Справа № 757/2954/24-а
Провадження № 2-а/761/234/2025
25 липня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Фролова І.В., розглянувши матеріли справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про скасування постанови №90 від 09.01.2024 року адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) про накладення адміністративного стягнення,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про скасування постанови №90 від 09.01.2024 року адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) від 09 січня 2024 року № 90 про накладення адміністративного стягнення на гр. ОСОБА_1 у розмірі 850, 00 грн та стягнути з Київської міської ради на її користь судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 січня 2024 року справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 квітня 2024 року, зазначену справу передано в провадження судді Шевченківського районного суду міста Києва Фроловій І.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 травня 2024 року адміністративний позов залишено без руху.
ОСОБА_1 усунула недоліки позовної заяви.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2025 року відкрито провадження у справі. Суд ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
08 травня 2025 року від Київської міської ради надійшов відзив на адміністративний позов, в якому Київська міська рада просила просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що доводи викладені в адміністративному позові ОСОБА_1 суперечать встановленим обставинам та матеріалам справ про вчинення ОСОБА_1 , а постанова адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) про накладення адміністративного стягнення від 09.01.2024 року № 90 є законною, яка винесена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що постановою № 90 Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09 січня 2024 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. за порушення п. п. 3.2.1, 3.2.2, 7.5.1 «Правил благоустрою Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2018 року №1051/1051, відповідно до якої ОСОБА_1 06.12.2023 року о 11:00 год. порушила благоустрій території, а саме несвоєчасно очистила територію, прилеглу до магазину від снігу та накриження по АДРЕСА_2.
Із протоколу про адміністративне правопорушення №020627 від 06.12.2023 року, складеного провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Бистриком Дмитром Ігоровичем, вбачається, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, а саме: 06.12.2023 року о 11:00 год. порушила благоустрій, а саме несвоєчасне очищення території, прилеглої до магазину за адресою АДРЕСА_1, від снігу та накриження, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, п. п. 3.2.1, 3.2.2, 7.5.1 «Правил благоустрою Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2018 року №1051/1051.
Відповідно до ст.152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зміст (склад) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП становлять наступні елементи:
- об'єкт правопорушення суспільні відносини у сфері громадського благоустрою;
- об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах;
- суб'єкт правопорушення громадянин, громадянин суб'єкт підприємницької діяльності, посадова особа;
- суб'єктивна сторона правопорушення вина у формі умислу або необережності.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 повідомила та додавала докази того, що будь-яку господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , не здійснює і не є посадовою особою фізичної особи-підприємця. ОСОБА_1 є найманою особою (керуюча магазином) і не приймає рішення щодо очищення території прилеглої до магазину та в її трудових обов?язках відсутні такі обов?язки відповідно до змісту робочої інструкції.
Враховуючи зазначене суб?єктом вищезазначеного правопорушення має бути саме спеціальний суб?єкт господарювання, тобто фізична особа-підприємець ОСОБА_2
09 січня 2024 року адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) (далі-Комісія) розглянуто адміністративну справу та винесено постанову N?90 (надалі - Постанова) якою накладено на мене адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі 850 грн., за порушення пунктів 3.2.1., 3.2.2., 7.5.1. «Правил благоустрою м. Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 N?1051/1051, яке виявилося у тому, що я 06.12.2023 р., о 11:00 год, порушила благоустрій території, а саме: несвоєчасно очищено територію, прилеглої до магазину від снігу та накриження (АДРЕСА_2).
Згідно листа Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24 липня 2020 року №56-36/320, до об'єктів торгівлі відносяться будь-яка торговельна точка як стаціонарної мережі (магазини, пункти стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі - кіоски, палатки, ларі, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо).
Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Тобто, законом встановлено, що органи місцевого самоврядування у разі надання їм відповідних повноважень можуть приймати відповідні акти, які є обов'язковими для виконання, зокрема і громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території, а у випадку невиконання вимог таких актів громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Згідно статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів та не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 278 КУпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 254 КУпАП України передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У відповідності до ст. 255 КпАП України право складати протоколи про адміністративні правопорушення мають, зокрема, посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (частини перша - четверта статті 41, статті 103-1, 103-2, 104, частина перша статті 106-1, статті 106-2, 149 - 152, частини перша та друга статті 152-1, статті 154, 155, 155-2, 156, 156-1, 156-2, 159 - 160, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5, 197, 198.
Статтею 256 КУпАП України передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані, зокрема, утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію.
Згідно з ст. 152 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Окрім того, стаття 279 КпАП України встановлено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст. 281 КпАП України при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження. Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Так, під час розгляду адміністративної справи Комісією було порушено Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначений розділом 5 Положення про адміністративну комісію при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.09.2021 р. №238/2422 (надалі-Положення), а саме, в порушення п.5.8., п. 5.9. Положення: ОСОБА_1 не було заслухано Комісією та не взято до уваги її пояснення; не досліджено письмові докази які були подані ОСОБА_1 завчасно разом з клопотанням про закриття провадження в справі та не надано їм правової оцінки; не з?ясовано чи винна ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, а також в порушення п.6.4. розділу 6 Положення, при накладенні стягнення Адміністративною комісією не враховано: особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом?якшують або обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, суд вважає, що адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) не вірно вказане посилання на порушення ОСОБА_1 п. 3.2.1, 3.2.2, 7.5.1 «Правил благоустрою Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2018 року №1051/1051 та порушено порядок винесення постанови №90 стосовно ОСОБА_1 .
Окремо, суд зазначає, що згідно постанови Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) від 09 січня 2024 року № 90 на громадянку ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень 00 коп. З резолютивної частини оскаржуваної постанови вбачається, що до адміністративної відповідальності притягується саме громадянка ОСОБА_1 .
Натомість, санкція ст.152 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, до громадянки ОСОБА_1 застосовується санкція - стягнення у| вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, яка передбачена ст. 152 КУпАП для застосування стягнення до посадових осіб та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.
Зазначені вище обставини свідчать про істотне порушення прав ОСОБА_1 під час розгляду адміністративною комісією виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки висновок відповідача про порушення позивачкою ст.152 КУпАП - порушення правил благоустрою території населеного пункту, що полягає в порушенні «Правил благоустрою Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2018 року №1051/1051, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тому суд вважає, що за відсутності доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, постанова Адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) №90 від 09.01.2024 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП, підлягає скасуванню як незаконна, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.
Згідно із частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просила стягнути з Київської міської ради на її користь витрати, які вона понесла у зв'язку із сплатою судового збору в розмірі 605, 60 грн.
На підтвердження сплати судового збору ОСОБА_1 надано квитанцію № 4764-0237-3212-9708 про оплату такого на суму 605, 60 гривень.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено повністю та зважаючи на документально підтверджені судові витрати, суд вважає необхідним стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 605, 60 грн.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 287, 293 КУпАП, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про скасування постанови №90 від 09.01.2024 року адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) про накладення адміністративного стягнення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) № 90 від 09 січня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради на користь ОСОБА_1 , судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 605, 60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя