номер провадження справи 3/108/25
17.09.2025 Справа №908/1895/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239)
до відповідача КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УНІВЕРС» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (просп. Соборний, будинок 164, м. Запоріжжя, 69107; ідентифікаційний код юридичної особи 13622246)
про стягнення 1 091 274,30 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Аксарін Роман Миколайович, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ЗП002435 від 21.11.2019, довіреність № 8 від 02.01.2025;
від відповідача: не з'явився;
РУХ СПРАВИ.
19.06.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (скорочене найменування - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») до КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УНІВЕРС» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (скорочене найменування - КП «УНІВЕРС» ЗОР) про стягнення заборгованості у розмірі 1 091 274,30 грн, з яких: 1 076 142,20 грн - заборгованість за спожиту/використану електричну енергію за лютий 2025; 6899,10 грн - 3% річних за період 15.03.2025-31.05.2025; 8233,00 грн - інфляційні втрати нараховані за період 01.04.2025-30.04.2025.
Просить, відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, доручити органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 1 076 142,20 грн, починаючи з 01.06.2025 і до моменту остаточного виконання рішення суду.
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 095,29 грн просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 справу №908/1895/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 24.06.2025 відкрито провадження у справі №908/1895/25; присвоєно справі номер провадження 3/108/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 22.07.2025 об 11:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
22.07.2025 до суду від представника відповідача КП «УНІВЕРС» ЗОР надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалою суду від 22.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання до 26.08.2025 о 12:00 год.
26.08.2025 до суду від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, а також заява про проведення підготовчого судового засідання без участі відповідача, відповідно до якої відповідач не заперечує проти закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.
Ухвалою суду 26.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №908/1895/25 до судового розгляду по суті на 17.09.2025 об 11:00 год.
У судовому засіданні 17.09.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату та час був належним чином повідомлений.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача.
У судовому засіданні 17.09.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 17.09.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» (позивач у справі) звернулося з позовом до відповідача - КП «УНІВЕРС» ЗОР, про стягнення заборгованості за договором №177 про постачання електричної енергії споживачу у загальному розмірі 1 091 274,30 грн, з яких: 1 076 142,20 грн - заборгованість за спожиту/використану електричну енергію за лютий 2025; 6899,10 грн - 3% річних за період 15.03.2025-31.05.2025; 8233,00 грн - інфляційні втрати нараховані за період 01.04.2025-30.04.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №177 шляхом надання електропостачальнику Заяви-приєднання та обранням комерційної пропозиції «Вигідна» (публічна) із датою початку постачання електроенергії 01.01.2024, в частині повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії в розмірі 1 076 142,20 грн за лютий 2025 року.
У зв'язку із порушення грошового зобов'язання позивач нараховує на суму боргу, в порядку статті 625 Цивільного кодексу України, три проценти річних в розмірі 6899,10 грн за період 15.03.2025-31.05.2025 та інфляційні втрати в розмірі 8233,00 грн за період 01.04.2025-30.04.2025.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що визнає позов в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 076 142,20 грн.
У частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат просить відмовити в їх задоволенні або зменшити їх розмір відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за договором №177 про постачання електричної енергії споживачу у загальному розмірі 1 091 274,30 грн, з яких: 1 076 142,20 грн - заборгованість за спожиту/використану електричну енергію за лютий 2025; 6899,10 грн - 3% річних за період 15.03.2025-31.05.2025; 8233,00 грн - інфляційні втрати нараховані за період 01.04.2025-30.04.2025.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в якому обсязі спожито електричної енергії, на яку суму; в які строки і якому розмірі послуги мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи була здійснена часткова оплата за використану-спожиту електроенергію), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником (чи правомірно здійснено нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» (далі - Постачальник, позивач у справі) та КП «УНІВЕРС» ЗОР (Споживач, відповідач у справі) укладено Договір №177 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) шляхом підписання Споживачем Заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії на умовах комерційної пропозиції «Вигідна» (надалі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У Заяві-приєднання (Додатку 1 до Договору) визначено адреси об'єктів Споживача, ЕІС-коди точки (точок) комерційного обліку:
62Z8891318938296
62Z7984700006875
пр. Соборний, 162
62Z2497757057033
вул. Верхня,4
62Z3097137156498
62Z57425176631401
62Z70288553899168
62Z8018215791049
вул. Сєдова, 12
62Z2887391108582
62Z6476419363390
62Z2250511859851
62Z0231354070595
пр. Соборний,164
ЕІС-код як суб'єкта ринку електричної енергії - 62Х6844270190804.
Відповідно до п. 3.1. Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.
Початок постачання - 01.01.2024 (Заява-приєднання).
Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору.
Згідно з пунктом 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.
Пунктом 5.4. Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.5 Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
За умовами 5.6. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем самостійно. У разі неотримання Споживачем рахунку у визначені цим Договором та/або комерційною пропозицією строки не з вини Постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію для здійснення остаточного розрахунку вважається отриманим Споживачем 10 числа місяця, наступного за звітним. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно з п. 4 Додатку 2 до Договору «Спосіб оплати» розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з 01 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця. рахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, в розмірі 100% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Сума переплати Споживача, яка виникла внаслідок різниці між здійсненою попередньою оплатою та фактичною вартістю спожитої електричної енергії, визначається після завершення розрахункового місяця та зараховується, як попередня оплата вартості очікуваного обсягу споживання електричної енергії наступного розрахункового періоду. Сума недоплати Споживача підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5 банківських днів з дня отримання рахунку. Оплата здійснюється на рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання, зазначений у Договорі, або розрахункових документах. У платіжному документі у реквізиті «Призначення платежу» повинна бути вказана назва Споживача, характер платежу (попередня оплата, остаточний розрахунок і т.п.), період, за який здійснюється оплата. Якщо дата оплати припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу є день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця. Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок Постачальника. {…
Акт прийняття-передавання товарної продукції оформлюються Постачальником та надаються Споживачу засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти Споживача, вказаної останнім у заяві-приєднання або у реквізитах Договору, або у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За необхідності Споживач самостійно отримує акт прийняття-передавання в центрі обслуговування Споживачів. У випадку не повернення Споживачем акту прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його направлення Постачальником або з дня отримання в центрі обслуговування Споживачів акту прийняття-передавання вважається підписаним та узгодженим сторонами та набуває дії на 11 (Одинадцятий) календарний день з моменту його отримання Споживачем або з моменту його направлення Споживачу засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти Споживача, вказаної останнім у заяві-приєднання або у реквізитах Договору, або у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Пунктом 5.9 Договору передбачено, що Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника, або безпосередньо оператору системи, з яким Споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Спосіб оплати послуги з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Відповідно до п. 13. Додатку 2 до Договору «Термін дії договору» договір набирає чинності з дати, яка вказана в заяві-приєднання Споживача (початок постачання) до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу і діє до 31.12.2024. Договір укладається на строк до кінця календарного року та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна зі Сторін не заявить у письмовій формі про припинення його дії.
За період з 01.01.2025 до 28.02.2025 КП «УНІВЕРС» ЗОР спожито 205 067 кВт*год електричної енергії, в тому числі в січні 2025 року - 97 084 кВт*год та в лютому 2025 року - 107 983 кВт*год.
Спожитий/використаний обсяг електричної енергії відповідачем за період з 01.01.2025 до 28.02.2025 підтверджується повідомленням/листом адміністратора комерційного обліку - ПАТ «Запоріжжяобленерго» за №007-66/1336 від 18.03.2025 щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії з щомісячною розбивкою за ЕІС-кодом точок комерційного обліку Споживача.
Даним повідомленням ОСР надає постачальнику електричної енергії дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками комерційного обліку споживача з щомісячною розбивкою.
За лютий 2025 року спожито електричної енергії на суму 1 176 142,20 грн.
28.02.2025 між сторонами підписано акт прийняття-передавання товарної продукції за договором постачання електричної енергії споживачу №177 від 01.01.2024 на суму 1 176 142,20 грн.
07.03.2025 позивачем виставлено до оплати відповідачу рахунок за лютий 2025 року на суму 1 176 142,20 грн. Термін оплати визначено до 14.03.2025.
25.03.2025 позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу за січень та лютий 2025 року в загальній сумі 2 201 508,85 грн.
Відповідач, 26.03.2025 та 30.04.2025 направляв на адресу позивача гарантійні листи, в яких гарантував повну оплату заборгованості за лютий 2025 року у розмірі 1 176 142,20 грн.
Також між сторонами підписано акт звірки від 10.04.2025, де погоджена сума до оплати за спожиту електроенергії у лютому 2025 року в розмірі 1 176 142,20 грн.
Відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №384 від 30.05.2025 із призначенням платежу: «оплата за ел.ен. за лютий 2025 зг.дог.№177 від 01.01.24 №559001770124250219 від 07.03.25…».
Таким чином заборгованість за спожиті 107 983 кВт*год. за лютий 2025 року становить складає 1 076 142,20 грн.
Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Відсутність повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.3.1.1 р. III Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НАЦІОНАЛЬНОЮ КОМІСІЄЮ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ від 14.03.2018 № 312 (ПРЕЕ №312), постачання електричної енергії споживачам здійснюється обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Як встановлено судом, відповідач (КП «УНІВЕРС» ЗОР) за період з 01.01.2025 до 28.02.2025 спожив 205 067 кВт*год електричної енергії, в тому числі в січні 2025 року - 97 084 кВт*год та в лютому 2025 року - 107 983 кВт*год., що підтверджується повідомленням/листом адміністратора комерційного обліку - ПАТ «Запоріжжяобленерго» за №007-66/1336 від 18.03.2025.
За наявним в матеріалах справи доказами, за спірний період з 01.01.2025 до 28.02.2025 відповідач сплатив за спожиту електричну енергію в розмірі 100 000,00 грн.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідача за спожиту енергію у розмірі 1 076 142,20 грн.
Відповідач суму основного боргу визнав.
З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідач за отриману ним електричну енергію не розрахувався у встановлений договором строк, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту/використану електричну енергію у розмірі 1 076 142,20 грн є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню судом.
Щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Пунктом 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Виходячи із положень статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму «інфляційних втрат» як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Так, за умовами 5.6. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем самостійно.
Рахунок на суму 1 176 142,20 грн відповідачу виставлено 07.03.2025 з терміном оплати до 14.03.2025, що відповідає вищевказаному пункту Договору.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 6899,10 грн, які розраховані за період з 15.03.2025 до 31.05.2025, та інфляційній втрати в розмірі 8233,00 грн за квітень 2025 року.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат за визначений позивачем період, зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 ГПК України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що розрахунок відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично правильним.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6899,10 грн та інфляційних втрат в розмірі 8233,00 грн є доведеними та обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про зменшення судом розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат суд враховує правовий висновок, викладений у пунктах 134-135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24, відповідно до якого:
« 134. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) викладено висновок про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
135. З огляду на наведені у цій постанові висновки, для забезпечення передбачуваності правозастосовчої практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне конкретизувати правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19) та зазначити, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом».
Тому, враховуючи, що позивачем нараховано річні проценти у законодавчо встановленому мінімальному розмірі процентів, а саме три проценти річних, з огляду на наведений правовий висновок, суд констатує відсутність правових підстав для зменшення розмірі нарахованих позивачем трьох процентів річних.
Щодо зменшення розміру інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Як вже зазначалось, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, мають компенсаційних характер та не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони входять до складу грошового зобов'язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат (п. 159 постанови Великої Палати Верховного Суду від д 02.07.2025 у справі № 903/602/24).
З урахуванням вищенаведеного правового регулювання та правових висновків Верховного Суду щодо природи інфляційних втрат, у суду відсутні підстави для звільнення або зменшення розміру правомірно нарахованих інфляційних втрат.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться за договором №177 про постачання електричної енергії споживачу (а.с.9-13), заявою-приєднанням додаток 1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу 177 (а.с.15), додатком 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу «Комерційна пропозиція «Вигідна» (а.с.16-18), Гарантійними листами (а.с.21-22), рахунком на оплату від 07.03.2025 (а.с.23), актом прийняття-передавання товарної продукції від 28.02.2025 (а.с.29), платіжною інструкцією (а.с. 27), листом адміністратора комерційного обліку - ПАТ «Запоріжжяобленерго» за №007-66/1336 від від 18.03.2025 (а.с. 20), вимогою позивача №1474 від 25.03.2025 (а.с.30), актом звірки взаємних розрахунків (а.с.28), розрахунком суми боргу, трьох процентів річних та інфляційних втрат (а.с.24-26).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УНІВЕРС» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (просп. Соборний, будинок 164, м. Запоріжжя, 69107; ідентифікаційний код юридичної особи 13622246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) заборгованість за договором №177 про постачання електричної енергії споживачу у розмірі 1 076 142,20 грн (один мільйон сімдесят шість тисяч сто сорок дві гривні 20 коп.), три проценти річних у розмірі 6899,10 грн (шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 10 коп.), інфляційні втрати у розмірі 8233,00 грн (вісім тисяч двісті тридцять три гривні 00 коп.).
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснити нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 1 076 142,20 грн (один мільйон сімдесят шість тисяч сто сорок дві гривні 20 коп.), починаючи з 01.06.2025 до моменту остаточного виконання рішення суду (до моменту повної оплати основного боргу), з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування, за формулою: С х 3 х Д: 365 (або 366 днів, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок): 100, де: С - сума основного боргу; 3 - розмір процентів; Д - кількість днів прострочення. Видати наказ.
Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «УНІВЕРС» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (просп. Соборний, будинок 164, м. Запоріжжя, 69107; ідентифікаційний код юридичної особи 13622246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 095,29 грн (тринадцять тисяч дев'яносто п'ять гривень 29 коп.). Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 18.09.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич