Ухвала від 17.09.2025 по справі 712/11493/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/431/25 Справа № 712/11493/25 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:

головуючого ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

секретаря ОСОБА_6 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

скаржника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 серпня 2025 року за скаргою ОСОБА_8 на постанову дізнавача СД Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 11.08.2025 про закриття кримінального провадження № 12023255330001528 від 26.10.2023,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження.

Скарга мотивована тим, що Черкаським відділом поліції ГУНП в Черкаській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 12023255330001528 від 26.10.2023 за ч. 1 ст. 190 КК України.

Зазначав, що 16.04.2025 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/4468/25 скасовано постанову дізнавача СД ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 26.03.2025 про закриття кримінального провадження № 12023255330001528.

За період досудового розслідування з 26.10.2023 по 11.08.2025 попередніми дізнавачами, а також дізнавачем ОСОБА_9 не виконано ні одної слідчої дії, а саме: дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосередньо дослідження, і оцінка речей, документів, а також не виконані дії для встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.

Вказував, що клопотання від 26.03.2025 до дізнавача ОСОБА_9 про призначення технічної експертизи товару, отримання даних про реєстрацію інтернет-магазину в ЄДРПОУ, отримання даних від ТОВ «НоваПей» про інтернет-магазин, які дадуть можливість дізнатися паспортні дані власника рахунку та звернутися з позовом до суду, залишились не виконані.

Зазначав, що 15.08.2025 він отримав від дізнавача ОСОБА_9 постанову про закриття кримінального провадження № 12023255330001528 від 11.08.2025, в якій міститься посилання на п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності Закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

З даною постановою не погоджується, вважає її передчасною, оскільки невиконані ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.03.2025 у справі № 712/2500/25 та від 16.04.2025 у справі № 712/4468/25; не виконана норма ст. 28 КУпАП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та передачі його з матеріалами провадження до районного суду; постанова дізнавача не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки мотивувальна частина не містить необхідних відомостей про зміст фактичних обставин, які було встановлено дізнавачем під час здійснення досудового розслідування, не зазначено, які слідчі дії проведено та не відображено результатів слідчих дій; не досліджено всіх обставин кримінального провадження, не дослідженні речі, документи та не встановлені особи, які вчинили кримінальне правопорушення тощо.

Вважає, що з наведених підстав постанова дізнавача СД Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 11.08.2025 про закриття кримінального провадження № 12023255330001528 від 26.10.2023підлягає скасуванню, а досудове розслідування підлягає відновленню.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.08.2025 в задоволенні зазначеної скарги відмовлено.

Слідчий суддя вказав, що твердження заявника щодо необхідності проведення слідчих дій в рамках даного кримінального провадження за статтею, кримінальна відповідальність за якою скасована, з метою зібрання матеріалів та передання їх для складання адміністративного протоколу, суперечить нормам КПК України, який не містить такого обов'язку слідчого.

Натомість, заявник не позбавлений можливості звернутися до органу поліції, який уповноважений на складання протоколу, із заявою про адміністративне правопорушення.

В даному випадку передчасність або неповнота досудового слідства слідчим суддею не перевірялася, оскільки діяння некриміналізоване.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною та просить її скасувати, постановити нову, якою скасувати постанову дізнавача СД Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 11.08.2025 про закриття кримінального провадження № 12023255330001528 від 26.10.2023.

В апеляційній скарзі вказує підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження аналогічні викладеним у скарзі поданій до слідчого судді.

Зазначає, що під час судового засідання при розгляді його скарги був відсутній дізнавач, який не подав до суду ніяких зауважень, суддя не дослідила матеріали кримінального провадження, так як вони не були надані до суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_7 та скаржника ОСОБА_8 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

З матеріалів справи вбачається, що Черкаським РУП ГУНП в Черкаській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023255330001528 від 26.10.2023, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

03.10.2023 ОСОБА_10 здійснив продаж ОСОБА_8 товар, а саме моментальний нано-цемент вартістю 199,00 грн, які ОСОБА_8 сплатив у відділені № 8 «Нової пошти» в м. Черкаси, однак отриманий товар не відповідав якості та заявленим характеристикам, в результаті останньому завдано матеріальної шкоди на суму 199,00 грн.

ОСОБА_8 був допитаний в якості потерпілого та ним надано пояснення, що 25.09.2023 він в інтернет магазині, під назвою «ProShop» замовив товар, а саме моментальний нано-цемент. Оплата товару відбувалася накладеним платежем, доставка через відділення «Нової пошти».

03.10.2023 ОСОБА_8 отримав посилку, де здійснив оплату товару у розмірі 199,00 грн.

05.10.2023 ОСОБА_8 намагався виконати бетонування вказаним засобом, однак даний засіб не виконав свою дію. Того ж дня, він намагався додзвонитися до вказаного інтернет-магазину, на що отримав від провайдера повідомлення, що телефон за вказаним номером не обслуговується. При намаганні додзвонитися до ОСОБА_10 , якому перерахував кошти за вказаний товар, отримав повідомлення, що телефон знаходиться поза зоною недосяжності.

ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань, діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП дрібне викрадення чужого майна вважається вчиненим у значному розмірі, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімуму доходів громадян.

Кримінальна відповідальність наставатиме в разі вчинення крадіжки, шахрайства в 2023 році, якщо вартістю викраденого майна становить більше 2684,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, 11.08.2025 постановою дізнавача сектору дізнання Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області кримінальне провадження № 12023255330001528 від 26.10.2023закрито у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Такими є встановлені обставини справи, а зазначене питання щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження має наступне правове регулювання.

Частина 1 ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні потерпілим може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.

Згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 4 ст. 284 КПК України).

Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст. ст. 9, 283, 284 КПК України).

Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

На думку колегії суддів, вищезазначені вимоги закону були дотримані дізнавачем під час розслідування кримінального провадження № 12023255330001528 від 26.10.2023, яким прийнято постанову про його закриття у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі - Закон № 3886-IX).

Вказаним Законом № 3886-IX внесені зміни у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якими підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Згідно правових висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених у постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24, Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.

Під час з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1. Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За приписами пп. 169.1.1 ст. 169 розділу IV Податок на доходи фізичних осіб ПК України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX, тобто на час досліджуваних у кримінальному провадженні подій, установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на рівні 2684,00 грн. Відповідно сума соціальної пільги, встановлена законом на 01.01.2023, становить 1342,00 грн (2684,00 грн - 50 % = 1342,00 грн).

Зазначене свідчить про те, що для кваліфікації кримінальних правопорушень, у тому числі, передбачених статтею 190 КК України, неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 01.01.2023 становив - 1342,00 грн.

Оскільки вартість майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинене діяння, з огляду на прийнятий Закон № 3886-IX, яким з огляду на положення ст. 5 КК України фактично скасована кримінальна протиправність діяння, не підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Слідчий суддя належним чином перевірив та проаналізував обставини, на які посилався ОСОБА_8 у скарзі, поданій до Соснівського районного суду м. Черкаси, прийняв до уваги висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду в постанові від 7 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21, дійшов висновку, що скарга до задоволення не підлягала, зважаючи на те, що згідно із Законом № 3886-IX вчинене діяння некриміналізоване.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 щодо не проведення жодної слідчої дії у даному кримінальному провадженні, суд апеляційної інстанції не приймає.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Разом з тим, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За приписами ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ретроактивний аспект).

Відтак, слідчий суддя розглянув скаргу з дотриманням положень ст. ст. 303, 304, 306 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Крім того, слідчий суддя вказав, що заявник не позбавлений можливості звернутися до органів поліції, який уповноважений на складання протоколу, із заявою про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції, зокрема, має право залишити ухвалу без змін.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді від 27.08.2025 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, і висновки викладені в ній відповідають матеріалам справи та не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_8 з підстав наведених у скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 404, 405, 407, 422, 424 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 серпня 2025 року- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5

Попередній документ
130303970
Наступний документ
130303972
Інформація про рішення:
№ рішення: 130303971
№ справи: 712/11493/25
Дата рішення: 17.09.2025
Дата публікації: 19.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Черкаський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.09.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 22.08.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
27.08.2025 11:00 Соснівський районний суд м.Черкас
17.09.2025 09:30 Черкаський апеляційний суд