Справа № 135/939/25
Провадження № 2/135/446/25
іменем України
18.09.2025 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижині Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4958235 від 08.04.2021 у розмірі 39 073 грн 39 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 квітня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 4958235, підписаний електронним підписом позичальника, за умовами якого позикодавцем на умовах платності, строковості та зворотності, перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 7 000 грн 00 коп.
ОСОБА_1 свого обов'язку із повернення кредитних коштів та процентів за їх користування належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором.
16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема, за договором № 4958235.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, зокрема, за договором № 4958235.
Отже, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4958235.
Оскільки ОСОБА_1 не погасив заборгованість ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача, ТОВ «Коллект Центр» у заявленому позові просило суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 39 073 грн 39 коп., з яких 5 387 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 32 916 грн 39 коп. - заборгованість за відсотками та 770 грн 00 коп. - заборгованість за комісіями.
Також позивач просив стягнути з відповідача 2422 грн 40 коп. судового збору та 13 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подав.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи
Ухвалою суду від 20 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою суд постановив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву.
Представник позивача у позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
04.08.2025 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження в справі, яке ухвалою суду від 21.08.2025 було повернуто йому без розгляду.
Відповідач не подав відзиву чи інших письмових пояснень. Водночас він був обізнаний про розгляд справи, про що свідчить подане ним 04.08.2025 клопотання.
За вказаних фактичних обставин справи, враховуючи, що сторони скористалися своїми процесуальними правами, а строки для подання заяв по суті справи, визначених статтями 191, 193, 199 ЦПК України сплинули, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Відповідно до копії анкети-заяви на кредит № 4958235 від 08 квітня 2021 року, відповідач з метою отримання кредиту вказав свої персональні дані, а також сторони погодили суму кредиту у розмірі 7 000 грн 00 коп., проценти за користування кредитом, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, комісію за надання кредиту у розмірі 700 грн 00 коп. Строк кредиту становить 30 днів з 08 квітня 2021 року. Дата повернення кредиту 08 травня 2021 року. Сума до повернення становить 10 395 грн 00 коп. (а. с. 63).
08 квітня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 4958235, згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк 30 днів з 08 квітня 2021 року надати позичальнику грошові кошти у сумі 7 000 грн 00 коп., а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше 08 травня 2021 року та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Комісія за надання кредиту 770 грн 00 коп. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок (а. с. 24-27).
Відповідно до копії графіку платежів за договором про споживчий кредит № 4958235 від 08 квітня 2021 року, загальна вартість кредиту становить 10 395 грн 00 коп., з них: 7 000 грн 00 коп. - сума кредиту, 2625 грн 00 коп. - проценти за користування кредитом та 770 грн 00 коп. - комісія за надання кредиту (а. с. 48).
Згідно з копією паспорту споживчого кредиту, відповідач був ознайомлений з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту 08 квітня 2021 року (а. с. 62). На а. с. 64-67 Правила надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (в редакції від 29 грудня 2020 року).
Згідно з копією довідки про ідентифікацію, представник первісного кредитора підтверджує, що відповідач, з яким укладено договір № 4958235 від 08 квітня 2021 року ідентифікований ТОВ «Мілоан». Цього ж дня відповідачу на зазначений ним в анкеті номер мобільного оператора відправлено одноразовий ідентифікатор (а. с. 68).
На підтвердження перерахування коштів відповідачу згідно кредитного договору № 4958235 від 08 квітня 2021 року позивачем надано копію довідки за підписом директора ТОВ «ФК «Елаєнс», згідно якої кредитні кошти в сумі 7 000 грн 00 коп. відправлені 08.04.2021 відповідачу за допомогою платіжної системи FONDY шляхом зарахування на карту № НОМЕР_1 (а.с.69).
Відповідно до копії відомостей про щоденні нарахування та погашення, які надані первісним кредитором ТОВ «Мілоан», загальна сума заборгованості за кредитом станом на 13 серпня 2021 року складає 20 218 грн 89 коп., з них: 5 387 грн 00 коп. - сума виданого кредиту, 14 061грн 89 коп. - заборгованість по процентам, 770 грн 00 коп. заборгованість за комісією (а. с. 7-8).
16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 11-19). Відповідно до пункту 6 договору відступлення, перехід права вимоги підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників, підписаним обома сторонами. Цього ж дня між сторонами був складений акт приймання-передачі реєстру боржників (а.с. 21). ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно з платіжними інструкціями (а.с. 20).
Відповідно до копії реєстру боржників від 16 грудня 2021 року (№ 3) до договору факторингу №16/12-2021-43 від 16 грудня 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 20 218 грн 00 коп. (а.с. 22-23).
Відповідно до копії розрахунку заборгованості по кредитному договору № 4958235 від 08 квітня 2021 року, наданого ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10 червня 2025 року загальна заборгованість відповідача становить 39 073 грн 39 коп., з них: 5 387 грн 00 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту; 14 061 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками станом на дату відступлення права вимоги; 770 грн 00 коп. - заборгованість з комісії; 18 854 грн 50 коп. - нараховані відсотки за кредитним договором (а. с. 9).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір факторингу №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 30-40). Відповідно до пункту 5 договору відступлення, перехід права вимоги підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників, підписаним обома сторонами. Цього ж дня між сторонами був складений акт приймання-передачі реєстру боржників (а.с. 43).
Відповідно до копії витягу з реєстру боржників від 10 січня 2023 року (№ 3) до договору факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 39 073 грн 00 коп. (а.с. 46).
Відповідно до копії розрахунку заборгованості по кредитному договору № 4958235 від 08 квітня 2021 року, наданого ТОВ «Коллект Центр», станом на 10 червня 2025 року, загальна заборгованість відповідача становить 39 073 грн 00 коп., з них: 5 387 грн 00 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту; 32 916 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 770 грн 00 коп. - заборгованість з комісії (а. с. 10).
На момент розгляду справи відповідач не надав суду жодних доказів сплати зазначеної заборгованості, а також не надала доказів належного виконання зобов'язань перед первісним кредитором.
ІV. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Укладення електронного договору про споживчий кредит
Загальні вимоги до чинності правочину визначено статтею 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам; волевиявлення сторін має бути вільним та відповідати їхній внутрішній волі; правочин вчиняється у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину не встановлена прямо, але одна зі сторін чи інша заінтересована особа заперечує його дійсність на визначених законом підставах, такий правочин може бути визнано судом недійсним.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, оформлена в електронній формі. Такий договір укладається й виконується у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний електронний документ з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, вважається оригіналом такого документа.
Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення до нього. За умови надання доступу до таких документів їх включення не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положення статті 12 зазначеного Закону передбачають, що електронний правочин вважається підписаним у разі використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора (SMS-коду чи іншого засобу), що дозволяє ідентифікувати користувача; аналога власноручного підпису (факсиміле) - за письмовою згодою сторін.
Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Суд встановив, що 08.04.2021 відповідач у власному особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «Мілоан» добровільно та усвідомлено подав заявку на отримання кредиту № 4958235. Ця електронна заявка зберігається в особистому кабінеті відповідача на сайті кредитодавця. Після подання заявки ТОВ «Мілоан» надіслало відповідачу одноразовий цифровий код (ідентифікатор) через SMS. Введення відповідачем цього одноразового пароля слугувало підтвердженням акцепту - згоди на укладення Договору про споживчий кредит № 4958235 від 08.04.2021 в електронній формі. Отже, між відповідачем та первісним кредитором було укладено електронний кредитний договір на умовах, відображених у файлах особистого кабінету (текст договору та Правила кредитування).
Відповідно до законодавства України, оформлення споживчого кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в письмовій (традиційній) формі власноручним підписом. З матеріалів справи вбачається, що перед укладенням договору відповідач отримав проєкт кредитного договору з усіма додатками в електронному вигляді та ознайомився з його умовами і Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан», розміщеними на сайті кредитодавця. Це відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими кредитодавець завчасно надає споживачу повну інформацію для прийняття ним обґрунтованого рішення (зокрема, безоплатно надається паспорт споживчого кредиту у визначеній законом формі). Отже, відповідач мав можливість повно і належно ознайомитися з умовами кредитування до моменту укладення договору, що підтверджує усвідомленість його волевиявлення.
Згідно з умовами самого Кредитного договору, він містить усі істотні умови і укладений у спосіб та формі, що відповідають вимогам закону. Договором прямо передбачено, що визнання недійсними, нікчемними чи неукладеними окремих його частин або додатків (включно з Правилами) не тягне недійсності чи неукладеності всього договору в цілому. Отже, електронний договір є юридично чинним і обов'язковим для сторін.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором (кодом) по суті є різновидом удосконаленого електронного підпису. Він полягає у використанні алфавітно-цифрового коду, надісланого підписантові через засоби зв'язку (SMS, електронну пошту тощо), для підтвердження волі укласти договір. Такий спосіб автентифікації широко застосовується, зокрема, у сфері мікрокредитування. Дійсність укладення договорів за допомогою ЕПОІ неодноразово підтверджувалася в судовій практиці. Так, у постанові Верховного Суду у справі №?524/5556/19 від 12.01.2021 зроблено висновок, що підписання договору одноразовим паролем-ідентифікатором є належним способом волевиявлення: договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний згідно зі ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Аналогічну правову позицію щодо можливості укладення цивільно-правових договорів в електронній формі висловлено у постанові ВС від 16.12.2020 у справі №?561/77/19, де зазначено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому такої форми (ч. 2 ст. 639 ЦК України), а будь-який договір, укладений на підставі ЦК або ГК України, може мати електронну форму і вважається укладеним у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
В силу приписів ст. 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, доки судом не встановлено іншого. В даному випадку відсутні будь-які дані про оспорення чи нікчемність кредитного договору, тому презумпція його чинності не спростована. Отже, всі права та обов'язки сторін за договором підлягають захисту і виконанню на загальних підставах?.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Мілоан» було належним чином укладено договір про споживчий кредит № 4958235 від 08.04.2021 на умовах, визначених сторонами в електронній формі. На підтвердження факту надання кредиту матеріали справи містять документ, за яким відповідачу були перераховані кредитні кошти (сума 7?000 грн 00 коп. на вказаний ним банківський рахунок). Переказ коштів здійснювався через сертифіковані платіжні системи з дотриманням вимог безпеки (стандарт PCI DSS), що гарантує належне зарахування суми на рахунок позичальника. Відповідач отримав обумовлені договором кошти, у зв'язку з чим зобов'язаний повернути їх та сплатити встановлені договором платежі у визначені строки.
Відступлення права вимоги (заміна кредитора)
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (Постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18), постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).
Позивач на підтвердження набуття права вимоги за договором надано: копію договору факторингу №16/12-2021-43 від 16 грудня 2021 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» та копію договору факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», а також відповідні копії витягів з реєстру боржників до вказаних Договорів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доказів того, що вказані договори факторингу визнані недійсними суду не надано, а тому суд вважає, що позивачем надано докази, які підтверджують ту обставину, що ТОВ «Коллект Центр» набуло статус нового кредитора за договором про споживчий кредит № 4958235 від 08.04.2021 до відповідача.
Розрахунок заборгованості та доказування її розміру
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9.01.2020 у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).
Звертаючись із позовом, ТОВ «Коллект Центр» просило суд стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 4958235 від 08.04.2021 у розмірі 39 073 грн 00 коп., з них: 5 387 грн 00 коп. - заборгованість по основній сумі кредиту; 32 916 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками; 770 грн 00 коп. - заборгованість з комісії.
Відповідачем фактично отримані та використані кредитні кошти у розмірі 7 000 грн 00 коп. Також відповідачем 08.05.2021, 23.05.2021 та 25.06.2021 частково було сплачено кредит, а саме тіло кредиту на загальну суму 1 613 грн 00 коп., що підтверджується розрахунками заборгованості.
Доказів належного виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора ТОВ «Мілоан» матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 387 грн 00 коп. (з урахуванням частково сплаченої суми).
Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 32 916 грн 00 коп., суд проаналізувавши умови договору та надані розрахунки, приходить до наступних висновків.
Так, у кредитному договорі № 4958235 від 08.04.2021 сторонами узгоджено, що кредит надається строком на 30 днів - до 08.05.2021.
Водночас відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1.250 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування (п. 2.2.2 договору).
Водночас п. 2.3. договору передбачено пролонгацію строку кредитування.
Продовження, вказаного в п. 1.3. договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3.1.).
Пунктом 2.3.1.1 договору передбачено, що позичальник може неодноразово продовжувати строк кредитування, для чого, у т.ч. має сплатити комісію та певну частку заборгованості по кредиту. Строк можливого продовження встановлено на 3, 7 та 15 днів кожен раз. Якщо позичальник здійснює продовження кредитування на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 договору.
Пунктом п. 2.3.1.2. договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною у п. 1.6. Договору.
Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
За кредитним договором № 4958235 ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит 08 квітня 2021 року. Як видно з наданих первісним кредитором ТОВ «Мілоан» відомостей про щоденні нарахування та погашення, з 09 квітня до 08 травня 2021 року тривав пільговий строк кредитування, під час якого ТОВ «Мілоан» нараховувало ОСОБА_1 проценти за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту (7000 грн) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 87 грн 50 на день.
08 травня 2021 року відповідач сплатив частину процентів (1018 грн) та частину тіла кредиту (700 грн). Цього ж дня відповідач сплативши комісію за пролонгацію кредиту (700 грн) продовжив строк кредитування ще на 15 днів, а тому з 09 травня до 23 травня 2021 року тривав пільговий строк кредитування, під час якого ТОВ «Мілоан» нараховувало ОСОБА_1 проценти за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту (6300 грн) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 78 грн 75 коп. на день.
23 травня 2021 року відповідач сплатив частину процентів (630 грн) та частину тіла кредиту (630 грн). Цього ж дня відповідач сплативши комісію за пролонгацію кредиту (630 грн) продовжив строк кредитування ще на 15 днів, а тому з 24 травня до 07 червня 2021 року включно тривав пільговий строк кредитування, під час якого ТОВ «Мілоан» нараховувало ОСОБА_1 проценти за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту (5670 грн) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 70 грн 88 коп. на день.
Оскільки до 08 червня 2021 року ОСОБА_1 не повернув кредит і продовжив користуватися кредитними коштами, то відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору строк кредитування був продовжений (пролонгований) на стандартних (базових) умовах. У цей день ОСОБА_1 були нараховані проценти за стандартною (базовою) процентною ставкою у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту у розмірі 283 грн 50 коп.
З 08 червня до 25 червня 2021 року включно тривав базовий строк кредитування, під час якого ТОВ «Мілоан» нараховувало ОСОБА_1 проценти за ставкою 5% від фактичного залишку кредиту (5670 грн) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 283 грн 50 коп. на день
25 червня 2021 року відповідач сплатив частину процентів (1731 грн) та частину тіла кредиту (283 грн). Цього ж дня відповідач сплативши комісію за пролонгацію кредиту (283 грн) продовжив строк кредитування ще на 7 днів, а тому з 26 червня до 02 липня 2021 року включно тривав пільговий строк кредитування, під час якого ТОВ «Мілоан» нараховувало ОСОБА_1 проценти за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту (5387 грн) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 67 грн 34 коп. на день.
Оскільки до 03 липня 2021 року ОСОБА_1 не повернув кредит і продовжив користуватися кредитними коштами, то відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору строк кредитування був продовжений (пролонгований) на стандартних (базових) умовах. Указаний строк кредитування закінчився 13 серпня 2021 року після спливу 60 календарних днів.
Відтак строк кредитування за кредитним договором № 4958235 тривав з 08 квітня 2021 року до 13 серпня 2021 року, тобто в межах строку дії загального періоду пролонгації на пільгових та стандартних (базових) умовах, внаслідок чого ТОВ «Мілоан» правомірно нарахувало заборгованість за відсотками у розмірі 14061 грн 89 коп. (з урахуванням частково сплаченої суми).
Згідно із п. 2 договору факторингу №16/12-2021-43 від 16 грудня 2021 року, укладеного між первісним кредитором та ТОВ «Вердикт Капітал», до останнього перейшло, зокрема, право нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані первісним кредитором) за договорами фінансових послуг.
Із розрахунку заборгованості за договором № 4958235 від 08.04.2021 вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» здійснено нарахування заборгованості по відсоткам в розмірі 18 854 грн 50 коп. за період з 16.12.2021 до 23 лютого 2022 року.
Водночас вказані нарахування здійснені ТОВ «Вердикт Капітал» після 13 серпня 2021 року, тобто поза межами строку кредитування, що є незаконним, адже право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене, доведеними є розмір відсотків, яке ТОВ «Мілоан» нарахувало ОСОБА_1 за користування кредитними коштами у розмірі 14061 грн 89 коп. Саме таку суму процентів слід стягнути з ОСОБА_1 на користь нового кредитора ТОВ «Коллект центр».
Встановлення банком комісії в сумі 770 грн 00 коп. у кредитному договорі № 4958235 від 08.04.2021 відповідає вимогам Законом України «Про споживче кредитування» та Правилам розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Вказаний висновок суду корелюється з правовими позиціями, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) та постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19.
Відповідачем фактично отримані та використані кредитні кошти у розмірі 7 000 грн 00 коп. Доказів належного виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора матеріали справи не містять.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 4958235 від 08.04.2021 у розмірі 20 218 грн 89 коп. (з урахуванням частково сплаченої суми), яка складається: 5 387 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 14 061 грн 89 коп. - заборгованість за відсотками та 770 грн 00 коп. - заборгованість за комісіями. В іншій частині, а саме стягнення нарахованої ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості по відсоткам в розмірі 18 854 грн 50 коп., позов задоволенню не підлягає.
V. Розподіл судових витрат між сторонами
Щодо витрат на правничу допомогу
Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано належні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу (а.с. 55-61).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а від так заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу - 7 000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору так як матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є не складною, враховуючи усталену практику.
Отже, проаналізувавши кожну складову наданої адвокатом правової допомоги на предмет її обґрунтованості і розумності, суд керуючись принципами справедливості та пропорційності, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
Щодо судового збору
Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 2422 грн 40 коп., що підтверджується платіжним документом від 27.06.2025 (а.с. 72).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вказане з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1253 грн 34 коп., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (51,74 %). Решту судового збору в сумі 1169 грн 06 коп. слід залишити за позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2-5, 7, 8, 10 - 13, 81, 83, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 4958235 від 08.04.2021 у розмірі 20 218 (двадцять тисяч двісті вісімнадцять) грн 89 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 1 253 (одну тисячу двісті п'ятдесят три) грн 34 коп. судового збору та 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ім'я (найменування) сторін:
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 44276926;
- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заочне рішення складено та підписано суддею 18.09.2025.
Суддя