17.09.2025 року м. Дніпро Справа № 876/21/21
Центральний апеляційний господарський суд
у складі судді Кощеєва І. М.
секретаря судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від ВДВС: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу
Приватного акціонерного товариства
"Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
на бездіяльність
старшого виконавця
Київського відділу державної виконавчої служби
Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Калініченка Віталія Володимировича
щодо виконання наказів виданих на підставі
ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 р.
на примусове виконання рішення
Постійно діючого Регіонального Третейського суду України
при Асоціації "Регіональна правова група"
від 08.01.2021 р. у справі № 14/41К-20
за позовом
Приватного акціонерного товариства
"Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат",
м. Кривий Ріг
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К",
м. Київ
про стягнення 11 610 435,15 грн.
за участю:
старшого виконавця
Київського відділу державної виконавчої служби
Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Калініченка Віталія Володимировича
Рішенням Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група", у сформованому відповідно до Регламенту складі колегії суддів: головуючого третейського судді Палій Є.А., третейського судді-доповідача Петрової Т.А., третейського судді Щербатюк В.А., від 08.01.2021 р. у справі № 14/41К-20 позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 4 232 598,50 грн. - основного боргу з орендної плати за Договором оренди рухомого майна № 2160-26 від 01.05.2016 р., 6 772 157,60 грн. - штрафу за прострочення повернення Об'єкту оренди за Договором оренди рухомого майна № 2160-26 від 01.05.2016 р., 302 839,52 грн. - пені за прострочення сплати орендної плати за Договором оренди рухомого майна № 2160-26 від 01.05.2016 р., 137 725,65 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 102 000,00 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.
Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 08.01.2021 р. у зазначеній справі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 р., яка набрала законної сили 10.08.2021 р., задоволено заяву Державного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 08.01.2021 р. у справі № 14/41К-20.
Центральним апеляційним господарським судом на виконання вказаної ухвали 10.08.2021 р. були видані накази про примусове виконання рішення у справі № 876/21/21.
22.07.2025 р. від Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", через систему "Електронний суд", до Центрального апеляційного господарського суду надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця, в якій викладено наступні вимоги:
- визнати неправомірною бездіяльність старшого виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Калініченка Віталія Володимировича, яка полягає у невчиненні дій з примусового виконання наказів Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 р. по справі № 876/21/21 в період з 22.07.2024 р. по теперішній час, а саме: не направленні керівнику Боржника вимоги щодо надання декларації про доходи та майно; не викликанні керівника Боржника для надання пояснень щодо причин невиконання судового рішення; не притягненні керівника Боржника до передбаченої законом відповідальності за ігнорування законних вимог державного виконавця з надання декларації про доходи та майно боржника/його структурних підрозділів, а також фінансової звітності; не застосуванні до керівника Боржника примусового приводу для надання пояснень невиконання рішення суду; не виходу за місцем знаходження Боржника та його структурних підрозділів для виявлення, опису, арешту, оцінки та наступної реалізації майна; не направлення запитів до Держпродспоживслужби, Державної інспекції сільського господарства України, Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, Державної служби геології та надр України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства юстиції України щодо виявлення рухомого та нерухомого майна ( в т.ч. земельних ділянок, які не мають кадастрового номеру та нерухомого майна, право на яке реєструвалося до 2013 р.), сільскогосподарської техніки, водних суден, торгівельних марок, ліцензій, патентів, авторських прав та ін.; не направленні запиту до Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо виявлення належного Боржнику нерухомого майна, не виходу за місцезнаходженням такого майна для його опису та арешту, оцінки та продажу на прилюдних торгах; не направлення до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку запиту щодо наявності у Боржника корпоративних прав, акцій, часток у статутних капіталах господарських товариств, інших цінних паперів; не направлення до Державної податкової служби України запиту щодо надання податкової звітності, а також інформації про дебіторську та кредиторську заборгованість Боржника; не направленні до органів поліції подання про притягнення посадових осіб Боржника до відповідальності за ст.382 КК України (“Невиконання судового рішення»);не направленні до суду подання про обмеження виїзду керівника боржника за кордон;
- зобов'язати старшого виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Калініченка Віталія Володимировича: направити до ТОВ “ТАЙМСТРОЙТРЕЙД» вимогу щодо надання декларації про доходи та майно. Докази відправлення даної вимоги цінним листом із описом вкладення розмістити в АСВП; викликати керівника ТОВ “ТАЙМСТРОЙТРЕЙД» для надання пояснень щодо причин невиконання судового рішення. Докази належного повідомлення керівника ТОВ “ТАЙМСТРОЙТРЕЙД» цінним листом із описом вкладення розмістити в АСВП; витребувати у керівника ТОВ “ТАЙМСТРОЙТРЕЙД» декларацію про доходи та майно боржника; у випадку ігнорування законних вимог державного виконавця з надання декларації про доходи та майно боржника притягнути керівника ТОВ “ТАЙМСТРОЙТРЕЙД» до передбаченої законом відповідальності; звернутися до органів поліції із поданням про привід керівника Боржника для надання пояснень щодо невиконання судового рішення; здійснити вихід за місцем знаходження ТОВ “ТАЙМСТРОЙТРЕЙД» та його структурних підрозділів для виявлення, опису, арешту, оцінки та наступної реалізації майна. Докази здійснення виходу у вигляді належним чином оформленого Акту виявлення та опису майна розмістити в АСВП; направити запити до Держпродспоживслужби, Державної інспекції сільського господарства України, Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, Державної служби геології та надр України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства юстиції України щодо виявлення рухомого та нерухомого майна ( в т.ч. земельних ділянок, які не мають кадастрового номеру та нерухомого майна, право на яке реєструвалося до 2013 р.), сільскогосподарської техніки, водних суден, торгівельних марок, ліцензій, патентів, авторських прав та ін.; направити запит до Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо виявлення належного Боржнику нерухомого майна, здійснити вихід за місцезнаходженням такого майна для його опису та арешту, оцінки та продажу на прилюдних торгах; направити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку запит щодо наявності у ТОВ “ТАЙМСТРОЙТРЕЙД» корпоративних прав, акцій, часток у статутних капіталах господарських товариств, інших цінних паперів; направити до Державної податкової служби України запит щодо надання податкової звітності ТОВ “ТАЙМСТРОЙТРЕЙД» за 2024 рік, а також інформації про дебіторську та кредиторську заборгованість ТОВ “ТАЙМСТРОЙТРЕЙД»; направити до правоохоронних органів подання про порушення кримінального провадження відносно посадових осіб Боржника за ст.382 КК України (“Невиконання судового рішення»); направити до суду подання про обмеження виїзду за кордон керівника Боржника;
- про вжиті заходи та їх результати повідомити суд і Стягувача.
Скарга мотивована тим, що державним виконавцем у період часу з 22.07.2024 р. по теперішній час допущено неправомірну бездіяльність при виконанні наказів Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 р. по справі № 876/21/21, яка полягає у невжитті всіх передбачених ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів Боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що виконавцем проводилася перевірка майнового стану Боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження», не свідчить про належне виконання виконавцем своїх обов'язків щодо розшуку майна Боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку Боржника, майна Боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі ( передбачені законом ) заходи для досягнення необхідного позитивного результату. Проте в матеріалах справи відсутні докази вчинення державним виконавцем всіх дій передбачених Законом України “Про виконавче провадження» щодо виявлення та розшуку майна/майнових прав Боржника, на яке може бути звернено стягнення, в т.ч. те, що знаходиться у третіх осіб.
Скаржник наголошує, що строки здійснення виконавчих дій встановлені ст. ст. 11, 13 Закону України “Про виконавче провадження». Разом з тим, триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв'язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.09.2022 р. у справі № 500/1912/22, суворе застосування судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2025 р. призначено судове засіданні щодо розгляду скарги Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на 17.09.2025 р..
Скаржник, сторони та відділ державної виконавчої служби не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Скаржника, сторін та відділу державної виконавчої служби.
У судовому засіданні 17.09.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини ухвали Центрального апеляційного господарського суду .
Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є скарга Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на бездіяльність державного виконавця, яка полягає у невчиненні дій з примусового виконання наказів Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 р. по справі № 876/21/21 в період з 22.07.2024 р. по теперішній час, яка надійшла до Центрального апеляційного господарського суду 22.07.2025 р. через систему "Електронний суд".
При цьому, Скаржник у заяві вказує наступне: 10.08.2021 р. Центральним апеляційним господарським судом на виконання вказаної ухвали були видані накази про примусове виконання рішення у справі № 876/21/21. ТОВ “Мединський і К» було змінено назву на ТОВ “ТАЙМСТРОЙТРЕЙД». 06.09.2021 р. накази були пред'явлені до виконання до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 09.07.2024 р. зазначені вище накази були пред'явлені Стягувачем до примусового виконання повторно. 22.07.2024 р. було відкрито ВП № 75573412 та ВП № 75573086. 16.08.2024 р. Стягувачем в порядку ч. 3 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» було направлено скаргу начальнику Київського ВДВС у м.Харкові та керівнику вищого органу державної виконавчої служби. 05.09.2024 р. листом за № 107822 Київський ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав відповідь на скаргу, в якій повідомив про наступні здійснені виконавчі дії: звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника; здійснено арешт всього рухомого майна (відомості внесено в ДРОРМ та ДРРП); оголошено в розшук майно боржника (транспортні засоби); керівнику боржника направлений виклик та вимога щодо надання пояснень про причини невиконання рішення. 08.01.2025 р. Стягувачем до органу примусового виконання рішення повторно направлено адвокатський запит із проханням повідомити про вжиті заходи із примусового виконання рішення. Відповіді на даний адвокатський запит не отримано. 26.06.2025 р. Стягувачем до органу примусового виконання рішення втретє направлено адвокатський запит із проханням повідомити про вжиті заходи із примусового виконання рішення. 03.07.2025 р. від Київського ВДВС у м. Харкові надійшла відповідь на запит та зазначено, які виконавчі дії було здійснено. Після додаткового вивчення матеріалів ВП № 75573412 та ВП № 75573086 за АСВП встановлено здійснення держаним виконавцем наступних виконавчих дій: 29.01.2025 р., 18.06.2025 р. направлено запит на отримання інформації, що містить банківську таємницю; 03.02.2025 р., 04.05.2025 р. направлено запит до МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; 14.04.2025 р. винесено постанову про арешт коштів боржника в банківських установах; 06.05.2025 р., 10.05.2025 р. направлено запит до ДФС про наявні рахунки у боржника; Більше ніяких виконавчих дій не вчинялось.
Суд при розгляді скарги Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на бездіяльність державного виконавця, враховує наступне.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд ( ст. 129 1 Конституції України).
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Ст. 341 ГПК України регламентує строки для звернення із скаргою. Так, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі - Конвенція ) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
У рішенні від 04.12.1995 р. у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розділу І Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення про дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 розділу І Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами й поставленою метою (див. рішення від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини»).
Практика ЄСПЛ щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 розділу І Конвенції, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду.
Аналізуючи таку практику у контексті гарантій, закріплених статтею 6 розділу І Конвенції, можна зробити висновок, що причини порушення прав людини частіше за все полягають у недосконалому законодавстві або в його практичному застосуванні державними органами та судовими інстанціями.
ЄСПЛ у рішенні від 06.09.2005 р. у справі «Салов проти України» зауважує, що однією з вимог, яка постає з вислову «передбачений законом», є передбачуваність відповідних заходів. Та чи інша норма не може вважатись «законом», якщо її не сформульовано з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість (за необхідності й за належної правової допомоги) передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія. Крім того, ЄСПЛ підкреслює, що рівень передбачуваності значною мірою залежить від змісту заходу, сфери, яку він має охопити, а також кількості й статусу тих, до кого він застосовується.
За правилами статей 113, 115, 119 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.
Крім того, відповідно до частини другої ст. 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії органів ДВС може бути поновлено судом.
Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до суду із пропуском десятиденного строку ( оскаржуються дії з 22.07.2024 р. ), без клопотання про його поновлення встановленого ст. 341 ГПК України, про зміст якої скаржник не міг не бути обізнаним, адже ГПК України є основним нормативним актом, який регулює здійснення судочинства господарськими судами і відповідно визначає процесуальний порядок звернення з такими скаргами та їх розгляду судом.
Скаржник як юридична особа, що багато років здійснює професійну господарську діяльність на ринку України і має значний досвід участі у судових процесах (як свідчать дані з Єдиного державного реєстру судових рішень), міг передбачити наслідки несвоєчасного звернення з такою скаргою.
Посилання Скаржника в заяві на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.09.2022 р. у справі № 500/1912/22 відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки правові позиції Верховного Суду, викладені у названій постанові, не є релевантними до обставин цієї справи та відповідне судове рішення приймалося за іншої фактично-доказової бази.
Отже, скарга Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на бездіяльність державного виконавця підлягає залишенню без розгляду, оскільки за приписами ст. 341 ГПК України у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Керуючись ст. ст. 339, 341, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на бездіяльність старшого виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Калініченка Віталія Володимировича щодо виконання наказів виданих на підставі ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2021 р. на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 08.01.2021 р. у справі № 14/41К-20 - залишити без розгляду
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286 - 289 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 18.09.2025 р.
Cуддя І.М. Кощеєв