ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
11.09.06 Справа № 14/285.
Судова колегія у складі суддів Лісовицький Є.А. - головуючий, Седляр О.О., Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркрайт», м. Луганськ
до Корпорації «Східна брама», м. Луганськ
про стягнення 9620грн. 46 коп.
при секретарі судового засідання: Андрущенко Г.М.
в присутності представників сторін:
від позивача - Карпова І.Г., дов. б/н від 27.03.06, Черепахін СІ., дов. № 8 від 10.08.06
від відповідача - Морнев С.М.. дов. № 58 від 05.05.06, Журбенко Л.С., дов. № 74 від 17.07.06.
За клопотанням сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Суть справи: заявлено вимоги про стягнення 9620 грн. 46 коп. зайве перерахованих коштів за приміщення, збудоване відповідачем для позивача згідно договору про дольову участь в будівництві не житлового приміщення № 22/09-1 від 22.09.05.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за наслідками технічної інвентаризації приміщення площа приміщення виявилась меншою, ніж та, за яку він оплатив відповідачу. Замість 119,6 кв. м.. як вказано у технічному паспорті від 17.01.06, у березні 2006 року БТІ зазначила площу 113,9 кв.м.
Відповідач відзивом заперечує проти позову.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача суд, -
22 вересня 2005 року сторонами у справі укладений договір № 22/09-1 про дольову участь у будівництві не житлового приміщення.
Згідно договору відповідач зобов'язався за рахунок коштів позивача збудувати, здати в експлуатацію і передати за актом приймання-передавання не житлове приміщення позивачу.
Позивач зобов'язався забезпечити фінансування будівництва згідно графіку (додаток № 1 до договору), перелік внутрішніх робіт сторони визначили у специфікації (додаток № 2 до договору).
Сторони у п.2.1 договору визначили, що кінцевий розрахунок за приміщення здійснюється після затвердження акту державної комісії про прийняття житлового будинку в експлуатацію, шляхом оплати різниці між 100% фактичною вартістю приміщення з урахуванням його вартості на момент затвердження акту державної комісії і загальної площі згідно технічного паспорту, виданого бюро технічної інвентаризації.
Характеристику не житлового приміщення, вартість одного квадратного метра приміщення та загальну вартість приміщення сторони визначили у п.1.3 договору та змінювали додатковими угодами.
Згідно додаткової угоди № 4 загальна площа приміщення складає 119,6 кв.м, вартість 1 кв.м -1687 грн. 80 коп., загальна вартість приміщення -201860 грн. 51 коп.
27.10.05 складено акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту -будинку за адресою: м.Луганськ, вул.Ватутіна, 87 «А» для пред'явлення державній приймальній комісії.
12.12.05 складений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію даного будинку. Акт зареєстровано Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю 26.12.05. У даному акті зазначено, що площа вбудованих приміщень складає 119,6 кв.м., як пояснили представники сторін у даному будинку було лише одне не житлове вбудоване приміщення те, яке передано позивачу.
Відповідачем з МКП «Бюро технічної інвентаризації» укладений договір № 1163 від 23.06.05 на проведення інвентаризації будинку за адресою: м.Луганськ, вул.Ватутіна, 87 «А».
Дані роботи проведені, що підтверджується актом виконаних робіт від 09.12.05 та інвентарною справою і саме за результатами даної інвентаризації визначена площа не житлового приміщення позивача, яка вказана і в акті про прийняття будинку в експлуатацію.
Позивач оплатив вартість не житлового приміщення згідно платіжного доручення № 252 від 05.12.05 у сумі 208933 грн., хоча оплату повинен був вносити частинами до 20.10.05 згідно погодженого графіку.
27.12.05 сторонами складений акт приймання-передавання не житлового приміщення площею 119,6 кв.м за адресою: м.Луганськ, вул.Ватутіна, 87 «А» згідно укладеного договору. Зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
Позивач виконав у приміщенні внутрішні роботи -вкрив стіни шаром гіпсокартону, встановив у приміщенні перегородки металево-пластикові.
За матеріалами інвентаризації, виконаної МКП «Бюро технічної інвентаризації» у березні 2006 року, площа приміщення змінилась і складає 113,9 кв. м.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 9620 грн. 46 коп. зайве перерахованих коштів за приміщення, збудоване відповідачем для позивача згідно договору про дольову участь в будівництві не житлового приміщення № 22/09-1 від 22.09.05.
Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає з наступних причин.
Згідно п.24 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.04 № 1243, житлові будинки, у яких квартири та інші приміщення збудовані за кошти фізичних і юридичних осіб, можуть прийматись в експлуатацію без виконання внутрішніх оздоблювальних робіт, що не здійснюють впливу на експлуатацію будівлі, якщо це обумовлено інвестиційним договором на будівництво…
Договір № 22/09-1 від 22.09.05 про дольову участь у будівництві не житлового приміщення є фактично інвестиційним договором на будівництво.
Перелік оздоблюваних робіт визначено у специфікації до договору. У цій специфікації не зазначений такий вид робіт як вкриття стін гіпсокартоном, стіни лише шпаклюються. Позагребневі плити, як встановлено судом, це блоки, які використовуються для створення перегородок. Отже вони не є оздобленням стіни, а самі утворюють стіну.
Тому доповнення специфікації до договору № 22/09-1 від 22.09.05 згідно додаткової угоди № 2 пунктом 18 -«Не виконувати роботи з обшивки стін не житлового приміщення гіпсокартоном на суму 6037 грн. 20 коп.»: не несе ніякого смислового навантаження, оскільки відповідач і до внесення даної зміни не мав такого зобов'язання.
Отже приміщення могло прийматись в експлуатацію і без завершення позивачем оздоблюваних робіт по укриттю стін гіпсокартоном.
Твердження позивача, що йому передано приміщення з меншою площею, ніж обумовлено договором, оцінюється судом критично.
При здачі будинку в експлуатацію була виконана інвентаризація приміщення і його площа визначена 119,6 кв.м. без шару гіпсокартону, як це і передбачено договором та специфікацією до нього.
Позивач погодився з цим, підписавши акт приймання-передавання приміщення та сплативши відповідну суму.
Після отримання не житлового приміщення позивач здійснив певні оздоблювальні роботи, встановив перегородки, вкрив стіни гіпсокартоном, внаслідок чого площа приміщення зменшилась.
Але відповідач не несе відповідальності за таке зменшення площі приміщення.
З метою перевірки площі приміщення, яке передавалось позивачу, суд зобов'язав сторони здійснити сумісний обмір площі приміщення від матеріалу стін.
Позивач відмовився виконати дану вимогу суду, що розцінюється як не бажання позивача надати на вимогу суду докази, які є в його розпорядженні.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів суду, що отримав приміщення площею меншою, ніж визначена договором.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.82, 84, 85 ГПК України суд, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні 11.09.06 оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили через десять днів після підписання рішення, виготовленого відповідно до вимог ст.84 ГПК України.
Рішення підписано 18.09.06.
Суддя Є.А.Лісовицький