вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" серпня 2025 р. Справа№ 920/1309/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Ніконенко ЮА.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 19.08.2025,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське»
на рішення Господарського суду Сумської області від 05.05.2025 (повний текст складено 12.05.2025)
у справі №920/1309/24 (суддя О.Ю. Резніченко)
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське»
до Приватного сільськогосподарського підприємства «Ташань»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) ОСОБА_1 ;
2) ОСОБА_2
про усунення перешкод у користуванні майном, -
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Комишанське» (далі, позивач або ПСП «Комишанське») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Ташань» (далі, відповідач або ПСП «Ташань»), в якому просило суд:
- усунути Приватному сільськогосподарському підприємству «Комишанське» перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою, шляхом заборони Приватному сільськогосподарському підприємству «Ташань» вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Приватному сільськогосподарському підприємству «Комишанське» здійснювати користування земельною ділянкою кадастровий номер 5920355500:01:001:1566, площею 3,9288 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області, до моменту припинення дії укладеного 22.04.2024 року договору оренди земельної ділянки (номер запису про право 54728379);
- усунути Приватному сільськогосподарському підприємству «Комишанське» перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою, шляхом заборони Приватному сільськогосподарському підприємству «Ташань» вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Приватному сільськогосподарському підприємству «Комишанське» здійснювати користування земельною ділянкою кадастровий номер 5920355500:01:001:1567, площею 0,263 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області, до моменту припинення дії укладеного 22.04.2024 року договору оренди земельної ділянки (номер запису про право 54728545);
- усунути Приватному сільськогосподарському підприємству «Комишанське» перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою, шляхом заборони Приватному сільськогосподарському підприємству «Ташань» вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Приватному сільськогосподарському підприємству «Комишанське» здійснювати користування земельною ділянкою кадастровий номер 5920355500:01:001:0943, площею 0,4513 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області, до моменту припинення дії укладеного 24.04.2024 року договору оренди земельної ділянки (номер запису про право 54777631);
- усунути Приватному сільськогосподарському підприємству «Комишанське» перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою, шляхом заборони Приватному сільськогосподарському підприємству «Ташань» вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Приватному сільськогосподарському підприємству «Комишанське» здійснювати користування земельною ділянкою кадастровий номер 5920355500:01:001:0942, площею 2,993 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області, до моменту припинення дії укладеного 24.04.2024 року договору оренди земельної ділянки (номер запису про право 54777597).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне сільськогосподарське підприємство «Комишанське» є користувачем на праві оренди земельними ділянками з кадастровими номерами 5920355500:01:001:1566, 5920355500:01:001:1567, 5920355500:01:001:0942, 5920355500:01:001:0943. Однак, відповідач порушує його права як орендаря, створюючи перешкоди у користуванні переліченими земельними ділянками. За доводами позивача відповідач здійснив весною 2024 року посів кукурудзи на земельних ділянках, орендованих позивачем.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.12.2024 залучено до участі в розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (далі, третя особа-1) та ОСОБА_2 (далі, третя особа-2).
Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Господарського суду Сумської області від 05.05.2025 у справі №920/1309/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду обґрунтоване тим, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем прав позивача як орендаря щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5920355500:01:001:1566, 5920355500:01:001:1567, 5920355500:01:001:0942, 5920355500:01:001:0943.
За висновками суду позивачем на підтвердження факту порушення його права як орендаря у користуванні земельними ділянками та відповідно створення перешкод відповідачем було подано лише два листи на адресу відповідача з повідомленням про укладення договорів оренди землі (земельних ділянок, що є предметом спору) та проханням повідомити, чи використовує відповідач спірні земельні ділянки. Суд визнав ці докази такими, що не підтверджують факт використання спірних земельних ділянок відповідачем та створення перешкод позивачу у їх використанні, водночас інших доказів (позовні заяви, акти про самовільне зайняття спірних земельних ділянок, фото та відеофіксація таких дій та ін.) позивачем не подано. Також суд відхилив як доказ факт внесення до ЄРДР заяви позивача про кримінальне правопорушення, оскільки відповідно до статті 62 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 29.05.2025 через підсистему «Електронний суд» Приватне сільськогосподарське підприємство «Комишанське» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 05.05.2025 у справі №920/1309/24 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до такого:
- факт укладення договорів оренди між позивачем і третіми особами щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5920355500:01:001:1566; 5920355500:01:001:1567; 5920355500:01:001:0942 та 5920355500:01:001:0943 та реєстрація речового права оренди позивача підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Станом на день розгляду справи у суді договори оренди земельних ділянок не визнані недійсними судом. Таким чином, ПСП «Комишанське» є користувачем земельних ділянок кадастрові номери 5920355500:01:001:1566; 5920355500:01:001:1567; 5920355500:01:001:0942 та 5920355500:01:001:0943. Позивач, обґрунтовуючи порушення відповідачем його прав як орендаря, зазначає про створення таких перешкоду користуванні земельними ділянками, як посів відповідачем весною 2024 на земельних ділянках, орендованих позивачем, кукурудзи;
- додані до позову докази (лист від 19.04.2024, запит від 27.09.2024 №123, повідомлення про прийняття і реєстрацію заяви від 01.07.2024 №52-569-24) у сукупності підтверджують факт використання спірних земельних ділянок кадастрові номери: 5920355500:01:001:1566, 5920355500:01:001:1567, 5920355500:01:001:0943, 5920355500:01:001:0942 відповідачем. Також відповідач у поданому відзиві вказує, що земельні ділянки знаходилися у його користуванні . При цьому, де-юре, право оренди відповідача на вищезазначені земельні ділянки було припинено 07.07.2022, що не заперечується відповідачем. Жодних вказівок у відзиві ПСП «Ташань» на те, що відповідач просить відмовити у позові з тих підстав, що не використовує земельні ділянки, немає.
У апеляційній скарзі апелянт також просить суд визнати поважними причини неподання доказів у суді першої інстанції та долучити до матеріалів справи - технічний запис судового засідання від 26.05.2025 у справі №592/19884/24, протокол судового засідання від 26.05.2025 у справі №592/19884/24, ухвалу Охтирського міськрайонного суду про відкриття провадження у справі №592/19884/24 та копію позову у справі №592/19884/24, оскільки судове засідання Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі №592/19884/24 відбулося 26.05.2025, тобто вже після ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Вказані докази подані позивачем на підтвердження факту використання ПСП «Ташань» земельних ділянок кадастрові номери 5920355500:01:001:0943, 5920355500:01:001:0942.
Водночас апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 05.05.2025 у справі №920/1309/24.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу
Відповідач та треті особи письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» на рішення Господарського суду Сумської області від 05.05.2025 у справі №920/1309/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1309/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду Сумської області.
09.06.2025 матеріали справи №920/1309/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» на рішення Господарського суду Сумської області від 05.05.2025 у справі №920/1309/24 залишено без руху. Роз'яснено Приватному сільськогосподарському підприємству «Комишанське», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази доплати судового збору у розмірі 2 906,40 грн.
17.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату №5789-0575-8436-9654 від 17.06.2025 про сплату судового збору у розмірі 2 906,40 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» на рішення Господарського суду Сумської області від 05.05.2025 у справі №920/1309/24, запропоновано учасникам справи надати суду свої доводи та міркування з приводу заявленого позивачем клопотання про долучення нових доказів, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 08.07.2025.
27.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 заяву представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» про участь його у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
02.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копій: рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.05.2025 у справі №583/6114/24 та довідки про набрання судовим рішенням законної сили.
У судове засідання, призначене на 08.07.2025, до суду апеляційної інстанції з'явився представник відповідача-1.
Представник позивача у судове засідання з'явився в режимі відеоконференції.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, третя особа-1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, а від третьої особи-2 повернулося поштове відправлення з відміткою - адресат відсутній.
У судовому засіданні 08.07.2025 представник Приватного сільськогосподарського підприємства «Ташань» заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомлення з матеріалами справи та, зокрема, з клопотання позивача про долучення доказів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 усне клопотання представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Ташань» про відкладення розгляду справи №920/1309/24 задоволено, розгляд справи №920/1309/24 в режимі відеоконференції відкладено на 19.08.2025.
У судовому засіданні 19.08.2025 суд ухвалив долучити до матеріалів справи копії рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.05.2025 у справі №583/6114/24 та довідки про набрання судовим рішенням законної сили.
У судовому засіданні 19.08.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників справи
У судове засідання, призначене на 19.08.2025, з'явилися представники позивача та відповідача.
Треті особи або їх представники у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що у матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення третій особі-1, поштове відправлення, що повернулося на адресу суду від третьої особи-2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», та повідомлення на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду про розгляд справи.
Згідно з частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За наведених обставин колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті за відсутності представників третіх осіб.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити його апеляційну скаргу, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Приватне сільськогосподарське підприємство «Комишанське» зазначає, що відповідно до укладених із ОСОБА_1 Договорів оренди землі від 22.04.2024 є користувачем земельної ділянки кадастровий номер: 5920355500:01:001:1566 (номер запису про право оренди 54728379) та кадастровий номер: 5920355500:01:001:1567 (номер запису про право оренди 54728545), а відповідно до укладених із ОСОБА_2 Договорів оренди землі від 24.04.2024 - користувачем земельної ділянки кадастровий номер: 5920355500:01:001:0942 (номер запису про право оренди 54777597) та кадастровий номер: 5920355500:01:001:0943 (номер запису про право оренди 54777631).
Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та інформацією з Державного реєстру речових права підтверджується факт реєстрації права оренди спірних земельних ділянок за позивачем.
Станом на дату вирішення спору судом першої інстанції та станом на дату прийняття даної постанови вищеперелічені договори оренди земельних ділянок не визнані судом недійсними.
Позивач, обґрунтовуючи порушення відповідачем його прав як орендаря, зазначає про створення таких перешкод у користуванні вищепереліченими земельними ділянками, як посів відповідачем весною 2024 року на земельних ділянках, орендованих позивачем, кукурудзи.
На підтвердження факту створення відповідачем перешкод у користуванні орендованими земельними ділянками позивач надав суду першої інстанції такі докази:
19.04.2024 позивач надіслав відповідачу лист №58, в якому повідомив, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень він є користувачем земельних ділянок кадастрові номери: 5920355500:01:001:1566, 5920355500:01:001:1567, 5920355500:01:001:0942, 5920355500:01:001:0943 та вказав про відсутність законних підстав використовувати вищезазначені земельні ділянки в господарській діяльності.
Також листом від 19.04.2024 відповідача повідомлено про необхідність дотримання вимог закону, а саме: - не проводити на вказаних земельних ділянках господарської діяльності; - не чинити перешкод ПСП «Комишанське» у використанні земельних ділянок; - у разі наявності пропозицій щодо обміну земельних ділянок (виділення площі (обміну) в іншому місці, на полі) ПСП «Комишанське» розгляне їх; - не вчиняти дій, які б перешкоджали доїзду до вказаних земельних ділянок та запропоновано, у разі наявності заперечень щодо викладеного у даному листі, письмово повідомити позивача протягом десятиденного терміну з моменту отримання листа від 19.04.2024. Відповіді на вищезазначений лист відповідачем надано не було.
27.09.2024 позивач направив керівнику відповідача запит №123, в якому просив повідомити, чи використовує відповідач спірні земельні ділянки, чи засіював спірні земельні ділянки, чи здійснювались підготовчі роботи на даних земельних ділянках.
Позивачем до клопотання від 18.11.2024 долучено відповідь директора ПСП «Комишанське» на запит позивача за вих.№123 від 27.09.2024, в якому відповідач повідомляє, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5920355500:01:001:1566, 5920355500:01:001:1567, що належать ОСОБА_3 , та земельні ділянки з кадастровими номерами 5920355500:01:001:0942 та 5920355500:01:001:0943, що належать ОСОБА_4 , знаходяться в оренді в ПСП «Ташань». Договори оренди земельних ділянок з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ПСП «Ташань» не розривало. По факту підроблення документів - Угод про розірвання договорів оренди землі та підроблення печатки ПСП «Ташань» сектором дізнання Охтирського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023206480000286 від 14.12.2023 за частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України, за заявою директора ПСП «Ташань». Всі спірні питання між ПСП «Ташань» та ПСП «Комишанське» по веденню господарської діяльності позивач має право вирішити, звернувшись до господарського суду.
01.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою позивача було зареєстровано кримінальне провадження за ознаками частини 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України (самовільне зайняття посадовими особами ПСП «Ташань» спірних земельних ділянок) (том 1, а.с. 23, 28).
Відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5920355500:01:001:1566 та 5920355500:01:001:1567 знаходились у нього в оренді на підставі договорів від 25.01.2015, укладених на 10 років із ОСОБА_3 (а.с. 83-89, 94-100).
14.11.2022, як зазначає відповідач, нібито була підписана угода про дострокове розірвання зазначених договорів оренди (а.с. 90, 101), та 15.11.2022 орендодавець подав державному реєстратору заяву про припинення договорів оренди, на підставі якої державний реєстратор прийняв рішення про припинення права оренди (а.с. 96-97, 102-103).
Також земельні ділянки з кадастровими номерами 5920355500:01:001:0942 та 5920355500:01:001:0943 знаходились у нього в оренді на підставі договорів оренди від 21.02.2017, укладених на 15 років з ОСОБА_4 (а.с. 105-109, 114-118).
07.07.2022, як зазначає відповідач, нібито була підписана угода про розірвання договорів оренди (а.с. 110, 119) та 07.07.2022 орендодавець подав державному реєстратору заяву про припинення договорів оренди, на підставі якої державний реєстратор прийняв рішення про припинення права оренди (а.с. 111-112, 120-121).
Відповідач вважає угоди про розірвання договорів оренди землі від 14.11.2022 та 07.07.2022 неукладеними, так як відповідачем такі угоди не підписувались, печатка, якою засвідчено підпис директора відповідача, є підробленою. По факту підроблення документів відповідач звернувся до органів поліції.
Таким чином, на думку відповідача, на момент укладення договорів оренди від 22.04.2024 та від 24.04.2024 земельні ділянки з кадастровими номерами 5920355500:01:001:1566; 5920355500:01:001:1567; 5920355500:01:001:0942 та 5920355500:01:001:0943 знаходились у користуванні відповідача, а тому зазначені договори оренди є недійсними.
Відповідач вказував, що на розгляді Охтирського міськрайонного суду Сумської області перебувають справи:
- №583/61114/24 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Ташань» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське», треті особи: державний реєстратор Низівської селищної ради Сумського району Недведська Олеся Алєйзівна, державний реєстратор відділу Центр надання адміністративних послуг Чупахівської селищної ради Охтирського району Склярова Руслана Вікторівна, про скасування державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі від 14.11.2022, кадастровий номер 5920355500:01:001:1566, укладеної між Приватним сільськогосподарським підприємством «Ташань» та ОСОБА_3 , вчиненої державним реєстратором Низівської селищної ради Недвеською Олесею Алєйзівною на підставі рішення індексний номер 65506081; визнання недійсним договору оренди землі б/н від 22.04.2024, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Комишанське», кадастровий номер 5920355500:01:001:1566; скасування державної реєстрації права оренди за Приватним сільськогосподарським підприємством «Комишанське» земельної ділянки (кадастровий номер 5920355500:01:001:1566), вчиненої державним реєстратором Чупахівської селищної ради Охтирського району Скляровою Русланою Вікторівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 72788437;
- №592/19884/24 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Ташань» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське», треті особи: Державний реєстратор Юнаківської сільської ради Лєпкова Олена Олександрівна, Державний реєстратор відділу Центр надання адміністративних послуг Чупахівської селищної ради Склярова Руслана Вікторівна, про скасування державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі від 07.07.2022, кадастровий номер 5920355500:01:001:0942, укладеної між Приватним сільськогосподарським товариством «Ташань» та ОСОБА_4 , вчиненої державним реєстратором Лєпковою Оленою Олександрівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 64130504 та скасування державної реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі від 07.07.2022, кадастровий номер 5920355500:01:001:0943, укладеної між Приватним сільськогосподарським товариством «Ташань» та ОСОБА_4 , вчиненої державним реєстратором Лєпковою Оленою Олександрівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 64130749; визнання недійсним договору оренди землі БН від 24.04.2024, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Комишанське», кадастровий номер земельної ділянки 5920355500:01:001:0942, та скасування його державної реєстрації, вчиненої державним реєстратором Чупахівської селищної ради Охтирського району, Сумської області Скляровою Русланою Вікторівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72848290 від 27.04.2024; визнання недійсним договору оренди землі БН від 24.04.2024, укладеного між ОСОБА_2 та приватним сільськогосподарським підприємством «Комишанське», кадастровий номер земельної ділянки 5920355500:01:001:0943, та скасування його державної реєстрації, вчиненої державним реєстратором Чупахівської селищної ради Охтирського району, Сумської області Скляровою Русланою Вікторівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72848339 від 27.04.2024.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статтях 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, прийняв надані позивачем до справи на стадії апеляційного розгляду разом із апеляційною скаргою документи, проте, їх оцінка буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень відповідача неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із таких підстав.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).
У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Разом із цим, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність в особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з'ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому має бути визначено, які саме права позивача порушено відповідачем та якими законодавчими актами передбачено право позивача на звернення із заявленим позовом.
Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.
Подібні правові висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №911/1330/17, від 10.05.2018 у справі №902/835/17.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Наявність порушеного права позивач у даній справі обґрунтовує порушенням відповідачем його прав як орендаря спірних земельних ділянок шляхом створення таких перешкод у користуванні земельними ділянками, як посів відповідачем весною 2024 року на земельних ділянках, орендованих позивачем, кукурудзи.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).
Із наведеного слідує, що на позивача покладається обов'язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, суди мають надавати оцінку щодо можливості поновлення права/захисту інтересу в обраний позивачем спосіб.
Позивачем на підтвердження факту порушення його права як орендаря у користуванні земельними ділянками та відповідно створення перешкод відповідачем було подано до суду першої інстанції лише два листи на адресу відповідача (від 19.04.2024 та від 27.09.2024) з повідомленням про укладення договорів оренди землі (земельних ділянок, що є предметом спору) та проханням повідомити, чи використовує відповідач спірні земельні ділянки.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені докази не підтверджують факт дійсного використання спірних земельних ділянок відповідачем та створення перешкод позивачу у їх використанні станом на дату подання позову в даній справі (30.10.2024) та станом на дату прийняття оскаржуваного в даній справі рішення суду (05.05.2025).
Інших доказів (актів про самовільне зайняття спірних земельних ділянок, фото та відеофіксації таких дій та ін.) позивачем не подано.
Щодо поданих скаржником до матеріалів справи на стадії апеляційного провадження разом із апеляційної скаргою документів - протоколу судового засідання від 26.05.2025 у справі №592/19884/24, ухвали Охтирського міськрайонного суду про відкриття провадження у справі №592/19884/24, копії позову у справі №592/19884/24, а також технічного запису судового засідання від 26.05.2025 у справі №592/19884/24 (відповідний медіафайл завантажений як додаток до апеляційної скарги в підсистемі «Електронний суд»), то суд зазначає, що сам по собі факт наявності спору у справі №592/19884/24 про скасування державної реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі від 07.07.2022, кадастровий номер 5920355500:01:001:0942 та кадастровий номер 5920355500:01:001:0943, а також визнання недійсними договорів оренди землі від 24.04.2024, укладених між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Комишанське», кадастрові номери земельних ділянок 5920355500:01:001:0942, 5920355500:01:001:0943, та скасування їх (договорів) державної реєстрації, не може підтверджувати факт перешкоджання позивачу у користуванні спірними земельними ділянками.
У рішенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.05.2025 у справі №583/6114/24, яке було долучено позивачем до матеріалів справи 02.07.2025, також не встановлено обставин, які могли б стати підставою для висновків суду в даній справі про фактичне зайняття ПСП «Ташань» спірних земельних ділянок.
Факт внесення 01.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про заяву позивача про вчинення кримінального правопорушення за ознаками частини 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України (самовільне зайняття посадовими особами ПСП «Ташань» спірних земельних ділянок) (том 1, а.с. 23, 28) також не може бути достатнім доказом самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок, що перебувають в оренді у позивача, оскільки відповідно до статті 62 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а згідно з частиною 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є обов'язковими лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.
Такими чином, у зв'язку із недоведенням позивачем факту порушення відповідачем прав позивача як орендаря щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5920355500:01:001:1566, 5920355500:01:001:1567, 5920355500:01:001:0942, 5920355500:01:001:0943, відсутні підстави для задоволення позову, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Поруч із цим колегія суддів також звертає увагу позивача на наступне.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Таким способом може бути припинення дії, яка порушує право.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського процесуального кодексу рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
Згідно з положеннями частини 5 статті 238 Господарського процесуального кодексу у резолютивній частині рішення зазначаються:
1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;
2) розподіл судових витрат;
3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;
4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
За змістом частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується, зокрема, про порядок і строк виконання рішення.
Колегія суддів наголошує, що резолютивна частина судового рішення повинна бути ясною, чіткою, зрозумілою і не допускати неоднозначного тлумачення для забезпечення його належного виконання.
Додержання вимог процесуального закону при складанні резолютивної частини рішення суду є необхідною умовою для забезпечення його виконання, уникнення необґрунтованої тяганини під час його виконання. У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) щодо якості судових рішень зазначено, що будь-який припис, який міститься у судовому рішенні, повинен бути сформульований таким чином, щоб його можна було втілити в життя: це означає, що рішення повинне містити резолютивну частину, в якій було б чітко, без будь-якої можливості невизначеності або непорозуміння, викладено покарання, обов'язки чи приписи, ухвалені судом. Нечітке рішення, яке можна тлумачити по-різному, підриває ефективність та надійність судового процесу. Чинний цивільний процесуальний закон визначає, що у резолютивній частині має бути зазначено: висновок суду про задоволення позову або відмову у позові повністю чи частково; висновок суду по суті позовних вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження. У резолютивній частині рішення суд підсумовує те, що викладено в його мотивувальній частині. Резолютивна частина має містити вичерпні висновки, обґрунтування яких міститься у мотивувальній частині. Резолютивна частина рішення суду викладається у такій формі: «зобов'язати», «стягнути», «визнати» тощо. Резолютивна частина повинна бути викладена в такій формі, щоб вона не викликала ускладнень при виконанні рішення суду державною виконавчою службою.
Однак, вимога позивача про усунення Приватному сільськогосподарському підприємству «Комишанське» перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками шляхом заборони Приватному сільськогосподарському підприємству «Ташань» вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Приватному сільськогосподарському підприємству «Комишанське» здійснювати користування земельними ділянками, не містить конкретизації дій, які повинен вчинити відповідач.
Позивач ні у мотивувальній частині позовної заяви та апеляційної скарги, ні у їх прохальних частинах не вказує, яким саме чином відповідач має усунути перешкоди у користуванні.
Задоволення позовної вимоги у такому вигляді не призведе до поновлення прав позивача, а в разі здійснення виконання судового рішення державним чи приватним виконавцем призведе до неможливості його виконання, через невідповідність резолютивної частини вимогам статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).
У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).
Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).
Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
Судом апеляційної інстанції при ухваленні даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам учасників справи із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Доводи апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» на рішення Господарського суду Сумської області від 05.05.2025 у справі №920/1309/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Сумської області від 05.05.2025 у справі №920/1309/24 залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Приватне сільськогосподарське підприємство «Комишанське».
Матеріали справи №920/1309/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 18.09.2025.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко