Справа № 635/7737/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/2048/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України
15 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023221320000268 від 17.05.2023 за частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 185 КК України, -
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року клопотання прокурора задоволено та продовжено обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 31.10.2025 з раніше визначеним розміром застави, що складає 90840 гривень з покладенням обов'язків: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, захисник обвинувачених - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою обрати щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Апеляційні вимоги захисник мотивує тим, що судовий розгляд триває приблизно 2 роки. За цей час не було допитано потерпілу та свідка, який не є прямим свідком у справі, які не доставлені стороною обвинувачення для їх допиту у судовому засіданні. Судом першої інстанції призначено понад 20 судових засідань. Сторона обвинувачення продовжує обгрунтовувати клопотання про продовження строку тримання під вартою тим, що є ризик впливу на свідків та потерпілу, що є вже недоречним. Встановлені під час застосування запобіжного заходу ризики, вже не існують, нових ризиків не встановлено та не заявлено. Обвинувачений ОСОБА_7 раніше, на підставі статті 89 КК України судимий не був, працював у службі грузового таксі. ОСОБА_8 раніше судимим не був, має на утриманні мати-пенсіонера, з тяжкою хворобою, яка потребує сторонньої допомоги. Обраний обвинуваченим альтернативний запобіжний захід у вигляді застави є непомірним для кожного із обвинувачених, та кожного разу обвинувачений ОСОБА_7 звертається з клопотанням про його зменшення. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника та обвинувачених, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не встановила підстав для її задоволення з огляду на наступне. Перевіряючи обгрунтованість ухвали суду про продовження обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 строку тримання під вартою, апеляційний суд виходить з наступного. Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо наявності підстав для продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 строку тримання під вартою, врахувавши обставини інкримінованих злочинів, дані, що характеризують особу кожного з обвинувачених, погодився з доводами прокурора, що продовжують існувати ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, та вважав, що застосування на даний час до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання вказаним ризикам, з чим погоджується суд апеляційної інстанції. При цьому, продовжуючи строк тримання під вартою обвинувачених, суд першої інстанції визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якого вважав достатнім для належного виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, у випадку їх звільнення з-під варти.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу або зменшення розміру застави, суд апеляційної інстанції враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Зі змісту обвинувального акта встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні ряду корисливих кримінальних правопорушень, в результаті вчинення яких, потерпілим спричинено шкоду на суму 38895 гривень, 34755,93 гривень, 20390 гривень, 8802 гривні, 76950 гривень, потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду не завдано, оскільки кримінальне правопорушення не було доведене до кінця та протиправна діяльність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 була припинена співробітниками правоохоронного органу 07.06.2023. З журналу судового засідання від 02.09.2025 вбачається, що судовий розгляд триває, досліджувалися письмові докази. В оскаржуваній ухвалі судом зазначено, що допитані не всі потерпілі, більшість свідків ще не допитані. Обвинуваченим інкриміновано вчинення 6 епізодів злочинної діяльності. Вказані обставини обгрунтовано свідчать про те, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України продовжують існувати, у зв'язку із чим, підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів щодо останніх, судом апеляційної інстанції не встановлено. Обставин, які б виключали можливість вчинення обвинуваченими дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, та вказували б на наявність у них достатньо міцних соціальних зв'язків, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Захисник посилається на соціальні зв'язки та дані, що характеризують обвинувачених. Однак, обгрунтованих даних, які б підтверджували, що на утриманні ОСОБА_8 перебуває матір з тяжкою хворобою, яка потребує сторонньої допомоги, суду апеляційної інстанції не надано. Даних про те, що обвинувачені мають місце проживання, не мають судимості, не є достатніми для висновку, що більш м'які запобіжні заходи зможуть запобігти вчиненню обвинуваченими дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, враховуючи пред'явлене їм обвинувачення.
Щодо визначеного судом першої інстанції розміру застави, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16.10.2024 обвинуваченим було зменшено розмір застави з 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 30, що становить 90840 гривень та є наближеним до мінімального розміру застави, який визначається для тяжких злочинів, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від органів досудового слідства та суду.
Враховуючи зміст пред'явленого обвинувачення, колегія суддів не встановила обгрунтованих підстав для зменшення розміру застави. Одночасно суд апеляційної інстанції вважає небезпідставними посилання захисника в апеляційній скарзі на тривалість строку перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під вартою.
З огляду на тривалість судового провадження в суді першої інстанції, необхідно звернути увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, згідно статті 28 КПК України. Враховуючи встановлені обставини, порушень кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі захисника доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Керуючись статтями 177, 178, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року - залишити без змін. Звернути увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, згідно статті 28 КПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до статті 424 КПК України.
Головуючий:
Судді: