вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.09.2025м. ДніпроСправа № 904/4091/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Сікорська О.В.;
від відповідача: Гудима Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Касмет" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки № 2022418 від 30.11.2022 у загальному розмірі 1 149 117 грн. 41 коп.
Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Касмет" (далі - відповідач) заборгованість за договором оренди земельної ділянки № 2022418 від 30.11.2022 у загальному розмірі 1 149 117 грн. 41 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 1 027 940 грн. 45 коп. - основний борг (орендна плата за користування майном в період з 01.01.2024 по 31.12.2024);
- 121 176 грн. 96 коп. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки № 2022418 від 30.11.2022 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 01.01.2024 по 31.12.2024, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 027 940 грн. 45 коп. За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 13 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 02.03.2024 по 30.04.2025 в сумі 121 176 грн. 96 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 789 грн. 41 коп.
Крім того, від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 32778/25 від 28.07.2025), в якому він просить суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 29.07.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (вх. суду № 33254/25 від 30.07.2025), в яких він просить суд провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження або у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, посилаючись на те, що справа потребує повного та всебічного з'ясування обставин, зокрема, заявлена до стягнення Криворізькою міською радою сума заборгованості потребує уточнення. Також відповідач зазначає, що після ознайомлення з матеріалами справи відповідач бажає надати відзив на позовну заяву та всі докази, тому вважає, що розгляд справи необхідно проводити за правилами загального позовного провадження або у порядку спрощеного позовного провадження, але з викликом учасників, оскільки значення справи та її результат для відповідача має велике значення. Відповідач зауважує, що дотримується принципів доброчесності та належного виконання обов'язків у здійсненні господарської діяльності.
Розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд, приймаючи до уваги ціну позову, категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту, характер спірних правовідносин та предмет доказування, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд вважає за доцільне здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.08.2025 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.09.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №34168/25 від 06.08.2025), в якій він просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.09.2025 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №34548/25 від 08.08.2025), в якій він просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 12.08.2025 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 35252/25 від 13.08.2025), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- відповідачем протягом всього періоду дії договору № 2022418 від 30.11.2022 було частково виконано свої господарські зобов'язання, однак на сьогоднішній день ТОВ "Касмет" не має можливості виконувати свої господарські зобов'язання в повному обсязі, у зв'язку з недостатністю власних обігових коштів, що зумовлює критичний стан неплатоспроможності та складне фінансове становище. Перебування відповідача в складному фінансовому становищі та неможливість з об'єктивних причин виконати взяті на себе зобов'язання свідчить про відсутність вини товариства в порушенні договірних зобов'язань;
- листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини військової агресії Російської Федерації проти України з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, в тому числі і для суб'єктів господарської діяльності за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс мажорних обставин. Враховуючи вказане, відповідач зауважує, що позивач має надати достовірні та належні докази того, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання, які покладені на нього за договором;
- щодо розміру та періоду нарахування пені за неналежне виконання умов договору відповідач зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні запроваджений воєнний стан, строк дії якого продовжено по теперішній час. Листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені вище обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами. За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є непереборна сила, яка одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності (форс-мажор). Відповідач зазначає, що стягнення у вигляді пені, які можуть бути стягнуті з відповідача в даній справі, створять додаткові фінансові навантаження та можуть призвести до настання негативних наслідків для нього, тому він вбачає підстави можливості для розгляду за аналогією питання звільнення відповідача від відповідальності в зв'язку з відсутністю вини або зменшення (у разі задоволення позовних вимог) розміру пені в умовах воєнного стану, приймаючи до уваги ситуацію, яка склалась у даний час на території України, та з метою запобігання настанню негативних наслідків для ТОВ "Касмет";
- відповідач зауважує, що ним було частково виконано свої господарські зобов'язання, однак на сьогоднішній день ТОВ "Касмет" не має можливості виконувати свої господарські зобов'язання в повному обсязі, у зв'язку з недостатністю власних обігових коштів, що зумовлює критичний стан неплатоспроможності та складне фінансове становище. Перебування відповідача в складному фінансовому становищі та неможливість з об'єктивних причин виконати взяті на себе зобов'язання, свідчить про відсутність вини товариства в порушенні договірних зобов'язань.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 35561/25 від 15.08.2025), в якій він просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- з листа, наданого податковим органом від 11.04.2025, долученого Криворізькою міською радою до позовної заяви, вбачається, що ТОВ "Касмет" за земельну ділянку визначає податкові зобов'язання, проте не сплачує їх. Враховуючи норми діючого законодавства та умови договору від 30.11.2022 позивач має право вимагати від відповідача своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за земельну ділянку;
- позивач зауважує, що, порушуючи умови договору від 30.11.2022 в частині розміру та строків внесення орендної плати, міський бюджет територіальної громади міста Кривого Рогу не отримує відповідні надходження, які вирішують питання місцевого значення. Неодноразове та систематичне порушення умов договору від 30.11.2022 є підставою для звернення до суду за захистом прав позивача. На підтвердження позовних вимог позивачем надано відповідні розрахунки, копію договору від 30.11.2022, інформацію податкового органу, копії рішень, на підставі яких розраховується орендна плата, копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2025 по справі № 904/5759/24 про стягнення з відповідача орендної плати за 2023 рік та пені, чим спростовує позицію відповідача щодо ненадання позивачем відповідних доказів в обґрунтування своїх вимог. Обставина, як систематична несплата орендної плати у визначені договором від 30.11.2022 строки, є достатньою підставою для стягнення пені. Відносно звільнення відповідача від сплати пені в розмірі 121 176 грн. 96 коп. за період з 02.03.2024 по 30.04.2025 позивач наголошує, що вона розрахована відповідно до умов договору від 30.11.2022 (пункт 13) та діючого законодавства України. Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань має наслідком визначену відповідальність, яку сторони передбачили при укладенні договору від 30.11.2022, а тому наслідки невиконання останнім взятих на себе зобов'язань за договором та пов'язані із цим ризики покладаються на нього;
- щодо форс-мажорних обставин позивач зазначає, що військова агресія Російської Федерації проти України в рівній мірі мають негативний вплив на господарську діяльність усіх суб'єктів господарювання. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків у господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Тож, запровадження на території України воєнного стану не є належною підставою для звільнення ТОВ "Касмет" від виконання договірних зобов'язань, в частині сплати орендної плати. Разом з тим, в діях відповідача вбачається суперечлива поведінка по відношенню до позивача, яка полягає у тому, що при укладені договору від 30.11.2022 (після введення воєнного стану в Україні), останній погодився з його обов'язками, проте з моменту його укладення не сплачує орендну плату за спірну земельну ділянку, при цьому вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими.
У судове засідання 16.09.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засідання 16.09.2025 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 16.09.2025 представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 16.09.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору оренди земельної ділянки, строк дії договору, умови передачі землі та повернення її з оренди, факт передачі землі в оренду, час користування нею орендарем, настання строку сплати орендної плати та її розмір, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати, наявність підстав для стягнення пені у заявленому до стягнення розмірі.
Відповідно до Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним Законом України (стаття 13 Конституції України).
Згідно зі статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.
Наведена норма кореспондується з приписами статей 142-145 Конституції України, відповідно до яких до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень. Права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.
Згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
На підставі положень статті 80 Земельного кодексу України, частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада є суб'єктом права власності на землі комунальної власності та реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
В силу частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Криворізька міська рада наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Кривого Рогу та здійснювати від її імені і в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами, у тому числі вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Так, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 319930068 від 11.01.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:062:0009 площею 1,785 га, розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3к, 3д, є власністю Територіальної громади м.Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, та має цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
На вказаній земельній ділянці знаходяться: комплекс, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1812068512110, за адресою: вулиця Коломойцівська, 3д; нежитлова будівля, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 1811891912110, за адресою: вулиця Коломойцівська, 3к, які на праві власності з 12.04.2019 належать ТОВ "Касмет".
Орендні відносини в Україні регламентуються, зокрема, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі, а порядок справляння орендної плати за земельні ділянки комунальної власності - Податковим кодексом України.
За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.
Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Слід відзначити, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). У зв'язку з вказаним та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (статті 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, у відповідності до статті 12 Земельного кодексу України, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (стаття 124 Земельного кодексу України).
Як визначено статтею 93 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2022 між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Касмет" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки № 2022418 (далі - договір, а.с.12-15); дата проведення державної реєстрації права оренди - 09.12.2022; номер запису про інше речове право 48711083.
За умовами пункту 1 договору орендодавець на підставі рішень Криворізької міської ради від 30.09.2022 № 1460 "Про надання в оренду земельних ділянок, на яких розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності заявників (користувачів)" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) з кадастровим номером 1211000000:06:062:0009, яка розташована на вулиці Коломойцівська, 3к, 3д в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.
Відповідно до пункту 14 договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення нежитлової будівлі (нежитлова будівля шполерного цеху), комплексу (нежитлові будівлі Д, Е, Д2, паркани, ворота).
Відповідно до пункту 15 договору цільове призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02).
У пункті 42 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та набирає чинності з моменту реєстрації права оренди згідно з діючим законодавством.
Згідно з пунктами 2, 3 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,7850 га. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: нежитлова будівля на вул. Коломойцівська, 3к згідно із записом у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.04.2019 № 31200217, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1811891912110; комплекс на вул. Коломойцівська, 3д, згідно із записом у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 12.04.2019 № 31205332, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1812068512110, а також інші об'єкти інфраструктури: інженерні мережі.
Пунктом 4 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 12.10.2022 № 97-4-0.110,4-11875/301-22 становить 28 349 548 грн. 50 коп.
Відповідно до пункту 6 договору земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з дати внесення відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
Умовами пункту 7 договору визначено, що договір укладено строком на 1 рік з можливістю поновлення з урахуванням вимог статті 1261 Земельного Кодексу України. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання. Договір оренди земельної ділянки, що містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, поновлюється на такий же строк та на тих же умовах без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення. Сторона договору, яка має намір скористатися правом відмови від поновлення договору оренди земельної ділянки, не пізніше як за місяць до дати закінчення дії такого договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди земельної ділянки до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення договору, державна реєстрація речового права продовжується на той же строк.
Розділ "Зміна умов договору і припинення його дії" договору містить, зокрема, такі умови:
- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (окрім умов, вказаних в розділі "Орендна плата" договору). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку (пункт 34 договору);
- дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря;. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законодавством України (пункт 35 договору).
Також, згідно з пунктом 36 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печаткою позивача.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
За положеннями статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору оренди земельної ділянки № 2022418 від 30.11.2022, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них, а також договору оренди земельної ділянки.
Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.
Пунктом "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 15.07.2025 №435499024 дата закінчення дії договору - 30.11.2025.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.
Як визначено статтею 286 Господарського кодексу України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
У розділі договору "Орендна плата" сторонами передбачено таке:
- орендна плата з 01.01.2022 вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу" за ставкою 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно з рішенням міської ради від 26.05.2021 № 523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу". Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру ставок плати за землю (пункт 8 договору);
- розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв'язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України. Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. про коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (пункт 9 договору);
- плата вноситься орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок отримувача ГУК у Дніпропетровській області (Саксаганський район, UA878999980334119812000004642 у банку Казначейства України, код класифікації доходів бюджету 18010600, ідентифікаційний код 37988155 (пункт 10 договору);
- орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України без внесення змін до договору (пункт 11 договору);
- розмір орендної плати переглядається без внесення змін до договору в разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни річного розміру ставок плати за землю на підставі рішення Криворізької міської ради; порушення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом та договором (пункт 12 договору).
Так, рішенням Криворізької міської ради № 523 від 26.05.2021, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").
Таким чином, із системного аналізу приписів Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель", Податкового кодексу України слідує висновок, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати.
Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. В органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки.
Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.
Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Враховуючи викладене, з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23).
Суд відзначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23) було конкретизовано висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Натомість Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 - 1,051.
Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:062:0009 в 2024 році за відомостями з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.10.2022 № 97-4- 0.110.4-11875/301-22 з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2022, 2023 роки - 1,15 та 1,051, відповідно, складає 34 264 681 грн. 79 коп. (28 349 548 грн. 50 коп. х 1,15 х 1,051).
Розмір річної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Розрахунок заборгованості за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 має наступний вигляд: 34 264 681 грн. 79 коп. х 3,0 % = 1 027 940 грн. 45 коп. (орендна плата за рік), де:
34 264 681 грн. 79 коп. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.10.2022 з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2022, 2023 роки;
3% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з договором від 30.11.2022 та рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506.
Слід відзначити, що в матеріалах справи наявний Лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України № 17368/5/04-36-04-15-11 від 11.04.2025, адресований Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, в якому зазначено, що за показниками поданої звітності з орендної плати за землю ТОВ "Касмет" визначає податкові зобов'язання за спірну земельну ділянку площею 1,7850 га у 2024 році: задекларовано 1 027 940 грн. 45 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп., а саме:
- у січні 2024 року задекларовано 85 661 грн. 70 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп.;
- у лютому 2024 року задекларовано 85 661 грн. 70 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп.;
- у березні 2024 року задекларовано 85 661 грн. 70 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп.;
- у квітні 2024 року задекларовано 85 661 грн. 70 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп.;
- у травні 2024 року задекларовано 85 661 грн. 70 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп.;
- у червні 2024 року задекларовано 85 661 грн. 70 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп.;
- у липні 2024 року задекларовано 85 661 грн. 70 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп.;
- у серпні 2024 року задекларовано 85 661 грн. 70 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп.;
- у вересні 2024 року задекларовано 85 661 грн. 70 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп.;
- у жовтні 2024 року задекларовано 85 661 грн. 70 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп.;
- у листопаді 2024 року задекларовано 85 661 грн. 75 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп.;
- у грудні 2024 року задекларовано 85 661 грн. 75 коп., сплачено - 0 грн. 00 коп. (а.с.17).
Судом також зауважено, що в процесі розгляду справи наявність заборгованості з орендної плати за період користування земельною ділянкою в період з 01.01.2024 по 31.12.2024 відповідачем не заперечувалась.
Ураховуючи викладене, за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою складає 1 027 940 грн. 45 коп.
Також судом враховано, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2025 по справі № 904/5759/24 з ТОВ "Касмет" було стягнуто 935 182 грн. 26 коп. - заборгованість з орендної плати за період користування земельною ділянкою з 01.01.2023 по 31.12.2023 та 193 263 грн. 40 коп. - пені (а.с.30-33).
Положеннями статті 24 Закону встановлено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження сплати відповідачем орендної плати за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 в сумі 1 027 940 грн. 45 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності вказаного боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 027 940 грн. 45 коп.
Крім того, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до умов пункту 13 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором: у 10-денний строк після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов'язання сплачується штраф у розмірі 100% відсотків річної орендної плати, встановленої договором; стягується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов'язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.
За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 13 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 02.03.2024 по 30.04.2025 в сумі 121 176 грн. 96 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с. 11), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.
Отже, розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви (а.с. 11), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 121 176 грн. 96 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постановах від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21, від 17.08.2022 у справі № 922/854/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору оренди земельної ділянки від 30.11.2022, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаними договором.
Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство повністю зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов'язки у зв'язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов'язання.
Відтак, аргументи відповідача в цій частині судом відхиляються.
Крім того, судом під час прийняття рішення у даній справі проаналізовано фактичні обставин справи на предмет можливості застосування до них права суду на зменшення розміру штрафних санкцій, за наслідками чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Між тим, суд звертає увагу, що:
- прострочення у даній справі суд розцінює як істотне, оскільки прострочення станом на момент прийняття рішення у справі складає майже 1 річ;
- ступінь виконання відповідачем зобов'язання із внесення орендної плати складає 0%, орендна плата за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 ні у визначені договором строки ні в процесі розгляду справи навіть частково сплачена відповідачем не була;
- сторони знаходяться в рівних економічних умовах та штрафні санкції є спірозмірними порівняно з допущеним відповідачем порушенням та його наслідками (розмір пені становить близько 10% від суми основного боргу);
- відсутність будь-яких об'єктивних поважних причин невиконання відповідачем зобов'язань за договором;
- інфляційні процеси в Україні: зростання загального рівня цін і зниження купівельної спроможності гривні за період прострочення;
- особливе значення порушення зобов'язань в умовах воєнного стану, під час якого суб'єкти господарювання додатково відчувають негативний вплив пов'язаний з військовою агресією (систематичні повітряні тревоги, аварійні та планові відключення електропостачання тощо), вплив яких перебуває поза волею учасників господарювання.
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій у даній справі.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 13 789 грн. 41 коп. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Касмет" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки № 2022418 від 30.11.2022 у загальному розмірі 1 149 117 грн. 41 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Касмет" (вулиця Коломойцівська, будинок 3Д, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50106; ідентифікаційний код 31933294) на користь Криворізької міської ради (площа Молодіжна, будинок 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101; ідентифікаційний код 33874388) 1 027 940 грн. 45 коп. - основного боргу, 121 176 грн. 96 коп. - пені та 13 789 грн. 41 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 18.09.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко