Справа № 761/32094/25
Провадження № 2/761/9390/2025
11 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів та визнання батьківства,-
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів та визнання батьківства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що реєстрації підлягає як місце проживання, так і місце перебування особи.
Однак, даних про те, що ОСОБА_2 письмово повідомив орган реєстрації про своє місце перебування за адресою: АДРЕСА_1 , або у встановленому законом порядку зареєстрував своє місце перебування за вказаною адресою, матеріали справи не містять.
Як вбачається з відповіді із Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, оскільки зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача територіально не знаходиться в Шевченківському районі м.Києва, тому відповідно подана позовна заява у відповідності до правил територіальної підсудності, передбачених ч.1 ст. 27 ЦПК України, не підсудна Шевченківському районному суду м.Києва.
Крім того, зі змісту довідки №3004-5001597651 від 17.05.2022 року місце проживання позивача ОСОБА_1 - є: АДРЕСА_3 , що також не відноситься до Шевченківського району м. Києва, а належить до Дніпровського району м. Києва.
Отже, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Таким чином, оскільки зареєстроване місце проживання позивача та відповідача не знаходиться на території Шевченківського району м. Києва та враховуючи положення ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України, а також задля дотримання принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, суд приходить до висновку про направлення матеріалів позовної заяви за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів та визнання батьківства - передати на розгляд Дніпровському районному суду м. Києва.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя: