Справа № 127/9466/25
Провадження № 2/127/1740/25
18 вересня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), про звільнення від сплати аліментів та боргу по аліментах,
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Філоненко Я.В. звернувся до суду з позовною заявою доОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Калинівський відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення від сплати аліментів та боргу по аліментах. Позов мотивовано тим, що 15 січня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Позивач зазначає, що вказаний шлюб укладено під час відбування ним покарання у Вінницькій виправній колонії №86, у момент реєстрації шлюбу позивач вперше бачив ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу було надано побачення 3 дні, після чого позивач та ОСОБА_4 ніколи не бачились, а перша дитина ОСОБА_4 народилася після спливу 10 місяців, як вони бачились востаннє. В подальшому позивач дізнався про наявність у ОСОБА_4 неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2025 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 березня 2025 року задоволено позов про оспорювання батьківства, виключено відомості про батьківство ОСОБА_1 стосовно неповнолітнього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Під час розгляду справи про оспорювання батьківства, а саме 12 грудня 2024 року у Калинівському відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районні Вінницької області центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №127/1637/21 від 06.04.22 року стягувачем згідно якого є ОСОБА_2 , яка як виявилося є опікуном неповнолітнього ОСОБА_6 - сина ОСОБА_4 . Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.12.2024 року на користь відповідача стягнуто на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі частин від усіх видів заробітків (доходів). Водночас, позивач вказує, що не є біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання неповнолітнього ОСОБА_6 порушують права позивача. Позивач зазначає, що аліментний обов'язок був заснований на факті батьківства, проте виключення з актового запису про народження відомостей про нього, як батька дитини, свідчить про відсутність у нього від самого початку існування спірних правовідносин обов'язку утримувати дитини, що є підставою для звільнення від сплати аліментів та заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дитини. За таких обставин позивач просив звільнити його від сплати аліментів та заборгованості по аліментам на утримання дитини ОСОБА_6 , стягнутих рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/16371/21, а також просив стягнути з відповідачки судові витрати.
07.04.2025 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову (а.с. 45).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив (а.с. 51).
07.05.2025 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області вжито заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти, що належать передачі/сплаті ОСОБА_2 , які перераховуються військовою частиною НОМЕР_1 на рахунок Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області за виконавчим провадженням ВП №68792635, а саме звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.12.2024 року на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як аліменти в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) у виконавчому провадженні (а.с. 67-68).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2025 справа прийнята до провадження новим складом суду (а.с. 78).
Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзив на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надав, своїм правом на продовження строків на подання відзиву не скористався.
Третя особа своїх пояснень не надала.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 15 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , повторно виданого 08.10.2024 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 7).
Як слідує із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , повторно виданого 22.10.2024 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_4 (а.с. 8).
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07.12.2021 у справі №127/16371/21 (провадження 2/127/2730/21) задоволено позов Служби у справах дітей Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини. Відібрано дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батьків ОСОБА_1 , ОСОБА_7 без позбавлення їх батьківських прав та передано дитину на опікування органу опіки та піклування Вінницької міської ради. Стягнути з ОСОБА_1 на користь та на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітків (доходів) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 29.06.2021 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_7 на користь та на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітків (доходів) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 29.06.2021 року до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду набрало законної сили 13.01.2022.
Відомості про вказане судове рішення у відповідності по положень до ч. 3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» отримано судом з Єдиного державного реєстру судових рішень в порядку повного доступу до нього.
На підставі вищевказаного рішення суду Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист, який пред'явлено до примусового виконання.
18.12.2024 при примусовому виконання виконавчого листа №127/16371/21, виданого 06.04.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 29.06.2021 року до досягнення дитиною повноліття, головним державним виконавцем Калинівського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Химерою М.Г. винесено постанову у межах виконавчого провадження №68792635 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника (а.с. 9-11).
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2025 по справі №127/33547/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 15.01.2020 у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), за актовим записом №75, розірвано. Судове рішення набрало законної сили 06.03.2025 (а.с. 12-14).
03.03.2025 рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/38844/24 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про оспорювання батьківства задоволено; виключено відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису 2942 від 27 жовтня 2022 року відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці центрального-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) стосовно неповнолітнього ОСОБА_5 ; виключено відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису 1223 від 24 квітня 2021 року у Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) стосовно ОСОБА_6 . Судове рішення набрало законної сили 03.04.2025 (а.с. 55 (зворот)-57).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Із довідки Військової частини НОМЕР_4 №1064 від 15.02.2025 вбачається, що солдат ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання 10.02.2025 отримав мінно-вибухову травму (а.с. 38 зворот).
Вирішуючи даний спір, який виник із сімейних правовідносин суд виходить з наступного.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Аліменти - це кошти для утримання, які закон зобов'язує платити одного з батьків неповнолітньої дитини. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть - за рішенням суду.
Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов'язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.
Обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Згідно зі ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов'язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов'язку. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому не можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов'язок щодо сплати цих платежів, зокрема й виключення з акту про народження дитини відомостей про походження дитини від певної особи.
Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року (справа №511/219/18).
Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі №477/1165/20, наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов'язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов'язок утримання дитини несуть лише її батьки. Аліментний обов'язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв'язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно ніколи не був) батьком дітей. Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення в розумінні 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.
Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов'язків щодо виховання та утримання дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов'язків щодо утримання дитини.
За загальним змістом цих норм обов'язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.
Такого обов'язку у особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.
Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв'язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов'язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про звільнення його від сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, то суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При поданні позовної заяви позивачем зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат, пов'язаних з правничої допомогою складає 14000,00 грн.
Водночас, суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. На підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із надання правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, детальний опис робіт. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
Натомість, до позовної заяви додано лише ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1454126 від 29.09.2024 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2452 від 20.02.2012, інших належних та достатніх доказів в підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем не надано, а тому в їх розподілі слід відмовити.
При цьому, суд завертає увагу, що заяви про подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, у порядку визначеному положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України, позивачем не подано, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2442,40 грн.
Керуючись ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини", ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 141, 181, 183 СК України, ст. 12, 13, 18, 49, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які стягуються на підставі виконавчого листа №127/16371/21 виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 06 квітня 2022 року на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2021 року у справі №127/16371/21 (виконавче провадження №68792635).
Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітків (доходів) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які стягуються на підставі виконавчого листа №127/16371/21 виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 06 квітня 2022 року на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 грудня 2021 року у справі №127/16371/21 21 (виконавче провадження №68792635), з 29 червня 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2442,40 грн (дві тисячі чотириста сорок дві гривні сорок копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
третя особа: Калинівський відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ 35054932, Вінницька область, м. Вінниця, пров. Вадима Нестерчука, 39.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна