ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
18.09.2025Справа № 14/519
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко Т.В., суддів Ломаки В.С., Чебикіної С.О., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» про заміну сторони (позивача/стягувача) у справі №14/519
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Буд» (попереднє найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-виробниче підприємство №1»)
про стягнення 295478,95 грн
Представники учасників справи:
від заявника: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Таміра» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-виробниче підприємство №1» про стягнення 295478,95 грн, з яких 168845,11 грн заборгованості та 126633,84 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань по поставці та монтажу оплаченого позивачем товару за договорами № 23/07/08 від 10.07.2008 та №26/09/08 від 11.09.2008.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-виробниче підприємство №1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» 66085,12 грн заборгованості, 25000,00 грн штрафу, 910,86 грн державного мита та 72,73 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
04.04.2012 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 у справі №14/519 видано відповідний наказ.
19.05.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» надійшла заява про заміну сторони (позивача/стягувача) у справі №14/519 під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 по справі №14/519, у якій заявник просить суд замінити сторону (позивача/стягувача) ТОВ «Таміра» на його правонаступника ТОВ «Ніко-Тайс».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 призначено заяву до розгляду.
08.07.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» надійшла заява про передачу справи №14/519 до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №29/5005/6325/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра».
У судовому засіданні 17.07.2025 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду заяви про заміну сторони (позивача/стягувача) у справі на 01.08.2025.
При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 розгляд справи призначено у колегіальному складі суду.
Проте, у зв'язку з некоректним внесенням до автоматизованої системи документообігу суду розпоряджень, якими призначався склад суду для колегіального розгляду справи, в реєстраційній картці справи № 14/519 не були відображені належним чином відомості щодо суддів, які ухвалили рішення у справі, а саме: були відсутні прізвища суддів Ломаки В.С. і Чебикіної С.О.
Відтак, дані щодо раніше визначеного складу суду невірно сформовані і у реєстраційній картці заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» про заміну сторони (позивача/стягувача) на стадії виконання рішення від 18.04.2012, яка надійшла до суду 19.05.2025 та зареєстрована до картки додаткових матеріалів справи №14/519 за вхідним №07-10/4500/25.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 дані комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» щодо колегіального складу суду у справі № 14/519 приведені у відповідність до її матеріалів, а саме: склад суду доповнено прізвищами суддів Ломаки В.С. і Чебикіної С.О.
Згідно протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 29.07.2025 для розгляду заяви про заміну сторони (позивача/стягувача) у справі №14/519, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Васильченко Т.В., судді Ломака В.С., Чебикіна С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2025 колегією суддів у складі головуючого судді Васильченко Т.В., суддів Ломаки В.С., Чебикіної С.О. прийнято до провадження матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» про заміну сторони (позивача/стягувача) у справі №14/519 та призначено розгляд заяви на 02.09.2025.
Судове засідання, призначене на 02.09.2025, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 призначено судове засідання з розгляду заяви у справі на 18.09.2025.
У судове засідання 18.09.2025 представники учасників справи не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Частиною 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
За таких обставин, враховуючи, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» про заміну сторони (позивача/стягувача) у справі №14/519, колегія суддів постановила проводити судове засідання за їх відсутності.
У судовому засіданні 18.09.2025 колегія суддів дійшла висновку про передачу матеріалів справи № 14/519 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» про заміну сторони (позивача/стягувача) у справі №14/519 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Буд» (попереднє найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-виробниче підприємство №1») про стягнення 295478,95 грн, за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №29/5005/6325/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра», з огляду на наступне.
Приписи статті 125 Конституції України передбачають, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 Господарського процесуального кодексу України), інстанційна юрисдикція (статті 24-26 Господарського процесуального кодексу України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31 Господарського процесуального кодексу України).
Так, у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
За загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Стаття 30 Господарського процесуального кодексу України визначає порядок розгляду справ за виключною підсудністю, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом статті 30 Господарського процесуального кодексу України, визначає суд, яким має бути розглянуто справу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2022 року у справі №917/1212/21 та від 16.08.2019 у справі №916/142/19.
Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2022 року у справі №917/1212/21 та від 15.05.2018 у справі №905/1566/17.
Виходячи із комплексного аналізу положень статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.
Частина 13 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлює виключну підсудність справ, що передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, господарським судам за місцезнаходженням боржника.
При цьому, 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, пунктами 2, 4 розділу Прикінцеві та перехідні положення якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частина 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами частини другої вказаної статті, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, законодавцем вкотре підкреслено, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17, від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №910/1065/21, від 09.06.2022 у справі №906/1041/19 (906/878/21), від 02.02.2021 у справі №925/1342/14, від 12.01.2021 у справі №334/5073/19, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18.
Системний аналіз приписів Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №908/3468/13, від 28.04.2021 у справі №428/2376/20 та від 24.05.2023 року у справі №908/1957/21(908/3544/21).
За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №908/4057/14.
Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
При цьому, як наголошено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного Господарського суду від 24.05.2023 у справі №908/1957/21(908/3544/21) цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.
Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2011 у справі №29/5005/6325/2011 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Таміра», м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, 9 (код ЄДРПОУ 22610495) - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі.
Отже, з моменту порушення стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» справи про банкрутство, останній перебуває в особливому правовому режимі, який, у свою чергу, змінює увесь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-виробниче підприємство №1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» 66085,12 грн заборгованості, 25000,00 грн штрафу, 910,86 грн державного мита та 72,73 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони (позивача/стягувача) у справі №14/519 під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від18.04.2012 по справі №14/519, у якій заявник просить суд замінити сторону (позивача/стягувача) ТОВ «Таміра» на його правонаступника ТОВ «Ніко-Тайс».
Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №15/148-10-4045.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).
Отже, питання щодо заміни сторони позивача/стягувача, що передане на розгляд Господарському суду міста Києва у межах справи № 14/519, має усі характерні ознаки спору, оскільки постає як стан невизначеності у правах та обов'язках її учасників, що має бути усунутий судовим рішенням.
Водночас, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов'язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості, встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об'єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.
Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури
Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами статті 7 КУзПБ.
Суд враховує, що та обставина, що спір цей є суто процесуальним, особливого значення в розглядуваному контексті не має, оскільки за змістом частини першої статті 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина друга цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі заяви про заміну сторони (позивача/стягувача) у справі №14/519 під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року у справі №14/519 до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №29/5005/6325/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра».
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства якщо справа не підсудна такому господарському суду, матеріали справи передаються господарським судом за встановленою підсудністю в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11 відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного, матеріали справи № 14/519 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» про заміну сторони (позивача/стягувача) у справі №14/519 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Буд» (попереднє найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-виробниче підприємство №1») про стягнення 295478,95 грн підлягають передачі до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 29/5005/6325/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра».
Керуючись ст. ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. ст. 20, 27, 29, 30, 31, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Матеріали справи № 14/519 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» про заміну сторони (позивача/стягувача) у справі №14/519 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Буд» (попереднє найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-виробниче підприємство №1») про стягнення 295478,95 грн, передати за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (вулиця Володимира Винниченка, 1, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49027) для розгляду в межах справи №29/5005/6325/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Таміра» (вул. Краснопільська, буд. 9, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49033; ідентифікаційний код 22610495).
2. Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.09.2025.
Головуючий суддя Суддя Суддя Т.В. Васильченко В.С. Ломака С.О. Чебикіна