Справа № 362/3049/18
Провадження № 2/362/233/25
17 вересня 2025 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
12 вересня 2025 року судом отримано клопотання представника відповідача ОСОБА_7 - адвоката Костюка І.І. про залишення без руху позову прокурора, оскільки він не відповідає вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Коненко Д.Ю. в судовому засіданні підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Костецька П.О. в судовому засіданні висловила думку про відсутність підстав для залишення позову із вказаних обставин та поклалась на розсуд суду.
Прокурор в судовому засіданні заперечила стосовно вимог клопотання.
Інші учасники процесу не прибули в судове засідання.
Вирішуючи дане клопотання, суд враховує наступне.
Зокрема, слід розрізняти й відокремлювати вимоги статей 175 і 177 ЦПК України, які прокурор виконав в редакції станом на дату подання позову, - та вимоги ч. 5 ст. 390 ЦК України, які встановлюють обов'язок прокурора попередньо внести грошові кошти на депозит суду!
При цьому, суд обов'язково враховує імперативні приписи норм частини п'ятої статті 390 ЦК України, відповідно до яких, суд одночасно із задоволенням позову прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави вирішує питання про здійснення органом державної влади компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві; суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави, за умови попереднього внесення органом державної влади або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду; перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави; держава, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.
Таким чином, прокурор об'єктивно не міг у 2018 році виконати процесуальні вимоги яких тоді не існувало та норми процесуального права не мають зворотної дії у часі.
У зв'язку із цим, суд приходить до висновку, що у даному випадку питання попереднього внесення органом державної влади або прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду, необхідно обговорювати в контексті вимог частини п'ятої статті 390 ЦК України при постановленні судового рішення по суті спору, а тому, у суду відсутні процесуальні підстави для залишення позову без руху.
За таких обставин, клопотання є безпідставним і необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 184 - 187, 274 - 277 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя