18 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 918/246/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В., - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Нова Груп" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 (колегія суддів: Коломис В. В., Крейбух О. Г., Саврій В. А.) і рішення Господарського суду Рівненської області від 15.07.2025 (суддя Церковна Н. Ф.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера-2018" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Нова Груп" про визнання недійсним попереднього договору купівлі - продажу від 03.12.2024, визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 10.12.2024,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера-2018" (далі - ТОВ "Агросфера-2018") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агропром" (далі - ТОВ "Захід Агропром"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Нова Груп" (далі - ТОВ "Агро Нова Груп") про визнання недійсним попереднього договору, визнання недійсними договорів.
15.07.2025 Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025, повний текст якої складений 04.07.2025, про задоволення позову.
ТОВ "Агро Нова Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Крім того, скаржник заявив клопотання про зупинення виконання дії оскаржуваних рішень до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що її подано з дотриманням вимог статей 287- 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Обґрунтовуючи підставу пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що в оскаржуваних судових рішеннях суди першої та апеляційної інстанції допустили неправильне застосування норм матеріального права, а саме не застосовали норми:
- статті 4 ГПК України, статей 16, 203, 204, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про те, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові, які були сформульовані у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20;
- статей 16, 215, 216 ЦК України стосовно того, що позовна вимога про визнання виконавчого/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, які були сформульовані у подібних правовідносинах у пункті 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, у пункті 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц та пунктах 27, 31 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21;
- статей 330, 338 ЦК України щодо набуття добросовісним набувачем права власності на майно, яке відчужене особою, яка не мала права його відчужувати. Вказані висновки були сформульовані у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 641/9904/16-ц;
- пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" про те, що до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Відповідні висновки сформульовані у пункті 51 постанови Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц;
- Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які викладені у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17;
- статті 269 ГПК України щодо меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції, а також з питань застосування частини другої статті 2, статті 14 та 237 ГПК України стосовно принципу диспозитивності, які були сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20.
Обґрунтовуючи підставу пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує про відсутність висновку Верховного суду щодо застосування норм:
- частини третьої статті 182 Господарського кодексу України (далі - ГК України) разом з нормами статей 328, 635 ЦК України щодо можливості звернення з позовом про зобов'язання укласти основний договір, в порядку частини третьої статті 182 ГК України, у разі якщо майно, яке було предметом попереднього договору, на момент звернення з таким позовом, було відчужено третій особі (добросовісному набувачу), чи ж у разі ухилення іншої сторони від укладення основного договору та відчуження предмету попереднього договору третій особі, враховуючи презумпцію законності набуття права власності встановлену статтею 328 ЦК України, належним способом захисту права власності сторони попереднього договору буде відшкодування збитків відповідно до частини другої статті 635 ЦК України;
- частин другої, четвертої статті 182 ГК України, статті 635 ЦК України в сукупності з нормами статей 6, 626, 627, 629 ЦК України щодо того, чи припиняється, зобов'язання встановлене попереднім договором, у разі якщо сторона попереднього договору надіслала до закінчення строку попереднього договору проект основного договору іншій стороні, хоча й не вчинила фактичний дій спрямованих на реальне укладення та виконання основного договору (визначення місця укладення основного договору, направлення представників, сплату коштів тощо), чи ж в такому разі строк попереднього договору продовжується, і якщо так то на який строк.
Обґрунтовуючи підставу пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України в системному зв'язку з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у даній справі докази, та не надали їм оцінку з урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20 (щодо відсутності порушення прав та законних інтересів позивача як самостійної, достатньої підстави для відмови у позові), у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 641/9904/16-ц (щодо набуття добросовісним набувачем права власності на майно, яке відчужене особою, яка не мала права його відчужувати).
Беручи до уваги наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження на підставах, визначених в пунктах 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Стосовно клопотання скаржника про зупинення дії рішень судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.
Абзацом 2 частини 4 статті 294 ГПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
За приписами частини 1 статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Метою зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії є запобігання невідворотним негативним наслідкам, які можуть виникнути з огляду на виконання судового рішення, що набрало законної сили, у випадку його скасування судом касаційної інстанції.
Крім того, слід зазначити, що виконання (дія) зупиняється, якщо це утруднить чи зробить неможливим поворот виконання судового рішення. Однією із таких підстав може бути наявність триваючого виконавчого провадження. Однак і ця обставина не є безумовною підставою для зупинення виконання чи дії оскарженого рішення суду.
Колегія суддів констатує, що в тексті касаційної скарги, міститься клопотання про зупинення дії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції, яке мотивовано тим, що виконання рішення суду у спосіб приведення сторін у попередній стан та скасування права власності ТОВ "Агро Нова Груп" на спірне майно буде грубим та непропорційним втручанням у право власності останнього, що в свою чергу, утруднить справедливий та швидкий розгляд справи, та вимагатиме від скаржника звернення з новими позовами для захисту його прав.
Крім того, за твердженням скаржника, зупинення дії рішень судів попередніх інстанцій, попередить поновлення провадження у справі № 918/1134/24 про зобов'язання укласти основний договір між ТОВ "Захід Агропром" та ТОВ "Агросфера-2018", за результатами розгляду якого може відбутися перереєстрація майна з ТОВ "Захід Агропром" на ТОВ "Агросфера-2018".
З урахуванням доводів скаржника, стислих строків розгляду справи в касаційному порядку та наведених обґрунтувань, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення дії рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то в разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Керуючись статтями 234, 287- 290, 294, 295, 301, 332 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Нова Груп" та здійснити перегляд судових рішень у відкритому судовому засіданні 05 листопада 2025 року о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).
2. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду за вказаною вище адресою або через систему "Електронний суд" відзиви на касаційну скаргу до 09 жовтня 2025 року, відсутність яких не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду.
3. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Верховний Суд також роз'яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про їх право брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 ГПК України. Сторони також можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
5. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Нова Груп" про зупинення дії рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
6. Витребувати з Господарського суду Рівненської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 918/246/25.
7. Надіслати копію цієї ухвали до Господарського суду Рівненської області та Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач