Провадження № 22-ц/803/7133/25 Справа № 932/4664/25 Суддя у 1-й інстанції - Потоцька С. С. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
16 вересня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів: Єлізаренко І.А., Макарова М.О.,
за участю секретаря - Піменової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 15 травня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
У травні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на автомобіль марки «AUDI A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 та заборони вчиняти дії щодо його відчуження, а також користування ним.
Заява обґрунтовувалась тим, що вона та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі з 07 липня 2021 року та у період шлюбних відносин вони 04 лютого 2023 року придбали автомобіль марки «AUDI A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , право власності на який згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу оформлено на ОСОБА_1 .
У лютому 2025 року вона звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Зазначала, що вказаний автомобіль перебуває у відповідача і у неї відсутній доступ до нього.
12 травня 2025 року їй стало відомо, що ОСОБА_1 без її відома продає автомобіль. Відповідне оголошення розміщено на інформаційному ресурсі https://auto.ria.com/uk/auto_audi_a3_38243705.html. В оголошенні зазначено особу, що продає даний автомобіль - ОСОБА_3 , зазначено номер телефону, що належить відповідачу та зазначено ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який належить саме автомобілю марки «AUDI A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Наразі нею готується позовна заява про поділ майна подружжя.
На думку заявниці, враховуючи наміри ОСОБА_1 продати автомобіль без її відома з метою уникнути його поділу, а також він може пошкодити чи знищити його, щоб зменшити його товарну вартість, не застосування заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду про поділ майна подружжя в майбутньому.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 15 травня 2025 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задоволено частково.
Накладено арешт на транспортний засіб марки «AUDI A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 та заборонено будь-яким особам вчиняти дії щодо його відчуження.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
У поданій 26 травня 2025 року апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду.
Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку смс-повідомлення та отримання документів в Електронному суді.
Представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Васильченко Н.Г. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Заявник ОСОБА_2 та її представник - адвокат Коваленко В.С., належним чином сповіщені до суду не з»явились, причини неявки суду не повідомили.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наданими доказами підтверджено необхідність забезпечення позову у вказаний спосіб, підтверджено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову.
Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пунктах 1, 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись, зокрема, накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Згідно з частиною четвертою статті 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини п'ятої статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у травні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на автомобіль марки «AUDI A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 та заборони вчиняти дії щодо його відчуження, а також користування ним.
Заява обґрунтовувалась тим, що вона та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі з 07 липня 2021 року та у період шлюбних відносин вони 04 лютого 2023 року придбали автомобіль марки «AUDI A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , право власності на який згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу оформлено на ОСОБА_1 .
У лютому 2025 року вона звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Зазначала, що вказаний автомобіль перебуває у відповідача і у неї відсутній доступ до нього.
12 травня 2025 року їй стало відомо, що ОСОБА_1 без її відома продає автомобіль. Відповідне оголошення розміщено на інформаційному ресурсі https://auto.ria.com/uk/auto_audi_a3_38243705.html. В оголошенні зазначено особу, що продає даний автомобіль - ОСОБА_3 , зазначено номер телефону, що належить відповідачу та зазначено ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який належить саме автомобілю марки «AUDI A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Наразі нею готується позовна заява про поділ майна подружжя.
На думку заявниці, враховуючи наміри ОСОБА_1 продати автомобіль без її відома з метою уникнути його поділу, а також він може пошкодити чи знищити його, щоб зменшити його товарну вартість, не застосування заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду про поділ майна подружжя в майбутньому.
Задовольняючи частково вимоги заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд першої інстанції посилався на доведеність вимог заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
До Дніпровського апеляційного суду судом першої інстанції було направлено матеріали справи № 932/4664/25 за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, де відповідачем вказано ОСОБА_1 , для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 15 травня 2025 року про забезпечення позову до подання позовної заяви.
У зазначених виділених матеріалах справи відсутня позовна заява, відсутня ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у цивільній справі № 932/4664/25.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року витребувано з Шевченківського районного суду міста Дніпра цивільну справу № 932/4664/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 15 травня 2025 року про забезпечення позову до подання позовної заяви (а.с.60).
На виконання ухвали суду від 02 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра повідомив відповіддю від 09.09.2025, що перевіркою даних обліково-статистичної картки Автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що справа №932/4664/25 за позовною заявою ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, відсутня. Однак, 20.05.2025 позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя була зареєстрована за іншим Єдиним унікальним № 932/5726/25 та знаходиться у провадженні іншого судді - Петуніна І.В. У зв'язку із чим, ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02 червня 2025 року відкрито провадження у справі № 932/5726/25. На день надання відповіді справа не розглянута.
Перевіркою у Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено, що ухвала суду про відкриття провадження у справі № 932/4664/25 відсутня.
Доказів на підтвердження того, що позовна заява у справі № 932/4664/25 була подана позивачем, відповідно до частини четвертої статті 152 ЦПК України, після подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви протягом десяти днів матеріали справи № 932/4664/25 не містять.
Таким чином, встановлено що у провадженні Шевченківського районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа № 932/5726/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя (суддя Петунін І.В.).
Цивільна справа № 932/4664/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя (суддя Потоцька С.С.) у провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра не перебуває.
Ухвала суду про об'єднання в одне провадження цивільних справ № 932/4664/25 та № 932/5726/25 - відсутня, судом не виносилася.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 932/4664/25, оскільки ОСОБА_2 не подала до суду першої інстанції відповідний позов до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя саме у цій цивільній справі № 932/4664/25.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що станом на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали - 15 травня 2025 року, вищевказаний спірний автомобіль марки «AUDI A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , вже був зареєстрований за новим власником - ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 3245/2025/5165857 від 23 лютого 2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.29-31), а тому вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, а також можливе рішення суду по суті спору, може вплинути на права та інтереси даної особи.
Тобто, на момент забезпечення позову спірний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_5 , яка не є стороною у справі.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції в своїй ухвалі належним чином не переконався, кому на момент розгляду зазначеної заяви належить спірне майно, у зв'язку з чим вирішив питання про права та інтереси ОСОБА_5 , що свідчить про порушення судом порядку вирішення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Ураховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 15 травня 2025 року про забезпечення позову до подання позовної заяви - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 16 вересня 2025 року.
Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2025 року.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: І.А. Єлізаренко
М.О. Макаров