Справа №443/1165/25
Провадження №3/443/551/25
іменем України
17 вересня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною 2 статті 130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 11.07.2025 о 13 год 00 хв у селищі Гніздичів, вул. Івана Франка, 9 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом «Honda DIO», без реєстраційного номера, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, вчинивши правопорушення повторно протягом року, за що відповідальність передбачена за частиною 2 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду повторно не з'явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справ, призначеного на 17.09.2025 та не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо.
З огляду на викладене, беручи до уваги належне і своєчасне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності цієї особи.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 2 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №388265 від 11.07.2025, згідно з яким ОСОБА_1 11.07.2025 о 13 год 00 хв у селищі Гніздичів, вул. Івана Франка, 9 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, вчинивши правопорушення повторно протягом року (а.с.4);
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5195541 від 11.07.2025, яка підтверджує факт керування ОСОБА_1 11.07.2025 у селищі Гніздичів по вул. Івана Франка, 9 транспортним засобом «Honda DIO», та допущення порушення ПДР (а.с.6);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук) та зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку і проставлення особистого підпису у акті (а.с.7);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.07.2025, у якому зазначено заклад охорони здоров'я, куди скеровується ОСОБА_1 а саме: КНП «Ходорівська міська лікарня», виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, які узгоджуються з ознаками сп'яніння, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №388265 та в акті огляду, а також зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я та обставину складання зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.8);
долученими до матеріалів справи відеозаписами на носії інформації (компакт-диску), які дозволяють чітко встановити обставини справи, дії, поведінку та зміст розмови осіб (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та поліцейських) на місці зупинки транспортного засобу, та з яких беззаперечно вбачається висловлена ОСОБА_1 поліцейському відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я (а.с.9).
Відповідно до постанови Жидачівського районного суду Львівської області від 08.05.2025 та довідки від 14.07.2025 ОСОБА_1 01.04.2025 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено відповідні адміністративні стягнення (а.с.3, 12-15).
Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 одного з порушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 130 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 2 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та з оплатним вилученням транспортного засобу. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
Також, суд враховує, що відповідно до вимог частини 3 статті 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Так, згідно з постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.05.2025 на ОСОБА_1 накладено стягнення за частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 12 років, 11 місяців, 10 днів. Зазначена постанова суду набрала законної сили 04.06.2025, відтак на час ухвалення цієї постанови ОСОБА_1 відбув стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у кількості 3 місяців 14 днів. Отже, невідбута ним частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.05.2027 складає 12 років, 7 місяців, 28 днів і така підлягає приєднанню до стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.
Крім цього, беручи до уваги вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 30, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та з оплатного вилучення транспортного засобу «Honda DIO», без реєстраційного номера.
На підставі частини 3 статті 30 КУпАП до стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного згідно з постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 08.05.2025, та остаточно на ОСОБА_1 накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 15 (п'ятнадцять) років 7 (сім) місяців 28 (двадцять вісім) днів та з оплатним вилученням транспортного засобу «Honda DIO», без реєстраційного номера.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів