СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1599/25
ун. № 759/14393/25
17 вересня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 18.05.2025 за № 12025100080001654, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
інші учасники провадження:
представник потерпілого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2025 за № 12025100080001654, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою суду від 22.07.2025 задоволено клопотання прокурора та стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 19.09.2025 (включно).
На даний час судовий розгляд у даному кримінальному проваджені не завершений (стадія допиту свідків), а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 19.09.2025 року.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Дане клопотання обґрунтовує тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу.
У судовому засіданні захисник, позицію якого підтримав обвинувачений, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора з тих підстав, що кримніальне провадження перебуває у суді, потерпілий та свідок ОСОБА_7 перебувають за кордоном. Прокурором не доведено такого ризику як вчинення нового кримінального правопорушення. ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 3 групи, має поганий стан здоров'я. Також він має місце проживання, за яким проживає з батьками, які здійснюють за ним догляд. Просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
У судовому засіданні представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.
Вивчивши клопотання прокурора та вислухавши думку учасників судового провадження, а також враховуючи положення кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183 КПК України, суд дійшов таких висновків.
Ретельно проаналізувавши доводи, наведені прокурором та стороною захисту, суд дійшов до висновку про те, що такі обставини як зміст та обсяг обвинувачення, конкретні обставини кримінального правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, у своїй сукупності свідчать про те, що на даний час наявні такі ризики як: обвинувачений, перебуваючи на волі зможе ухилятися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як характер протиправних дій, в яких він обвинувачується; мотиви, за яких він вчинив дії, що ставляться йому у провину; тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у даному кримінальному правопорушенні. Крім того, існує велика ймовірність того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе вчинити інше кримінальне правопорушення враховуючи його попередню поведінку.
Також суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: його вік, стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, відсутність міцних соціальних зв'язків, у тому числі відсутність родини й утриманців, а також те, що він до затримання не працював.
При цьому, характеризуючі дані обвинуваченого не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі домашнього арешту, стосовно обвинуваченого, для запобігання ризикам, наведеним вище.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням до обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
Разом з тим, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182; ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_3 розміру застави, яка, на думку суду, буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 листопада 2025 року включно, і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, а саме 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн 00 к., після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати за викликом до суду з встановленою періодичністю;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1