Справа № 481/1369/25
Провадж.№ 1-кс/481/461/2025
16.09.2025 м. Новий Буг
слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу представника приватного підприємства «ФАКТОР» ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення,
12.09.2025 року до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшла скарга представника приватного підприємства «ФАКТОР» ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, в якій останній просив зобов'язати Баштанську окружну прокуратуру Миколаївської області відкрити кримінальне провадження на посадових осіб Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, винних в порушеннях строків відкриття кримінального провадження та не прийнятті мір по своєчасному припиненню незаконних злочинних дій працівників АТ «Миколаївобленерго».
Свою скаргу мотивує тим, що протягом 22-27 серпня 2025 року підприємство ПП «ФАКТОР» пережило напад АТ «Миколаївобленерго», яке в порушення п.2 ст.19 ЗУ «Про доступ до елементів інфраструктури підприємств електроенергетики» без рішення суду демонтували, знищили і викрали елементи телекомунікаційної мережі, де збитки для підприємства склали більше 1,2 мільйони гривень. 27.08.2025 року було відкрито кримінальне провадження № 1202153270000162 з попередньою кваліфікацією злочину за стю356 КК України. Після відкриття кримінального провадження справу передали на розслідування старшому дізнавачу СД ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 . Кримінальне провадження безпідставно відкрите на сьомий день після повідомлення (подачі заяви про відкриття кримінального провадження) про знищення мережі телекомунікаційного зв'язку ПП «ФАКТОР». Бездіяльність правоохоронних органів привела до особливо тяжких наслідків. Скаржнику не надано витягу та постанови про визнання потерпілим, що позбавляє права брати участь у процесуальних діях. Подані письмові заяви та клопотання залишені без відповіді. Дізнавач не проводить жодних процесуальних дій, не виходить на зв'язок, прокурори групи нагляду також ігнорують звернення. Дізнавач СД ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 своєю бездіяльністю порушує основоположні принципи кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
Під час розгляду справи представник заявника ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в ній.
Прокурор Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду скарги була повідомлена належним чином, надала суду заяву, просила справу слухати без її участі, у задоволенні скарги просила відмовити в зв'язку з відсутністю підстав. Крім того повідомила, що Баштанською окружною прокуратурою розглянуто звернення ОСОБА_3 від 07.09.2025 року, що надійшло до окружної прокуратури 08.09.2025 року, щодо зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення у зазначеному кримінальному провадженні, передачу кримінального провадження № 12025153270000162 іншому органу досудового розслідування та з інших питань. Про результати звернення заявника повідомлено листом від 11.09.2025 року за № 52/2-3178-25.
Зважаючи на визначені кримінально-процесуальним законодавством строки розгляду даної категорії скарг та оскільки у відповідності до ч.2 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності прокурора, яка не з'явилась на розгляд справи.
Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги та долучені до неї документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Приписами ч.ч.1, 5 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (ч.2 ст.214 КПК України).
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке затверджене наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020. Згідно п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до Реєстру, окрім іншого, вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.214 КПК України.
Норма ст.214 КПК України містить два ключових положення: 1) строк, протягом якого мають бути внесені відомості - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) зміст заяви, повідомлення - вони мають бути про вчинене кримінальне правопорушення.
Разом з тим, приписами ст.25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п.4 ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
За такого нормативного закріплення позиція щодо автоматичної реєстрації відомостей по всіх заявах і повідомленнях, які надходять до слідчого, прокурора, дізнавача для порушення кримінального провадження, є помилковою, адже сама норма опосередковано містить вимогу наявності відомостей про кримінальне правопорушення. Отже, навіть у чинній редакції ч.1 ст.214 КПК України проблема щодо внесення відомостей до ЄРДР і оскарження відповідної бездіяльності лежить у площині застосування і вибіркового застосування нормативних формулювань.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_7 від 17.06.2020, згідно п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що: "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Таким чином, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може мати місце лише у разі:
- надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити дані до ЄРДР (відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Однак слід додатково наголосити, що обов'язок зареєструвати заяву не є обов'язком зареєструвати відомості з цієї заяви в ЄРДР);
- наявності у заяві, повідомленні інформації, яка може свідчити про вчинення кримінального правопорушення (для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Разом з тим, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне);
- невнесення відомостей за заявою, повідомленням, які надійшли уповноваженому суб'єкту і містять ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В матеріалах справи відсутні та в ході судового розгляду заявником ОСОБА_3 не надані докази звернення представника заявника ПП «ФАКТОР» до Баштанської окружної прокуратури із заявою про вчинене посадовими особами Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області кримінальне правопорушення.
Інші письмові докази, які містяться у матеріалах скарги, на думку слідчого судді, не є повідомленням про злочин, оскільки не містять конкретних та достатніх даних про можливість вчинення кримінального правопорушення в розумінні ст.214 КПК України.
Таким чином, скарга представника заявника ПП «ФАКТОР» ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, є необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 214, п.1 ч. 1 ст.303, ст.304-307 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні скарги представника приватного підприємства «ФАКТОР» ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Ухвала в повному обсязі проголошена 19.09.2025 року о 08:30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1