09 вересня 2025 року м. Харків Справа № 917/14/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Грачов Є.О.
відповідача - Ставицька І.Б., Фурайда Н.І.
розглянувши апеляційну скаргу ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вх. № 3512П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі № 917/14/20, ухвалене у приміщенні господарського суду Полтавської області, суддя Паламарчук В.В., дата складання повного тексту рішення - 02.10.2020
за позовом ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» , 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25
до АТ "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5
про стягнення 5 263 829,90 грн. заборгованості
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення 5 263 829,90 грн. заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 25.06.2019 №0523-02041/2099 за липень - серпень 2019.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/14/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/14/20 та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі № 917/14/20. Здійснити перерозподіл судових витрат.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Тобто, на час відкриття провадження по справі № 917/14/20 за позовом НЕК «Укренерго» Постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р. № 954 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК" Укренерго" на ІІ півріччя 2019 р. та від 12.07.2019 № 1411 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії " ДП НЕК "Укренерго" були діючими, а отже на час дії відповідних Постанов АТ «Полтаваобленерго» дійсно мало заборгованість перед НЕК «Укренерго». Отже, наявність діючих Постанов НКРЕКП щодо встановлення тарифів на час звернення до суду дає позивачу правомірні очікування отримати грошові кошти за надані послуги.
В свою чергу, апелянт просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 у справі № 917/14/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» та призначено справу до розгляду на 11.02.2021.
05.02.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника АТ "Полтаваобленерго" надійшов відзив (вх.1536) на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 917/14/20 оголошено перерву у розгляді справи до 25.02.2021.
22.02.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли пояснення (вх.2302) у справі.
25.02.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли пояснення (вх.2462) у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 917/14/20 оголошено перерву у розгляді справи до 18.03.2021.
18.03.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі № 917/14/20 оголошено перерву у розгляді справи до 01.04.2021.
29.03.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 зупинено провадження у справі № 917/14/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/12695/19.
Зобов'язано учасників справи повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження в даній справі.
Постановою Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 640/12695/19 встановлено, що постанови НКРЕКП № 954 та № 1411 є законними. Отже, застосування тарифів, встановлених постановами НКРЕКП № 954 та № 1411 є правомірними.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 поновлено провадження у справі № 917/14/20 за апеляційною скаргою ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» на рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі № 917/14/20. Розгляд справи призначено на 13.05.2025.
09.05.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він зазначив, що враховуючи чинність на даний час тарифів на послуги з передачі електричної енергії за липень-серпень 2019р., згідно рішення по пов'язаній справі № 640/12695/19, та оплати АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» за липень-серпень 2019 року у загальному розмірі 17952710,02 грн., що підтверджується позивачем у позовній заяві (копії відповідних платіжних інструкцій від 27.06.2019 №727456 та від 02.10.2019 №741275 містяться в матеріалах справи та додатково додаються) заборгованість АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» становила 3684400,45 грн. та є повністю сплаченою на сьогодні. АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» 14.05.2024 остаточно розрахувалось за Договором №0523-02041/2099 АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО», здійснивши платіж на суму 4445655,59 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1060098 від 14.05.2024. Також зазначає, що з огляду на вищевикладене, АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» на час розгляду справи в суді першої інстанції не мало можливості надати докази погашення заборгованості у зв'язку з їх відсутністю на той час, та з причин, які об'єктивно не залежали від відповідача, однак, які мають важливе значення та стосуються предмету спору, а саме підтверджують погашення заборгованості на стадії апеляційного провадження, тому для об'єктивного вирішення спору, АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» керуючись ч. 3 ст. 269 ГПК України просить прийняти докази, додані до даних додаткових пояснень та врахувати під час перегляду справи №917/14/20.
29.05.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява, в якій він просить визнати поважними та винятковими причини ненадання доказів до суду першої інстанції та приєднати до матеріалів справи докази, які подані додатками 1-7 до додаткових пояснень від 09.05.2025 року через систему «Електронний суд» та задовольнити клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, які подані додатками 1-7 до додаткових пояснень від 09.05.2025 року через систему «Електронний суд».
Розглянувши клопотання відповідача про залучення нових доказів колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач посилається на те, що зазначені докази не існували на час ухвалення оскаржуваного рішення.
Між тим, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, 129 Конституції України, статей 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 статті 13 ГПК України).
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18.
Колегія суддів акцентує, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, відповідач погасив повністю борг перед позивачем під час апеляційного провадження, докази чого він просить залучити до матеріалів справи, тобто вже після ухвалення оскаржуваного рішення.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №922/2187/20.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання відповідача про долучення нового доказу у справі.
В судовому засіданні 13.05.2025 оголошено протокольну ухвалу про перерву у розгляді справи до 03.06.2025.
03.06.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява, в якій він зазначає заборгованість перед позивачем повністю погашена та просить закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
03.06.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява, в якій він зазначає, що постановою Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 640/12695/19 встановлено, що постанови НКРЕКП № 954 та № 1411 є законними. Отже, застосування тарифів, встановлених постановами НКРЕКП № 954 та № 1411 є правомірними. Тобто, за несвоєчасну сплату заборгованості НЕК «Укренерго» має право нарахувати штрафні санкції.
В судовому засіданні 03.06.2025 оголошено протокольну ухвалу про перерву у розгляді справи до 15.07.2025.
11.07.2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
У зв'язку із відпусткою судді Шутенко І.А. станом на дату розгляду справи (15.07.2025), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 призначено справу № 917/14/20 до розгляду на 18.07.2025.
15.07.2025 від представника позивача надійшла заява, в якій він просить закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
18.07.2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2025 призначено справу № 917/14/20 до розгляду на 09.09.2025.
В судове засідання 09.09.2025 з'явились представники сторін та надали пояснення по справі.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як свідчать матеріали справи, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 року як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 року № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до ст.108 Цивільного кодексу України, п.5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 року № 802, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго».
НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Між ДП «НЕК «Укренерго» (ОСП) та ПАТ «Полтаваобленерго» (Користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0523-02041/2099 від 25.06.2019 року з (далі - Договір), згідно з п.1.1 якої ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.
За умовами пункту 4.1. Договору, для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяг Послуги. Визначення фактичного обсягу Послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електричної енергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним Користувачем (Додаток 2). З цією метою використовується дані обліку Адміністратора комерційного обліку та ЕІС Користувача.
Ціна Договору визначається згідно з діючим на момент надання Послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим Регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті. (п. 3.1. Договору)
Планова та фактична вартість Послуги (грн.) за цим Договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (М Вт *год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений Регулятором (грн/М Вт* год). На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. (п.5.1 договору)
Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим Договором є 1 календарний місяць.
Користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості Послуги ОСП наступним чином: платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, у кожен з наступних періодів: 1 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду; 2 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахунковою періоду, 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця (п. 6.2 договору).
Згідно п. 6.5 Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих Виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 6.6 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від Позивача за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги, Відповідач має право оскаржити зазначену в акті приймання - передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення Позивачу повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Відповідача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо Відповідач не надає Позивачу повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
Згідно з п. 7.1 договору ОСП має право, зокрема отримувати від Користувача своєчасну оплату за Послугу.
ОСП зобов'язується, з-поміж іншого, забезпечувати надання Послуги з дотриманням установлених показників якості надання цих послуг відповідно до глави 2 розділу XI Кодексу системи передачі; складати та надавати Користувачу, на його запит, акти, рахунки, повідомлення у терміни та відповідно до порядку, зазначеного у розділах 6 та 10 цього Договору; повідомляти Користувача про зміну тарифу на передачу електричної енергії у терміни та відповідно до порядку, зазначеного у розділі 6 цього договору (п. 9.1 договору).
Пунктом 9.3 договору передбачено, що Користувач зобов'язується: повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та відповідно до порядку, що зазначені у розділах 6 та 10 цього Договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.
Планові обсяги передачі електроенергії Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх Користувачу. ОСП протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє Користувачу акт приймання-передачі наданої Послуги. Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої Послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаний зі свого боку (п. 10.1 договору).
Згідно з п. 10.2 договору ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги відповідно до форми, наведеної у додатку 3 цього Договору, та надсилає його Користувачу. Користувач у триденний термін має повернути ОСП акт звірки розрахунків наданої Послуги, підписаний зі свого боку. У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між Сторонами Користувач має право у триденний термін направити свій примірник акта звірки розрахунків ОСП з вмотивованим запереченням. Цей акт звірки розрахунків має бути розглянутий ОСП у триденний термін, підписаний у разі згоди та наданий Користувачу. Якщо Сторони не дійшли згоди, застосовуються норми розділу 12 цього Договору.
У разі несвоєчасної оплати Користувачем отриманої Послуги ОСП направляє Користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості Користувачем ОСП має право направити Користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання Послуги відповідно до вимог КСП (п. 10.3 договору).
Акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов'язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі або отриманої з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день доставки рекомендованого листа або іншого реєстрового поштового відправлення, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (уразі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронному вигляді (п. 10.4 договору).
Цей Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019 р. Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах. (п.14.1 Договору).
25.06.2019 сторони договору уклали додаткову угоду, в якій погодили, що у випадку набуття чинності статей 66 - 71 Закону України «Про ринок електричної енергії» та/або внесення зміни в Договір між членами оптового ринку України щодо закупівлі втрат електричної енергії в магістральних та міждержавних електромережах ДП «НЕК «Укренерго», права та зобов'язання Сторін за Договором в частині розрахунків за надані послуги з передачі електричної енергії є обов'язковими для виконання починаючи з наступного дня після настання одного з таких випадків. Також сторони домовились в термін до 30.06.2019 укласти додаток до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії «Перелік точок комерційного обліку Користувача» на підставі інформації, яка надається Користувачем і внести зміни до Договору у разі внесення змін до нормативно-правових актів протягом 1 місяця від дати запровадження таких змін в нормативно-правових актах.
Позивач зазначає, що він надав відповідачу у липні-серпні 2019 року послуги і надіслав відповідні акти приймання-передачі за липень, серпень 2019 р. (а.с.- 29,35).
У акті за липень 2019 зазначено, що фактичний обсяг (МВт год) складає 30700,721; ставка тарифу (грн./М Вт год) - 347,43, вартість грн. з ПДВ - 12799621,80 грн.
У акті за серпень 2019 зазначено, що фактичний обсяг (МВт год) складає 27810,486; ставка тарифу (грн./М Вт год) - 312,14; вартість грн. з ПДВ - 10416918,12 грн.
Таким чином, позивач вважає, що сума зобов'язань відповідача перед позивачем за період липень серпень 2019 р складає 23 216 539,92 грн.
З позовної заяви слідує, що відповідач здійснив часткові оплати за липень-серпень 2019 р ( з урахуванням п 6.2 договору): 27.06.2019 р. на суму 16 750 017,22 грн; 02.10.2019 р. на суму 1 202 692,80 грн, що загалом складає 17 952 710, 02 грн.
Таким чином, позивач зазначає, що станом на час звернення позивача з позовом заборгованість відповідача складає 5 263 829,90 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.
З матеріалів справи слідує, що відповідач не сплатив зазначені кошти, підписані примірники актів приймання-передачі послуги не повернув позивачу.
При цьому в листах від 09.08.2019 №12-85/12251, від 15.08.2019 №04-35/12528 відповідач не погоджувався з вартістю послуг, зазначеною в акті приймання-передачі послуги за липень 2019 р., називав «незаконним» застосування тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 07.06.2019 р. у справі №640/11330/19, якою було зупинено дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що 13.08.2019 на адресу АТ «Полтаваобленерго» надійшов оригінал Акту приймання передачі послуги з передачі електричної енергії за липень 2019 р. із зазначенням обсягів передачі електричної енергії 30700,721 М Вт*год.
Керуючись п. 6.6. Договору, АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» №04-35/12528 від 15.08.2019 повідомило НЕК «Укренерго» про оскарження обсягів та вартості передачі електричної енергії, та повідомило фактичні обсяги технологічних втрат електричної енергії (обсяги передачі) за липень 2019 р. по АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» які становили 26841,706 МВт*год.
Крім того, відповідач зазначає, що Тарифи на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор).
12.12.2018 постановою НКРЕКП №1905 встановлено тарифи на передачу електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2019 рік на рівні 5,926 коп./кВт*год (без ПДВ) з розбивкою по кварталах:
I квартал - 4,224 коп./кВт*год (без ПДВ);
II квартал - 7,103 коп./кВт*год (без ПДВ);
III квартал - 5,740 коп./кВт*год (без ПДВ);
IV квартал - 6,846 коп./кВт*год.
07.06.2019 року постановою НКРЕКП №954 встановлено НЕК «Укренерго» на II півріччя тариф на послуги з передачі електричної, енергії на рівні 347,43 грн./МВт*год (без ПДВ), та пунктом 3 зазначеної постанови, визнати такою, що втратила чинність постанова НКРЕКП від 12.12.2018р. №1905.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 року по справі№640/11330/19 зупинено дію постанови НКРЕКП від 07.06.2019 року №954. В подальшому постановою НКРЕКП від 12.07.2019 року №1411 було скасовано постанову НКРЕКП від 07 06 2019 року №954.
На підставі викладеного, АТ "Полтаваобленерго" вважає неправомірним застосування НЕК "Укренерго" тарифу в розмірі 347,43 грн/МВт. год.
Також, АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» не погоджується з твердженнями позивача щодо заборгованості за послуги з передачі електричної енергії в серпні 2019 року з огляду на наступне.
16.09.2019 на адресу АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» надійшов оригінал Акту приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії за серпень 2019 року із зазначенням обсягів передачі електричної енергії (за даними НЕК «УКРЕНЕРГО») 27 810,486 МВт*год за ставкою тарифу 312,14 грн/МВт*год загальною вартістю 10 416 918,12 грн, в т.ч. ПДВ 20%.
Відповідач вважає, що фактичні обсяги передачі електричної енергії за серпень 2019 склали 27889,125 МВт*год за ставкою тарифу 312,14 грн/МВт*год загальною вартістю 10 446 373,77 грн.
Позивач, в поясненнях щодо тарифу, наполягає на застосуванні тарифу, визначеного постановою НКРЕКП від 07.06.2019 року №954.
Здійснюючи апеляційний перегляд даної справи, колегія суддів виходить з такого.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі.
Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до п. 4 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії на підставі договору, укладеного на основі типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір від 25.06.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії №0523-02041/2099, відповідно до якого позивач як ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (Послуга), а відповідач як Користувач зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору (п. 1.1 договору).
Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що Користувач зобов'язується здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором (п. 9.3 договору).
Порядок розрахунків між сторонами визначений р. 6 договору.
Так, розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п. 6.1 договору).
Згідно з п. 6.5 договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Апеляційним судом встановлено, що позивачем були направлені на адресу відповідача акт за липень 2019 згідно якого фактичний обсяг (МВт год) складає 30700,721; ставка тарифу (грн./М Вт* год) - 347,43, вартість грн. з ПДВ - 12799621,80 грн. та акт за серпень 2019 згідно якого фактичний обсяг (МВт год) складає 27810,486; ставка тарифу (грн./М Вт *год) - 312,14; вартість грн. з ПДВ - 10416918,12 грн.
В той же час, матеріали справи містять Акт коригування до акту від 31.07.2019 приймання - передачі послуги з передачі електричної енергії до договору від 25.06.2019 р. №0523-02041/2099, де зазначено, що фактичний обсяг (МВт* год) складає 26841,706; ставка тарифу (грн./М Вт* год) - 347,43, вартість грн. з ПДВ - 11190736,70 грн. та акт коригування до акту від 31.08.2019 за серпень 2019 приймання - передачі послуги з передачі електричної енергії до договору від 25.06.2019 р. №0523-02041/2099, де зазначено фактичний обсяг (МВт год) - 27889,125; ставка тарифу (грн./М Вт* год) - 312,14; вартість грн. з ПДВ - 10446373,78 грн.
Вказані Акти підписані представниками сторін. З боку відповідача Акт підписаний із застереженням, що підписано в частині фактичних обсягів за липень 2019 р. 26841,706 МВт*год за ставкою тарифу затвердженого постановою НКРЕКП від 12.12.2018 р. №1905 в розмірі 57,40 грн/МВт*год загальною вартістю 1848856,71 грн; за серпень 2019 р. 27889,125 МВт*год за ставкою тарифу затвердженого постановою НКРЕКП від 12.07.2019 №1411 в розмірі 312,14 грн/МВт*год (без ПДВ), загальною вартістю 10446373,77 грн.
Апеляційним судом береться до уваги, що позивачем при зверненні до суду з позовом та обчисленні розміру заявленої до стягнення заборгованості акти коригування не враховано, а враховано заборгованість, визначену актами приймання-передачі послуг за липень 2019 р. від 31.07.2019 та серпень 2019 р. від 31.08.2019.
Апеляційний суд приходить до висновку, що при визначенні фактичних обсягів слід брати дані, погоджені сторонами в Актах коригування, а саме у розмірі 21 637 110,48 грн.
На час вирішення спору судом апеляційної інстанції проти такого тлумачення змісту господарських правовідносин не заперечували і сторони.
Згідно положень Закону України "Про ринок електричної енергії" державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - Регулятор (ст.1 Закону). При цьому до повноважень Регулятора, в силу вимог п.6 ч.3 ст.6 вказаного Закону належить, у тому числі, затвердження методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії; встановлення (зміна) тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, тарифів на послуги з передачі електричної енергії тощо.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - регулятор.
До повноважень регулятора, в силу вимог п. 6 ч. 3 ст. 6 вказаного Закону належить, у тому числі, затвердження методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії; встановлення (зміна) тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, тарифів на послуги з передачі електричної енергії тощо.
Відповідно до ст. 7 вказаного Закону на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема, тарифи на послуги з передачі електричної енергії; тарифи на послуги з розподілу електричної енергії; тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Рішення Регулятора про встановлення таких цін, тарифів та ставок підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Регулятора.
Згідно п.3 ч. 2ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Регулятором 12.12.2018 прийнято постанову № 1905 «Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на 2019 рік», якою установлено тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергосистемою України, на 2019 рік на рівні 5.926 коп./кВт-год (без ПДВ).
Цією постановою Державному підприємству «НЕК «Укренерго» було встановлено тариф на передачу електричної енергії включаючи плату за централізоване диспетчерське оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергосистемою України, на 2019 рік на рівні 5,926 коп./кВт-год (без урахування ПДВ) з розбивкою по кварталах: І квартал 4,224 коп./кВт- год (без ПДВ); ІІ квартал 7,103 коп./кВт-го (без ПДВ); ІІІ 5,740 коп./к Вт-год (без ПДВ); ІV квартал 6,846 коп./к Вт-год (без ПДВ).
В подальшому, НКРЕП було прийнято 07.06.2019 постанову № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП «НЕК «Укренерго» на півріччя 2019 року», якою установлено ДП «Національна Енергетична компанія «Укренерго» І півріччя 2019 року тариф на передачі електричної енергії на рівні 347,43 грн./МВтгод (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з електричної енергії згідно з додатком.
12.07.2019 було прийнято постанову № 1411 «Про встановлення тарифу на передачі електричної енергії ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО», якою установлено ДП «НЕК «Укренерго» тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,14 грн/МВт год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно додатком.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.2020 по справі №640/12695/19, яким визнано протиправними та скасовано постанови НКРЕКП від 07.06.2019 р. №954 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК" Укренерго" на ІІ півріччя 2019 р.; 12 липня 2019 р. №1411 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "ДП НЕК "Укренерго".
В подальшому постановою Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 640/12695/19 вирішено, що постанови НКРЕКП № 954 та № 1411 є законними, попередні судові рішення у справі скасовані, прийняте нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Під час судових спорів, враховуючи наявність остаточних рішень про скасування постанов НКРЕКП, позивачем були внесені зміни до свого бухгалтерського обліку.
Оцінюючи правову колізію, яка виникла у зв'язку із прийняттям судами незаконних рішень про скасування постанов НКРЕКП та врахування цих рішень сторонами на час реалізації спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.
За загальним правилом, відображеним в численних постановах ВС, скасування судового рішення означає його нікчемність, тобто відсутність здатності до створення правових наслідків. Така позиція викладена у постановах ВПВС від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, від 15.06.2021 № 922/2416/17, від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц.
В силу принципів справедливості і розумності суд робить виключення з загального правила в тих випадках, коли скасоване судове рішення потягло неповоротні правові наслідки, які зачіпають права третіх осіб (укладення правочину на користь третіх осіб тощо).
Обставини, наявні у даному спорі, не відносяться до виключень, оскільки не є неповоротними і не зачіпають суттєвих прав чи обов'язків третіх осіб.
Більше того, ухилення суду від застосування загального правила про нікчемність скасованого судового рішення в обставинах даного спору є порушенням принципу верховенства права, одним з аспектів якого є недопущення використання незаконного рішення суду з метою ухилення від виконання цивільного зобов'язання.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №954 "Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП "НЕК "Укренерго" на ІІ півріччя 2019 р. та від 12 липня від 2019 р. №1411 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "ДП НЕК "Укренерго", були чинні на час складання Актів приймання передачі послуги за липень, серпень 2019 р. та Актів коригування до них, та на час винесення рішення, то колегія суддів повинна застосовувати при вирішенні даного спору норми вищезазначених постанов.
З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає, що позивачем виставлено рахунки за липень, серпень 2019 року із застосуванням діючих на час розгляду справи тарифів згідно з постановами НКРЕКП від 07.06.2019 року №954 та №1411 від 12.07.2019.
Як було зазначено вище, позивачем були направлені на адресу відповідача акт за липень 2019 року (отримано відповідачем 13.08.2019), згідно якого вартість становить 12 799 621,80 грн. та акт за серпень 2019 року (отримано відповідачем 16.09.2019), згідно якого вартість становить 10 416 918,12 грн.
Загальна сума: 12 799 621,80 грн. + 10 416 918,12 грн. = 23 216 539, 92 грн.
Відповідач здійснив наступні оплати за липень-серпень 2019 року:
27.06.2019 на суму 16 750 017,22 грн.
02.10.2019 на суму 1 202 692,80 грн.
Загальна сума сплат за відповідні періоди 17 952 710, 02 грн.
Тобто, заборгованість зменшилася до суми 5 263 829,90 грн.
28.11.2019 НЕК «Укренерго» виставило акт-коригування до акту приймання - передачі послуги за липень 2019 року на суму 11 190 736,70 грн. (отримано відповідачем 18.12.2019).
02.01.2020 НЕК «Укренерго» виставило акт-коригування до акту приймання - передачі послуги за серпень 2019 року на суму 10 446 373,78 грн. (отримано відповідачем 28.01.2020).
Загальна сума по актам коригувань за липень - серпень 2019 року становить 21 637 110,48 грн. (11 190 736,70 грн. + 10 446 373,78 грн.)
Як зазначалося раніше, АТ «Полтаваобленерго» здійснило платежі на суму 17 952 710,02 грн.
З вищевказаного вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 684 400, 46 грн.
Оцінюючи позицію позивача, який в ході перегляду рішення судом апеляційної інстанцій зазначав про відсутність заборгованості в його бухгалтерському обліку, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Процесуальний закон не пов'язує зміну позовних вимог із поясненнями позивача або даними його обліку.
В цій частині реалізація прав позивача відбувається виключно шляхом відмови від позову чи відмови від апеляційної скарги (як паліатив).
На протязі як мінімум трьох судових засідань представник позивача формував свою позицію, заявляючи про подання в майбутньому заяв про відмову від позову чи відмов від апеляційної скарги, однак в підсумку категорично відмовився від подання таких заяв, заявивши, що повністю підтримує позовні вимоги (зафіксовано аудіозаписом судового засідання 09.09.2025).
Таким чином, на день вирішення спору позивач повністю підтримує свої позовні вимоги про стягнення грошового боргу, а дані його обліку (які не надавались суду і у вигляді письмових доказів відсутні), як зазначалося вище, не можуть створювати для суду жодних обов'язків в аспекті вирішення спору, оскільки суд не може заперечувати волю позивача, спрямовану на захист порушеного права і задоволення позову.
Прості арифметичні розрахунки показують, що на день винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення існувала заборгованість відповідача в розмірі 3 684 400,46 грн., і в цій частині позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи вимогу апеляційної скарги в частині закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Однієї інтенції позивача про закриття провадження, яка існувала на день подання апеляції і в наступному була ним змінена, недостатньо для закриття провадження у справі. Процесуальний закон зобов'язує суд встановити обставину відсутності предмету спору, і в разі наявності такого предмету провадження не може бути закрите.
Висновки цієї постанови свідчать про існування грошового боргу на день винесення оскарженого рішення, а своїм правом на відмову від позову чи відмову від апеляції позивач не скористався.
За таких умов колегія суддів позбавлена права закриття провадження, оскільки за наявності предмету спору це прямо суперечить процесуальному закону.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню в розмірі 3 684 400,48 грн., а оскаржене рішення підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про стягнення зазначеної заборгованості.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вх. № 3512П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/14/20 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі № 917/14/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Стягнути з АТ "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 ЄДРПОУ 00131819) на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3 684 400,48 грн. заборгованості, 55 014,02 грн. судового збору за подання позову.
В решті позову відмовити.
Стягнути з АТ "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 ЄДРПОУ 00131819) на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 82 899,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 18.09.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко