печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43376/25-к
пр. 1-кс-36627/25
17 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого, в ході проведення обшуку від 29.11.2024, майна у кримінальному провадженні № 62023000000000898 від 20.10.2023, -
У провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого, в ході проведення обшуку від 29.11.2024, майна у кримінальному провадженні № 62023000000000898 від 20.10.2023, а саме за адресою: АДРЕСА_1 :
- мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Maх з сім карткою у силіконовому чохлі;
- 97 000 (дев'яносто сім тисяч) доларів США;
- 21 500 (двадцять одна тисяча п'ятсот) Євро.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 29.11.2024 здійснено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час виконання якого вилучено речі, на які до цього часу не накладено арешт.
Особа, яка звернулась зі скаргою, в судове засідання не з'явилась. На адресу суду надійшло клопотання представника власника майна, відповідно до змісту якого останній просить розглянути скаргу за його відсутності, вимоги скарги підтримує в повному обсязі, скаргу просить задовольнити.
У судове засідання представник органу досудового розслідування не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлений належним чином.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить наступного висновку.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення майна, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000898 від 20.10.2023.
На підставі постанови старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про проникнення до житла чи іншого володіння особи (який не був наданий власникам приміщення для ознайомлення) був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 і в якій мешкає ОСОБА_5 , під час якого відповідно до протоколу обшуку від 29.11.2024 слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, працівниками правоохоронних органів були вилучені: мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Maх з сім карткою у силіконовому чохлі, 97 000 (дев'яносто сім тисяч) доларів США, 21 500 (двадцять одна тисяча п'ятсот) Євро.
Згідно листа старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 за № 1162-25/10-2-02-01-583/25 від 15.01.2025, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.12.2024 клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, під час проведення обшуку, слідчим не було встановлено фактів того, що вилучені грошові кошти та мобільний телефон мають значення для розслідування кримінального правопорушення, досудове розслідування якого проводиться в межах кримінального провадження № 62023000000000898 від 20.10.2023, а інформативний чи інший характер, яке може носити це майно не має жодного відношення до зазначеного кримінального провадження та, відповідно не може бути речовим доказом. Станом на теперішній час відсутні дані щодо арешту майна, яке належить ОСОБА_4 .
Листом Печерського районного суду м. Києва № 04/556/2025 від 07.02.2025 року було повідомлено адвоката ОСОБА_3 про те, що проведеною перевіркою даних комп'ютерної програми суду «Діловодство - 3» за 2024 - 2025 р.р. надходження в провадження суду клопотань органу досудового розслідування про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023000000000898 від 20.10.2023 відносно ОСОБА_4 , не встановлено.
Тобто, арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку 29.11.2024, в порядку та на підставах, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, накладено у передбаченому законом порядку не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Більше того, сам по собі факт надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення певних речей та документів, предметів ще не вказує на те, що вилучені речі, предмети та документи відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України. Зазначене також обґрунтовується тим, що у випадку вилучення майна, яке, за переконанням органу досудового розслідування, містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення чи здобуте злочинним шляхом, тощо, він не пізніше наступного робочого дня зобов'язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України про його арешт, довівши наявність обставин, визначених ст. 98, ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України.
Встановлено, що ані слідчий, ані прокурор не звертались до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. ст. 170-172 КПК України про арешт вилученого під час проведення обшуків майна.
Зазначене дає підстави для висновку, що вилучене у ході обшуків майно має режим тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Згідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу
Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, за відсутності судового рішення про арешт вилученого майна згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню володільцю.
Разом з цим, відсутні докази того, що вилучене майно, зберегло на собі сліди вчинення злочину, або містить інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин, виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення вимог скарги.
Керуючись ст. ст.169,171,173,236,303,307,309,372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу- задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні №62023000000000898 від 20.10.2023 повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово вилучене майно під час проведення 29.11.2024 обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Maх з сім карткою у силіконовому чохлі;
- 97 000 (дев'яносто сім тисяч) доларів США;
- 21 500 (двадцять одна тисяча п'ятсот) Євро.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1