17 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 148/1550/24
провадження № 61-10217св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , Моторне (транспортне) страхове бюро України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Путілін Євген Вікторович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 11 липня 2025 року у складі колегії суддів Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
Тульчинський районний суд Вінницької області рішенням від 09 квітня
2025 року (у складі судді Ковганича С. В.) позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 70 204,60 грн.
У частині позовних вимог до МТСБУ про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Вінницький апеляційний суд постановою від 11 липня 2025 року рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 квітня 2025 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 70 204,60 грн та судових витрат скасував та ухвалив в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовив.
У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Путілін Є. В., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк