Іменем України
09 вересня 2025 року
м. Харків
справа № 641/4675/24
провадження № 22-ц/818/2631/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю
суддів: Курила О.М., Пилипчук Н.П.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 року в складі судді Музиченко В.О.-
У липні 2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту № 476076-КС-002 від 08.11.2023 року в розмірі 275380,00 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 75000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 196614,60 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3765,40 грн. Одночасно просило вирішити питання про стягнення судових витрат.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до договору № 476076-КС-002 про надання кредиту від 08.11.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика», відповідачу надано кредит у розмірі 75000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15012667 процентів за кожен день користування кредитом. Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку та строки, у зв'язку з чим станом на 28.06.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 275 380,00 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 75000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 196614,60 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3765,40 грн.
Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 476076-КС-002 від 08.11.2024 року у розмірі 151250,00 грн, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1814,20 грн, а всього стягнуто 153064 грн 20 коп.
В іншій частини позовних вимог - відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що позивач надав суду належні та допустимі докази на підтвердження факту того, що відповідач отримав кредитні кошти, але свої зобов'язання по їх поверненню та сплати відсотків належним чином не виконував, а отже зобов'язаний повернути позивачу, який набув право вимоги за кредитним договором, борг що утворився за договором кредиту. Зазначеним кредитним договором хоча і передбачена сплата відповідачем комісії «за надання кредиту», однак в договорі не вказаний перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за що передбачена комісія. Тому заявлені позивачем вимоги про стягнення комісії не підлягають задоволенню. Оскільки суд дійшов до висновку, що стягнення з відповідача заборгованості за комісією є неправомірною, то кошти розподіленні на погашення заборгованості за комісією мають бути враховані на погашення заборгованості за кредитом. На думку суду, слід стягнути з відповідача розмір процентів саме у зазначеному у графіку платежів розмірі, оскільки саме такий їх розмір обумовлено сторонами, який є фіксованим. Оскільки відповідно до умов договору вартість кредиту становила 195000,00 грн, то від вказаної суми необхідно відняти сплачені позичальником кошти у розмірі 32500,00 грн та 11250,00 грн кошти по комісії та стягнути суму заборгованості і розмірі 151250,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Бізнес позика» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апелянт посилався в своїй апеляційній скарзі на те, що рішення суду винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права. А саме суд не повно встановив обставини у справі на зробив необґрунтовані висновки про розмір нарахованих банком процентів за користування кредитом. Відсотки за користування кредитом, заявлені позивачем до стягнення у розмірі 196614,60 грн та нараховані на наявну суму заборгованості за тілом кредиту, оскільки свої зобов'язання позичальник виконав лише частково на суму 32500,00 грн. Згідно розрахунку заборгованості сплачені відповідачем кошти в сумі 32500,00 грн розподілені відповідачем на погашення відсотків у розмірі 25015,40 грн та на погашення комісії у розмірі 7484,60 грн. Судом першої інстанції не було належно досліджено всі докази та не було з'ясовано обставини справи, оскільки при ухвалені рішення не було враховано умови договору про фіксовану процентну ставку. Комісія за договором про споживчий кредит у сумі 11250.00 була передбачена умовами кладеного між сторонами договору та пов'язана безпосередньо з послугою з надання кредиту. Зазначені умови договору відповідають вимогам закону « Про споживче кредитування». Тому суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення комісії за договором та як наслідок помилково відмовив у задоволені позову у заявленому у позові розмірі.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 08 листопада 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір № 476076-КС-002, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 75 000,00 грн строком на 24 тижні зі сплатою відсотків, обумовлених договором. Кредитний договір підписаний електронним одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а. с. 13-21).
Відповідно до п. 2.4 Договору процента ставка за Кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка: в день 1,15012667, фіксована. Комісія за надання Кредиту - 11 250, 00 грн (п. 2.5. Договору).
Строк дії договору до 24.04.2024 року згідно п.2.7.
08.11.2023 року від ТОВ «Бізнес Позика» відповідачу було перераховано 25 000 грн трьома платежами, що підтверджується довідками про переказ грошових коштів та про інформаційно логічну взаємодію та приймання плажетів, і про підтвердження того, що платежі успішно проведені в системі (а.с. 76-78).
Відповідно до розрахунку заборгованості за вказаним кредитом за ОСОБА_1 утворилась заборгованість станом з 28 червня 2024 року в розмірі 275 380,00 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 75 000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 196 614,60 грн, суми прострочених платежів за комісією- 3 765,40 грн.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
За частиною 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
У частині 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
За таких обставин, судова колегія вважає, що, підписавши за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору кредитний договір, ОСОБА_1 , погодився з визначеними у ньому умовами кредитування, в тому числі і щодо розміру відсотків за кредитом та сплату комісії за отримання кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконував умови кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 28.06.2024 року становив 275 380,00 грн, з яких - 75 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 196 614,60 грн - проценти, 3 765,40 грн - комісія. Відповідно до розрахунку заборгованості, вказані суми в подальшому не змінювались та не збільшувались.
Отже, заборгованість зі сплати процентів позивачем нараховано з урахуванням встановленого умовами договору строку кредитування та саме щодо стягнення вищевказаної суми було пред'явлено позов. Доказів на спростування вказаної суми відповідно до статті 81 ЦПК України, відповідачем не надано, свого контрозрахунку не наведено.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення процентів у заявленому ТОВ «Бізнес Позика» розмірі у зв'язку з їх нарахуванням процентів поза межами строку кредитування тому визначений судом розмір заборгованості виходячи з вартості кредиту у розмірі 195000 грн не відповідає умовам укладеного між сторонами договору та вимогам закону.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі №172/410/21 та визначив, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до умов пункту 2.5 укладеного між сторонами у справі договору кредиту встановлена комісія у розмірі 11 250 грн за надання кредиту , що не є окремою послугою у межах договору кредиту та фактично є платою за отримання кредиту.
Тому судова колегія відхиляє доводи і погоджується з висновком суду про те, що зазначена умова договору є нікчемною і підстави для стягнення з відповідача комісії у розмірі 11 250 грн відсутні.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Оскільки позивач надав суду належні докази факту укладення між сторонами договору кредиту на умовах зазначених у позовній заяві , в тому числі зі сплатою відсотків, докази надання відповідачу кредитних коштів та користування ними з боку ОСОБА_1 , в той час як останній доказів повернення кредитних коштів разом з відсотками за користування ними суду не надав, суд правомірно стягнув з відповідача заборгованість за договором кредиту , проте помилився у порядку нарахування відсотків, що призвело до стягнення заборгованості у меншому ніж доведено позивачем розмірі.
Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні в частині суми стягнення. З відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за договором кредиту у розмірі 227 864.60 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
При звернення до суду з позовом позивачем сплачено 3304,56 грн судового збору, за подання апеляційної скарги - 4059.69 грн (а. с. 10, 160).
Зважаючи, що позовні вимоги та апеляційну скаргу ТОВ «Бізнес Позика» задоволено частково, з відповідача підлягає стягненню 6094.75 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2025 змінити в частині суми стягнення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 476076-КС-002 від 08.11.2023, у розмірі 227 864.60 ( двісті двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн, 60 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір 6094.75грн (шість тисяч дев'ятсот чотири) грн 75 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 18.09.2025 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.М. Курило
Н.П. Пилипчук