17 вересня 2025 року
м. Київ
справа №320/18141/24
провадження №К/990/33159/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №320/18141/24
за позовом ОСОБА_1 до заступника керівника Управління - керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Діденко Олени Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною,
Касаційна скарга позивача до Верховного Суду надійшла 27 серпня 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.
Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2024 (з урахуванням виправлення описки згідно ухвали від 10.10.2024) відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №320/18141/24.
Відповідно до частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з'ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (частина третя статті 340 КАС України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
В зазначеній касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи в суді касаційної інстанції за участю позивача.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portuga», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховним Судом створено учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, запереченні на касаційну скаргу не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи наявність клопотання про розгляд вказаної справи за участю позивача, беручи до уваги вимоги пунктів 1, 3 частини першої статті 345 КАС України та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
А тому слід відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю.
Під час підготовки справи до розгляду встановлено, що 22 жовтня 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому позивач, окрім іншого, просить відмовити у прийнятті до розгляду і у задоволенні відзиву Державного бюро розслідувань від 18.10.2024 на касаційну скаргу, поданого особою, уповноваженою на самопредставництво інтересів Державного бюро розслідувань - головним спеціальність відділу представництва та судово-аналітичної роботи Управління правового забезпечення Державного бюро розслідувань Рудак О.В., оскільки, зокрема:
- Державне бюро розслідувань не є учасником чи третьою особою в цій справі;
- такий відзив не відповідає і суперечить вимогам частини першої статті 338 КАС України, частині першій статті 21 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»;
- відзив є явно необґрунтованим;
- в матеріалах справи відсутній відзив саме відповідача по справі - заступника керівника Управління - керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Діденко Олени Миколаївни, тощо.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Частиною другою статті 167 КАС України визначено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Частиною першою статті 338 КАС України встановлено право учасників справи подавати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 338 КАС України відзив на касаційну скаргу має містити: 1) найменування суду касаційної інстанції; 2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги; 4) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на касаційну скаргу; 5) перелік матеріалів, що додаються.
Частинами четвертою-шостою статті 338 КАС України визначено, що відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
До відзиву на касаційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
До відзиву на касаційну скаргу застосовуються правила, встановлені частиною другою статті 175 цього Кодексу.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку (частина друга статті 175 КАС України).
Судом встановлено, що 25 жовтня 2024 року до Верховного Суду від Державного бюро розслідувань надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий особою, уповноваженою на самопредставництво інтересів Державного бюро розслідувань - головним спеціалістом відділу представництва та судово-аналітичної роботи Управління правового забезпечення Державного бюро розслідувань Оленою Рудак.
До вказаного відзиву додано докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала цей відзив, на самопредставництво інтересів ДБР та докази направлення відзиву позивачу.
Відзив Державного бюро розслідувань за формою і змістом відповідає вимогам, встановленим КАС України. Подання відзиву від імені Державного бюро розслідувань, а не від безпосередньо відповідача - заступника керівника Управління - керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Діденко Олени Миколаївни не створює підстав для відхилення такого відзиву, позаяк відповідач є працівником органу, від імені якого подано відзив на касаційну скаргу.
Доводи клопотання ОСОБА_1 в частині вимог про відмову у прийнятті до розгляду і в задоволенні відзиву Державного бюро розслідувань від 18.10.2024 на касаційну скаргу, є очевидно необґрунтованими і безпідставними, і такі недоліки не дають можливості його розглянути.
А тому, клопотання ОСОБА_1 слід повернути без розгляду в зазначеній частині вимог на підставі частини другої статті 167 КАС України.
В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 167, 338, 340, 345, 359 КАС України, Суд,
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю.
2. Клопотання ОСОБА_1 від 22.10.2024 в частині вимог про відмову у прийнятті до розгляду і у задоволенні відзиву Державного бюро розслідувань від 18.10.2024 на касаційну скаргу - повернути без розгляду.
3. Підготовчі дії у справі закінчити.
4. Справу призначити до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук
Суддя Верховного Суду