65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у відкритті провадження
"17" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3768/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали (вх. №3867/25 від 12.09.2025),
за позовом: Одеського обласного центру зайнятості
до відповідача: голови комісії з реорганізації Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості - в.о. директора Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості Володимира Довгаля
про стягнення 11 000,00 грн.
Одеський обласний центр зайнятості звернувся до господарського суду з позовною заявою до голови комісії з реорганізації Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості - в.о. директора Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості Володимира Довгаля про стягнення збитків у розмірі 11 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на не забезпечення відповідачем належного зберігання договорів на закупівлю бензину марки А-95, які були укладені Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості в 2021 році, що призвело до неможливості стягнення з постачальника вартості недоотриманого бензину у кількості 370 л. на загальну суму 11 000,00 грн.
Позивач стверджує про підсудність даного спору господарському суду згідно з п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження за даною позовною заявою, господарський суд виходить з наступного.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить таку складову, як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Предметом заявленого Одеським обласним центром зайнятості позову є вимога про стягнення з Володимира Довгаля збитків у розмірі 11 000,00 грн, понесених позивачем в результаті невиконання відповідачем обов'язку зі збереження первинних документів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі 367/4695/20).
Положеннями п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
Згідно з ч. 1 ст. 54 ГПК України власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
У постанові від 05.12.2023 у справі №917/178/23 Верховний Суд зазначив, що враховуючи положення п. 12 ч. 1 ст. 20 та ст. 54 ГПК України з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, може звернутися як власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, так і сама юридична особа.
Згідно з ч. 1 ст. 99-1 ЦК України керівник (одноосібний виконавчий орган), голова та члени колегіального виконавчого органу, голова та члени наглядової ради або ради директорів, ліквідатор, голова та члени комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), головний бухгалтер, корпоративний секретар, а також голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або установчими документами товариства, є посадовими особами такого товариства. Установчими документами товариства посадовими особами товариства можуть бути визнані й інші особи.
Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними товариству (ч. 4 ст. 99-1 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 6 розділу I Положення про Державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16 грудня 2020 року № 2663, Державний центр зайнятості, регіональні центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом за ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за наявності).
Регіональні центри зайнятості є неприбутковими державними установами в централізованій системі державних установ Служби, підпорядкованими та підзвітними Державному центру зайнятості. Регіональні центри зайнятості діють відповідно до положень, що затверджуються Державним центром зайнятості. (п 1 розділу IV Положення про Державну службу зайнятості).
Проаналізувавши вищенаведені положення чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що Одеський обласний центр зайнятості відноситься до юридичних осіб публічного права, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 99-1 ЦК України. Таким чином, як діяльність позивача в силу його статусу немає ознак господарської, так і відповідач не має статусу посадової особи у розумінні приписів ч. 1 ст. 99-1 ЦК України.
З викладених обставин суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України.
З огляду на викладене, спір за позовом Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 11 000,00 грн, завданих позивачу в результаті невиконання відповідачем обов'язку зі збереження первинних документів, не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Приймаючи до уваги відсутність між сторонами господарського спору, враховуючи віднесення до юрисдикції загальних судів справ, що виникають з трудових правовідносин, господарський суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесений до юрисдикції загальних судів.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які свідчать, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що тягне за собою правові наслідки, встановлені ст. 175 ГПК України, господарський суд відмовляє Одеському обласному центру зайнятості у відкритті провадження у справі.
При цьому суд звертає увагу позивача, що сплачений до державного бюджету судовий збір може бути повернутий з державного бюджету на підставі клопотання позивача відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2, 4, 45, 162, 175, 234 ГПК України, суд, -
1. Відмовити Одеському обласному центру зайнятості у відкритті провадження за позовною заявою до голови комісії з реорганізації Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості - в.о. директора Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості Володимира Довгаля про стягнення 11 000,00 грн
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання відповідно до ст. 256 ГПК України.
Суддя С.П. Желєзна