ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.09.2025Справа № 910/8116/25
за позовом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»
про визнання недійсним договору та стягнення 294 824,53 грн,
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Севериненко К.Р.
Представники учасників справи:
від позивача: Джафаров Д.Е. огли;
від відповідача: не з'явився;
Департамент з питань виконання кримінальних покарань (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати недійсним договір про закупівлю електричної енергії №60АВ200-140-23/2/175-23 від 11.01.2023, що укладений між позивачем та відповідачем;
- стягнути з відповідача на користь позивача 294 824,53 грн грошових коштів, а з позивача на користь держави.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.15, 16, 203, 205, 215, 228, 236, 614, Цивільного кодексу України, ст.5, 17, 29, 31 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.1, 4 Закону України «Про санкції», ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», мотивовані тим, що відповідачем порушено законодавство України у сфері публічних закупівель, а укладений договір суперечить інтересам держави та суспільства. Так, у своїй тендерній документації відповідач зазначив, що він не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Законом України «Про санкції». Між тим, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань встановлено, що засновником юридичної особи ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» є компанія ЄГАЗ Холдінг ГМБХ, 100% якої перебуває у володінні Фірташа Д.В., відносно якого Указом Президента України від 24.06.2021 №26.2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оброни України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Тобто відповідач у своїй тендерній документації зазначив недостовірну інформацію, що є суттєвим порушенням та підставою для визнання недійсним договору про закупівлю електричної енергії №60АВ200-140-23/2/175-23 від 11.01.2023, а також стягнення з відповідача на користь держави грошових коштів у розмірі виконаного позивачем зобов'язання за цим договором 294 824,53 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/8116/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.07.2025.
21.07.2025 від представника позивача на виконання ухвали суду надійшли письмові пояснення.
23.07.2025 від представника відповідача надійшли письмові пояснення, клопотання про зупинення провадження та клопотання про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.
23.07.2025 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотань представників позивача та відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з підстав зазначених в ухвалах.
28.07.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі останнього.
30.07.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.
У підготовче засідання 30.07.2025 представники сторін не з'явились. Відповідно до статті 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі №910/8116/25 на 16.09.2025.
У судове засіданні 16.09.2025 з'явивсяся представник позивача, представник відповідача у засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію.
Предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання недійсним договору про закупівлю електричної енергії №60АВ200-140-23/2/175-23 від 11.01.2023, що укладений між позивачем та відповідачем, а також стягнення з відповідача на користь позивача 294 824,53 грн грошових коштів, та з позивача на користь держави.
В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у даній справі відповідач зазначає, що правовідносини у даній справі є подібними правовідносинам у справі №922/3456/23, яка передана розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №922/3456/23 для відступу від висновків щодо застосування норм права, в тому числі положень ч.3 ст.228 ЦК України, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №914/1507/23 стосовно можливості застосування, передбачених положеннями частини третьою статті 228 Цивільного кодексу України, наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.
Передаючи справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду суд зазначив наступне:
« 43. Згідно з частиною третьою статті 228 ЦК України, яка є подібною за змістом до частини першої статті 208 ГК України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
44. За висновками Великої Палати Верховного Суду такий спосіб захисту інтересів, як визнання недійсним правочину (господарського договору) є характерним саме для приватноправового спору та не властивий публічно-правовим правовідносинам. Оспорюючи правочин, вчинений суб'єктами приватного права та спрямований на набуття, зміну або припинення ними цивільних прав чи обов'язків, суб'єкт владних повноважень передусім втручається у приватноправові відносини та застосовує спосіб захисту, властивий саме цим відносинам, тому, незважаючи на обґрунтування позовних вимог, такий спір є приватноправовим, а справа в такому спорі відноситься до предметної юрисдикції загальних чи господарських судів залежно від складу сторін спору, якщо законом не встановлено інше правило предметної юрисдикції таких спорів. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 580/4531/23 (провадження № 11-176апп23, пункти 70, 86).
45. При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер (постанови від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19, пункт 8.22), від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22, пункт 70), від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21 (провадження № 14-91цс22, пункт 85) та інші).
46. Водночас санкції, передбачені частиною третьою статті 228 ЦК України, частиною першою статті 208 ГК України не є компенсаційними, а є конфіскаційними санкціями, які застосовуються не на користь суб'єкта цивільних правовідносин, а на користь держави. Ці санкції спрямовані на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства.
47. Застосування цих санкцій є втручанням держави у право власності приватних осіб. Тому підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Відповідно до зазначеної статті кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
48. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;
- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;
- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
49. Колегія суддів констатує, що критерій ґрунтування втручання на національному законі виконаний, оскільки зазначені санкції передбачені законом.
50. Критерій легітимної мети теж виконаний, оскільки держава може забезпечувати дотримання закону відповідно до загальних інтересів, зокрема, санкціями майнового характеру.
51. Але критерій розумного балансу (пропорційності) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення - не виконаний.
52. Так, ЄСПЛ у справі Imeri v. Croatia від 24.06.2021 (заява № 77668/14) зробив висновки, що для того, щоб бути пропорційним, суворість покарання має відповідати тяжкості правопорушення, за яке воно призначене покарання (пункт 71); що принцип пропорційності має бути дотриманий не лише щодо визначення правил щодо суворості санкцій, але й оцінки факторів, які можуть бути взяті до уваги при встановленні санкцій (пункт 84). Зокрема, в зазначеній справі, оцінюючи пропорційність конфіскації частини готівки, яку заявник перевозив через кордон без декларування, ЄСПЛ взяв до уваги, що заявник не мав судимості і що кримінальне провадження, яке було порушено проти нього, було припинено через відсутність доказів (пункт 88), проти нього не було порушено кримінальну справу за відмивання грошей (пункт 91), шкода, яку заявник міг завдати владі, була незначною (пункт 92), і дійшов висновку, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (пункт 94).
53. Колегія суддів вважає, що норми частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України порушують принцип пропорційності у двох аспектах, вказаних ЄСПЛ: як в частині суворості санкцій, так і в частині неврахування факторів, які мають бути взяті до уваги при встановленні санкцій.
59. Тому колегія суддів дійшла висновку про те, що майнові санкції, передбачені положеннями частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції у світлі практики ЄСПЛ.
60. Виходячи з викладеного, на переконання колегії суддів, не можуть бути задоволені позовні вимоги про стягнення з ПП "ЛСВ Моноліт" на користь СКП "Харківзеленбуд" ХМР 2 370 000 грн, а з СКП "Харківзеленбуд" одержані ним за рішенням суду 2 370 000 грн в дохід держави.
61. Відтак колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з іншої палати, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями частини третьої статті 228 ЦК України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.
62. Оскільки, як зазначено вище, майнові санкції, передбачені положеннями частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України, не підлягають застосуванню, то в разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені частиною першою статті 216, пунктом 1 частини першої статті 1212 ЦК України.»
Ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.12.2024 прийняно до розгляду справу № 922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Північно-Східного офісу Держаудитслужби (далі - Аудитслужба), до Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (далі - СКП "Харківзеленбуд"), Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" (далі - ПП "ЛСВ "Моноліт"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК) про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів, за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 922/3456/23 розглядається питання щодо застосування норма права, в тому числі положень ч.3 ст.228 ЦК України.
Суд звертає увагу на те, що у даній справі позивач правовою підставою позову визначає саме порушення відповідачем законодавства України у сфері публічних закупівель, і як наслідок застосування положень ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України, оскільки оспорюваний договір суперечить інтересам держави та суспільства.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.
Частиною 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У цьому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Отже, враховуючи викладене правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №922/3456/23 буде мати суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Враховуючи наведені вище обставини справи, з метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи підстави для передачі справи №922/3456/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, суд вважає необхідним задовольнити клопотання відповідача та зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та опублікування повного тексту постанови.
Керуючись статтями 2, 7, 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» про зупинення провадження у справі задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі №910/8116/25 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та опублікування повного тексту постанови.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити Господарський суд міста Києва про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження в даній справі.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана 18.09.2025.
Суддя Я.А. Карабань