 вересня 1982 року по 31 січня 1983 року, у зв'язку з відсутністю інформації про присвоєння кваліфікації, періодів роботи з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року техпрацівником у Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці, оскільки при звільненні з роботи відсутня дата наказу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року техпрацівником в Ратнівській ремонтно-виробничій дільниці, оскільки при прийнятті на роботу відсутня дата наказу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
У зв'язку із чим, просять відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 05.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно із статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області від 13 березня 2025 року №032650006708 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.04.1983 по 24.11.1986, оскільки запис про звільнення засвідчений не чітким відбитком печатки, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників; період роботи з 01.12.1988 по 06.12.1989, оскільки при звільненні з роботи відсутня дата наказу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників; період роботи з 12.03.1990 по 01.04.1992, оскільки при прийнятті на роботу відсутня дата наказу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників; період навчання згідно свідоцтва з 01.09.1982 по 31.01.1983, у зв'язку з відсутністю інформації про присвоєння кваліфікації.
08.04.2025 позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області від 15 квітня 2025 року №032650006708 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, до страхового стажу не зараховано період навчання згідно свідоцтва з 01.09.1982 по 31.01.1983, у зв'язку з відсутністю інформації про присвоєння кваліфікації; період роботи з 01.12.1988 по 06.12.1989, оскільки при звільненні з роботи відсутня дата наказу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників; період роботи з 12.03.1990 по 01.04.1992, оскільки при прийнятті на роботу відсутня дата наказу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно із преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 (далі - Закон №1058-IV), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
За правилами частини першої статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 року.
Отже, право на призначення пенсії за віком протягом 2025 року мали особи, які досягнули віку 60 років та за умови наявності у таких осіб страхового стажу не менше 31 року.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.
Так, приписами статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином, основним документом, який підтверджує наявний стаж роботи є трудова книжка, а інші документи приймаються до уваги виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів.
Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з відмовою Пенсійного органу у зарахуванні до страхового стажу періодів навчання машинопису з 01 вересня 1982 року по 31 січня 1983 року, у зв'язку з відсутністю інформації про присвоєння кваліфікації, періодів роботи з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року техпрацівником у Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці, оскільки при звільненні з роботи відсутня дата наказу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року техпрацівником в Ратнівській ремонтно-виробничій дільниці, оскільки при прийнятті на роботу відсутня дата наказу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 вбачається, зокрема, що позивач з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року та з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року працювала техпрацівником у Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці.
Отже, записами трудової книжки підтверджується факт роботи позивача з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року та з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року техпрацівником у Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці.
Крім того, факт роботи позивача на вищевказаних підприємствах підтверджується архівною довідкою №528/1-11 від 24.03.2025.
Разом з тим, вказані періоди роботи позивача з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року та з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року не зараховані відповідачем до страхового стажу у зв'язку із тим, що при звільненні та прийнятті на роботу відсутня дата в наказі.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність підстав для зарахування вищевказаних періодів до страхового стажу позивача, оскільки в даному випадку записи, внесені до трудової книжки позивача, між собою пов'язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок, із зазначенням номерів наказів та дат їх видачі. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи відповідачем суду не надано.
Таким чином, оскільки трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірні періоди, тому, на переконання суду, є достатнім підтвердженням права на зарахування періодів роботи позивача з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року та з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року в Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці до її страхового стажу.
Крім того, з матеріалів справи, зокрема, свідоцтва Брестського будинку офіцерів вбачається, що позивач в період з 01 вересня 1982 року по 31 січня 1983 року навчалася машинопису.
Приписами статті 56 Закону №1788-ХІІ визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи, що дає право на призначення трудових пенсій, зараховуються також періоди, коли особа не працювала, наприклад у зв'язку з навчанням у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; тимчасовою непрацездатністю, що почалася у період роботи тощо.
Згідно ст.18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Відтак, суд вважає, що відповідачами протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період навчання машинопису, у зв'язку з відсутністю інформації про присвоєння кваліфікації.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.
Однак, ГУ ПФУ у Полтавській області та ГУ ПФУ у Чернівецькій області таким правом не скористалися.
Відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 в справі №638/18467/15-а та від 25.04.2019 в справі №593/283/17 зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні спору, прийняте відповідачем рішення як суб'єктом владних повноважень, перевірялося судом на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про відмову в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання машинопису з 01 вересня 1982 року по 31 січня 1983 року, періодів роботи з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року техпрацівником у Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці, з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року техпрацівником в Ратнівській ремонтно-виробничій дільниці та скасувати рішення №032650006708 від 13 березня 2025 року та від 15 квітня 2025 року про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії за віком період навчання машинопису з 01 вересня 1982 року по 31 січня 1983 року, періодів роботи з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року техпрацівником у Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці, з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року техпрацівником в Ратнівській ремонтно-виробничій дільниці, внести дані про зарахований страховий стаж до системи персоніфікованого обліку та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05 березня 2025 року з врахуванням зарахованого страхового стажу відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне забезпечення» №1058-IV від 09.07.2003.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про відмову в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання машинопису з 01 вересня 1982 року по 31 січня 1983 року, періодів роботи з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року техпрацівником у Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці, з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року техпрацівником в Ратнівській ремонтно-виробничій дільниці та скасувати рішення №032650006708 від 13 березня 2025 року та від 15 квітня 2025 року про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії за віком період навчання машинопису з 01 вересня 1982 року по 31 січня 1983 року, періодів роботи з 01 грудня 1988 року по 06 грудня 1989 року техпрацівником у Ратнівській районній госпрозрахунковій ремонтно-виробничій дільниці, з 12 березня 1990 року по 01 квітня 1992 року техпрацівником в Ратнівській ремонтно-виробничій дільниці, внести дані про зарахований страховий стаж до системи персоніфікованого обліку та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05 березня 2025 року з врахуванням зарахованого страхового стажу відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне забезпечення» №1058-IV від 09.07.2003.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (36600, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927).
Суддя Ю.Ю. Сорока