Справа № 361/6641/25
Провадження № 2/761/10202/2025
03 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» про стягнення коштів за договором купівлі-продажу майнових прав,-
До Шевченківського районного суду міста Києва за підсудністю з Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» про стягнення коштів за договором купівлі-продажу майнових прав.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 року матеріали справи передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку, що вказана заява не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва, з огляду на наступне.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, у разі об'єднання позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Разом із тим, у пункті 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, що предметом спору є Договір №514/1/11-11-2022/Р купівлі-продажу майнових прав предмет якого становить майнові права на об'єкт нерухомості, розташований в об'єкті капітального будівництва за адресою: Київська обл., місто Бровари, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:064:0521, яка межує з вулицею Трояндовою, вулицею Фельдмана та вулицею Чубинського, та має наступні характеристики: однокімнатна квартира, загальною площею 54, 0 м2, 3 поверх, секція №5, з будівельним номером НОМЕР_1, що знаходиться
Отже, зазначений спір виник з приводу нерухомого майна, при цьому, позов поданий позивачем з метою захисту права власності останнього, а тому має розглядатись за його місцезнаходженням.
Таким чином, при вирішення питання про відкриття провадження у даній справі, з'ясовано, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.06.2025 року було помилково передано дану справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, за місце знаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп»: м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2.
Частинами 1 та 2 ст. 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, до якого вона надіслана.
При цьому, слід зазначити, що у даному випадку відсутній спір щодо підсудності справ між судами.
Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч.1 ЦПК України).
Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
З врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» про стягнення коштів за договором купівлі-продажу майнових прав, не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Шевченківського районного суду м. Києва, суд вважає за необхідне передати вказану заяву на розгляд Броварського міськрайонного суду Київської області за місцем знаходження нерухомого майна (виключна підсудність).
На підставі викладеного, керуючись ст.31 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» про стягнення коштів за договором купівлі-продажу майнових прав - передати на розгляд Броварського міськрайонного суду Київської області.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя: