Іменем України
Справа № 133/737/25
провадження № 3/133/1621/25
28.07.25 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Гуменюка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, матеріали справи, що надійшли з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції Українипро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що 28.02.2025 о 10:45 в с. Сестринівка, вул. Шкільна, 27, ОСОБА_1 керував автомобілем SKODA OCTAVIА, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість обличчя; порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори №476866, №476149, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху.
Вказані дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Від адвоката Кафтана А.М. надійшло клопотання про закриття справи, у зв'язку з тим, що працівниками поліції була допущена помилка при складанні протоколу, а саме щодо прізвища « ОСОБА_2 », оскільки відповідно до копії паспорту долученої ним до клопотання, останній має прізвище « ОСОБА_3 ». Також адвокат Кофтан А.М. зазначає в своєму клопотанні, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як його вину поліцейським не доведено належним чином, а обгрунтовано на припущеннях, що є неприйнятним та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного, тому провадження по справі підлягало закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності свою провину не визнав та підтримав клопотання про закриття провадження у справі.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, що додані до нього, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, тощо.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати ряд обставин, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, та інші обставини.
Вказані обставини, згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, суд встановлює на підставі доказів, джерелами яких є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілих, пояснення свідків, інші документи, тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб,уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вивчивши адміністративні матеріали, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що всупереч вимогам ст. 256 КУпАП вказаний протокол містить невірні відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме: в протоколі зазначено прізвище особи, яка притягається до відповідальності « ОСОБА_2 » тоді як згідно копії паспорту вказана особа має прізвище « ОСОБА_3 ».
Крім того, судом 05.05.2025 вказані адміністративні матеріали направлялись для доопрацювання до патрульної поліції. В постанові вказано на всі вияленні недоліки. Однак, 19.05.2025 матеріали справи повернулись до суду від патрульної поліції без жодного належного реагування та вказані недоліки.
У звязку з вказаним суд вважає вказану бездіяльність працівників патрульної поліції неприпустимою, особливо у випадку коли судом повністю роз'яснено в постанові про допущенні недоліки.
Зі змісту ст. 256 КУпАП вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення повинен містити встановлені докази провини особи відносно якої складено протокол в даному адміністративному правопорушенні, які повинні бути зафіксовані належним чином іншими матеріалами справи. Ці відомості потрібні суду для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, правильної кваліфікації правопорушення та винесення постанови по справі.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
В даному випадку відсутній суб'єкт адміністративного правопорушення, оскільки працівники патрульної поліції не вжили жодних заходів, предебачених КУпАП, для встановлення особи порушника, натомість вирішили покласти вказану дію на суд та склали протокол про адміністравтине правопорушення на особу, якої юридично не існує.
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов'язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», «Карелін проти Росії» суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи що вказаний протокол, як і інші додані до нього в якості доказів матеріали, містить невірні відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 245-249, 251, 252, 266-1, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Олександр ГУМЕНЮК