16 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/22832/24 пров. № А/857/17651/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
з участю секретаря судового засідання Слободян І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року, що ухвалила суддя Крутько О.В., у м. Львові, у справі №380/22832/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" до Львівської митниці про скасування повідомлення - рішення,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Львівської митниці від 30.10.2024 №UA209000202493 та від 30.10.2024 № UA209000202494.
27 березня 2025 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Львівської митниці від 30.10.2024 № UA209000202493.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Львівської митниці від 30.10.2024 № UA209000202494.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" 30280,00 грн. сплаченого судового збору.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" 121425,00 грн. витрат пов'язаних з перекладом документів.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що при розмитненні транспортних засобів за митними деклараціями, які зазначені у акті перевірки, ТзОВ "КПП ЦЕНТР" дотримався умов режиму вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом та правомірно застосував діючі на момент розмитнення преференційні ставки ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання. Також суд звернув увагу на те, що приписами чинного законодавства не передбачено обов'язку декларанта перевіряти дані, що зазначені в товаросупровідних документах при заповненні митних декларацій, а отже, у декларанта не було підстав не враховувати дані, які надав сам постачальник (відправник/експортер), який володів зазначеним товаром, а також підстав не враховувати ті дані, які були перевірені уповноваженими органами ФРН та Республіки Польща при оформленні експортних декларацій. Крім того, суд першої інстанції встановив, що проаналізовані під час проведення перевірки та долучені до матеріалів справи відповіді (листи) державних органів ДРН та Республіки Польща не містять "документально підтверджених відомостей щодо країни походження, які відрізняються від задекларованих" та не можуть слугувати підставою для донарахування позивачу митних та податкових платежів.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
Таку позицію обґрунтовує тим, що для ввезених товарів, преференційне походження є визначальним для оподаткування. Інформація про преференційне походження у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 та в деклараціях-інвойсах, складених експортером, якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро, виявилась непідтвердженою, тому звільнення від сплати ввізного мита на підставі Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та Регіональної конвенції, застосовано неправомірно.
Також відповідач вважає, що чинним митним законодавством України та міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу, у випадку отримання відповіді компетентного органу, за результатами перевірки документів про преференційне походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності документа, що розглядається або справжнього походження товарів.
Таким чином, на переконання апелянта, наведене дає підстави для висновку про безпідставне застосування преференційних ставок ввізного мита замість застосування повних ставок мита та сплати митних платежів згідно із Митним тарифом України, затвердженим Законом України № 584-VII від 19 вересня 2013 "Про Митний тариф України", а відтак і ПДВ.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що, відповідно до наказу Львівської митниці від 17.09.2024 № 305, проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ "КПП ЦЕНТР" на предмет дотримання законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями №UA209140/2021/016808 від 24.02.2021, №UA209140/2020/044484 від 26.05.2020, №UA209140/2020/052947 від 19.06.2020, №UA209140/2020/056445 від 30.06.2020, №UA209140/2020/060866 від 10.07.2020, №UA209140/2020/065652 від 24.07.2020, №UA209140/2020/082065 від 08.09.2020, №UA209140/2021/026156 від 19.03.2021, №UA209140/2021/035719 від 13.04.2021, №UA209140/2021/048707 від 18.05.2021, №UA209140/2021/091354 від 07.09.2021, №UA209140/2021/091355 від 07.09.2021 №UA209140/2021/035417 від 13.04.2021, №UA209140/2021/113589 від 02.11.2021, №UA209140/2021/113592 від 02.11.2021, №UA209140/2021/063244 від 23.06.2021, №UA209140/2020/051557 від 16.06.2020, №UA209140/2021/021488 від 09.03.2021, №UA209140/2022/007045 від 28.01.2022, №UA209140/2022/003207 від 17.01.2022, №UA209140/2021/123584 від 01.12.2021, №UA209140/2021/094535 від 15.09.2021, №UA209140/2021/057320 від 08.06.2021, №UA209140/2021/027390 від 23.03.2021, №UA209140/2021/128406 від 14.12.2021, №UA209140/2022/008314 від 02.02.2022, №UA209140/2021/128405 від 14.12.2021, №UA209140/2021/083390 від 16.08.2021, №UA209140/2021/007276 від 29.01.2021, №UA209140/2021/006771 від 28.01.2021, №UA209140/2022/000415 від 05.01.2022, №UA209140/2022/000416 від 05.01.2022, №UA209140/2022/000528 від 05.01.2022, №UA209140/2022/000530 від 05.01.2022, №UA209140/2022/000531 від 05.01.2022, №UA209140/2022/000639 від 05.01.2022, №UA209140/2022/000534 від 05.01.2022, №UA209140/2022/000992 від 10.01.2022, №UA209140/2022/003066 від 17.01.2022, №UA209140/2022/003460 від 18.01.2022, №UA209140/2022/003515 від 18.01.2022, №UA209140/2022/004430 від 21.01.2022, №UA209140/2022/004432 від 21.01.2022, №UA209140/2022/003208 від 17.01.2022, №UA209140/2022/005767 від 25.01.2022, №UA209140/2022/008700 від 02.02.2022, №UA209140/2022/008516 від 02.02.2022, №UA209140/2021/030762 від 31.03.2021, №UA209140/2021/064257 від 25.06.2021, №UA209140/2022/108579 від 14.10.2022, №UA209140/2021/075879 від 27.07.2021, №UA209140/2021/080449 від 09.08.2021, №UA209140/2021/090446 від 03.09.2021, №UA209140/2021/092101 від 08.09.2021, №UA209140/2021/094531 від 15.09.2021, №UA209140/2021/094533 від 15.09.2021, №UA209140/2021/097015 від 21.09.2021, №UA209140/2021/097742 від 23.09.2021, №UA209140/2021/099612 від 28.09.2021, №UA209140/2021/099613 від 28.09.2021, №UA209140/2021/099897 від 28.09.2021, №UA209140/2021/101430 від 01.10.2021, №UA209140/2021/101431 від 01.10.2021, №UA209140/2021/105181 від 12.10.2021, №UA209140/2021/105349 від 12.10.2021, №UA209140/2021/105882 від 13.10.2021, №UA209140/2021/109181 від 21.10.2021, №UA209140/2021/108662 від 20.10.2021, №UA209140/2021/113559 від 02.11.2021, №UA209140/2021/117823 від 15.11.2021, №UA209140/2021/113504 від 02.11.2021, №UA209140/2021/113587 від 02.11.2021, №UA209140/2021/115311 від 08.11.2021, №UA209140/2021/116222 від 10.11.2021, №UA209140/2021/118025 від 16.11.2021, №UA209140/2021/118026 від 16.11.2021, №UA209140/2021/120496 від 21.11.2021, №UA209140/2021/124440 від 03.12.2021, №UA209140/2021/123585 від 01.12.2021, №UA209140/2021/124439 від 03.12.2021, №UA209140/2021/124369 від 02.12.2021, №UA209140/2021/124298 від 02.12.2021, №UA209140/2021/124368 від 02.12.2021, №UA209140/2021/125158 від 04.12.2021, №UA209140/2021/124365 від 02.12.2021, №UA209140/2021/125159 від 04.12.2021, №UA209140/2021/125160 від 04.12.2021, №UA209140/2021/126793 від 09.12.2021, №UA209140/2021/126792 від 09.12.2021, №UA209140/2021/129239 від 16.12.2021, №UA209140/2021/130914 від 21.12.2021, №UA209140/2021/131121 від 21.12.2021, №UA209140/2021/131122 від 21.12.2021, №UA209140/2021/131564 від 22.12.2021, №UA209140/2021/132819 від 28.122021, №UA209140/2021/132820 від 28.12.2021 №UA209140/2022/000529 від 05.01.2022, №UA209140/2022/006063 від 26.01.2022, №UA209140/2021/007182 від 29.012021, №UA209140/2021/008339 від 02.02.2021, №UA209140/2021/008340 від 02.02.2021, №UA209140/2021/008543 від 02.02.2021, №UA209140/2021/013048 від 15.02.2021, №UA209140/2021/014064 від 17.02.2021, №UA209140/2021/018858 від 02.03.2021, №UA209140/2021/021901 від 09.03.2021, №UA209140/2021/024315 від 15.03.2021, №UA209140/2021/024316 від 15.03.2021, №UA209140/2021/026157 від 19.03.2021, №UA209140/2021/026158 від 19.03.2021, №UA209140/2021/027321 від 23.03.2021, №UA209140/2021/027322 від 23.03.2021, №UA209140/2021/027323 від 23.03.2021, №UA209140/2021/027325 від 23.03.2021, №UA209140/2021/028632 від 25.03.2021, №UA209140/2021/028633 від 25.03.2021, №UA209140/2021/029775 від 29.03.2021, №UA209140/2021/030752 від 31.03.2021, №UA209140/2021/030753 від 31.03.2021, №UA209140/2021/030754 від 31.03.2021, №UA209140/2021/030756 від 31.03.2021, №UA209140/2021/030757 від 31.03.2021, №UA209140/2021/032769 від 05.04.2021, №UA209140/2021/035262 від 12.04.2021, №UA209140/2021/035263 від 12.04.2021, №UA209140/2021/035720 від 13.04.2021, №UA209140/2021/035722 від 13.04.2021, №UA209140/2021/036042 від 14.04.2021, №UA209140/2021/036044 від 14.04.2021, №UA209140/2021/037337 від 16.04.2021, №UA209140/2021/040145 від 23.04.2021, №UA209140/2021/045991 від 11.05.2021, №UA209140/2021/048708 від 18.05.2021, №UA209140/2021/063438 від 24.06.2021, №UA209140/2021/064256 від 25.06.2021, №UA209140/2021/064607 від 27.06.2021, №UA209140/2021/070471 від 13.07.2021, №UA209140/2021/070472 від 13.07.2021, №UA209140/2021/075709 від 26.07.2021, №UA209140/2021/078409 від 03.08.2021, №UA209140/2021/083552 від 17.08.2021, №UA209140/2021/089094 від 01.09.2021, №UA209140/2021/089192 від 01.09.2021, №UA209140/2021/104955 від 11.10.2021, №UA209140/2021/105883 від 13.10.2021, №UA209140/2021/113483 від 02.11.2021, №UA209140/2021/113514 від 02.11.2021, №UA209140/2021/117825 від 01.09.2021, №UA209140/2021/121929 від 26.11.2021, №UA209140/2021/121932 від 25.06.2021, №UA209140/2021/123580 від 01.12.2021, №UA209140/2021/124003 від 02.12.2021, №UA209140/2021/124009 від 02.12.2021, №UA209140/2021/124297 від 02.12.2021, №UA209140/2021/127457 від 10.12.2021, №UA209140/2021/128357 від 14.12.2021, №UA209140/2021/129575 від 16.12.2021, №UA209140/2021/129576 від 17.12.2021, №UA209140/2021/130913 від 21.12.2021, №UA209140/2021/131563 від 23.12.2021, №UA209140/2021/132953 від 28.12.2021, №UA209140/2021/132954 від 28.12.2021, №UA209140/2021/011089 від 09.02.2021, №UA209140/2021/011087 від 09.02.2021, №UA209140/2021/011088 від 09.02.2021, №UA209140/2021/013047 від 15.02.2021, №UA209140/2021/015973 від 23.02.2021, №UA209140/2021/015974 від 23.02.2021, №UA209140/2021/018855 від 02.03.2021, №UA209140/2021/021831 від 09.03.2021, №UA209140/2021/030750 від 31.03.2021, №UA209140/2021/030755 від 31.03.2021, №UA209140/2021/031135 від 31.03.2021, №UA209140/2021/033007 від 06.04.2021, №UA209140/2021/035261 від 12.04.2021, №UA209140/2021/035776 від 13.04.2021, №UA209140/2021/040142 від 23.04.2021, №UA209140/2021/041849 від 28.04.2021, №UA209140/2021/044192 від 06.05.2021, №UA209140/2021/045992 від 11.05.2021, №UA209140/2021/064606 від 27.06.2021, №UA209140/2021/070470 від 13.07.2021, №UA209140/2021/075713 від 26.07.2021, №UA209140/2021/078409 від 03.08.2021, №UA209140/2021/083391 від 16.08.2021, №UA209140/2021/097017 від 21.09.2021, №UA209140/2021/099614 від 28.09.2021, №UA209140/2021/101429 від 01.10.2021, №UA209140/2021/105425 від 12.10.2021, №UA209140/2021/116221 від 10.11.2021, №UA209140/2021/118023 від 16.11.2021, №UA209140/2021/118024 від 16.11.2021, №UA209140/2021/118693 від 17.11.2021, №UA209140/2021/120495 від 22.11.2021, №UA209140/2021/121928 від 26.11.2021, №UA209140/2021/123581 від 01.12.2021, №UA209140/2021/124001 від 02.12.2021, №UA209140/2021/125565 від 06.12.2021, №UA209140/2021/127417 від 10.12.2021, №UA209140/2021/129238 від 16.12.2021, №UA209140/2021/131119 від 22.12.2021, №UA209140/2022/005440 від 24.01.2022, №UA209140/2022/090366 від 01.09.2022, №UA209140/2022/083725 від 17.08.2022, №UA209140/2022/083727 від 17.08.2022, №UA209140/2022/082548 від 15.08.2022, №UA209140/2022/080622 від 10.08.2022, №UA209140/2022/070004 від 18.07.2022, №UA209140/2021/126791 від 09.12.2021, №UA209140/2021/126790 від 09.12.2021, №UA209140/2021/126613 від 08.12.2021, №UА209140/2021/126982 від 09.12.2021, №UA209140/2021/125161 від 04.12.2021, №UA209140/2021/124296 від 02.12.2021, №UA209140/2021/124295 від 02.12.2021, №UA209140/2021/123583 від 01.12.2021, №UA209140/2021/121931 від 26.11.2021, №UA209140/2021/118690 від 17.11.2021, №UA209140/2021/101428 від 01.10.2021, №UA209140/2021/097774 від 23.09.2021, №UA209140/2021/094534 від 15.09.2021, №UA209140/2021/092624 від 10.09.2021, №UA209140/2021/089193 від 01.09.2021, №UA209140/2021/089092 від 01.09.2021, №UA209140/2021/080450 від 09.08.2021, №UA209140/2021/072744 від 19.07.2021, №UA209140/2021/069984 від 12.07.2021, №UA209140/2021/069982 від 12.07.2021, №UA209140/2021/063129 від 23.06.2021, №UA209140/2021/057319 від 08.06.2021, №UA209140/2021/050665 від 21.05.2021, №UA209140/2021/050624 від 21.05.2021, №UA209140/2021/045993 від 11.05.2021, №UA209140/2021/041848 від 28.04.2021, №UA209140/2021/038243 від 20.04.2021, №UA209140/2021/031622 від 01.04.2021, №UA209140/2021/027324 від 23.03.2021, №UA209140/2021/026155 від 19.03.2021, №UA209140/2021/020081 від 04.03.2021, №UA209140/2021/020080 від 04.03.2021, №UА209140/2020/123573 від 23.12.2020, №UА209140/2020/121143 від 17.12.2020, №UA209140/2020/086353 від 18.09.2020, №UA209140/2020/084865 від 15.09.2020, №UA209140/2021/056271 від 04.06.2021, №UA209140/2019/169737 від 13.08.2019, за результатами якої складено акт перевірки № 34/24/7.4-19/38169102 від 11.10.2024.
За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням відповідей від уповноважених органів Республіки Польща та Федеративної Республіки Німеччина про не підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 та деклараціях-інвойс, складених експортерами, якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро, вказаних у пункті 2.6 частини II акту перевірки, та викладених у акті перевірки обставин, відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 Митного кодексу України, встановлено неправомірність застосування зменшених ставок ввізного мита та преференції ,,410" під час митного оформлення товарів за митними деклараціями, зазначеними в частині 1 акту перевірки та додатку №1 до акту перевірки, встановлено, що ТзОВ "КПП ЦЕНТР" порушено вимоги пункту першого статті 29, статті 26 глави 1 розділу IV "Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини 1 статті 257, статті 280 Митного кодексу України, підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки Львівська митниця прийняла:
- податкове повідомлення-рішення від 30.10.2024 № UA209000202493, яким, згідно з пунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України збільшено ТзОВ "КПП ЦЕНТР" суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, на загальну суму 1362843,68 грн. (13625696,53 грн. - сума збільшеного грошового зобов'язання та 2847,15 грн. сума грошового зобов'язання за штрафними санкціями);
- податкове повідомлення-рішення від 30.10.2024р. № UA209000202494, яким, згідно з пунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, збільшено ТзОВ "КПП ЦЕНТР" суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених суб'єктами господарювання на загальну суму 3406424,53 грн. (2725139,35 грн. сума збільшеного грошового зобов'язання та 681285,18 грн. сума грошового зобов'язання за штрафними санкціями).
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
У ході перевірки встановлено неправомірність застосування зменшених ставок ввізного мита та преференції ,,410" під час митного оформлення товарів за митними деклараціями, зазначеними в частині 1 акту перевірки та додатку №1 до акту перевірки. Також встановлено, що ТзОВ "КПП ЦЕНТР" порушило вимоги пункту першого статті 29, статті 26 глави 1 розділу IV "Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини 1 статті 257, статті 280 Митного кодексу України, підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 278 МК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
За змістом частин 4, 5 статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Згідно з ч. 1 ст. 300 МК України, умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Згідно підпунктом "в" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є ввезення товарів на митну територію України.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПК України).
Пунктом 190.1 статті 190 ПК України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп. 54.3.6 п. 54.3 ст.54 ПК України).
Пунктом 54.4 ст. 54 ПК України врегульовано, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" № 1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, від 27.06.2014.
Відповідно до пункту другого статті 26 розділу IV вказаної Угоди, термін "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва".
Згідно з пунктом першим статті 16 цього Протоколу, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію Угоди за умови подання одного з таких документів:
- сертифікату перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у додатку III до Протоколу, або
- у випадках, вказаних у статті 22 (1) Протоколу, - декларації інвойс, наданої експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
Відповідно до статті 22 вказаного Протоколу, декларація інвойс може бути складена експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.
Згідно з частиною третьою статті 2 зазначеного Протоколу, експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього протоколу.
Відповідно до статті 33 цього Протоколу митні органи країни імпорту мають право здійснювати подальші перевірки підтвердження походження товару у довільному порядку або тоді, коли мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статус і походження відповідних товарів або виконання інших вимог даного Протоколу.
Положеннями статті 34 вказаного протоколу передбачено, що у всіх випадках вирішення спорів між імпортером і митними органами країни імпорту має бути здійснено відповідно до законодавства цієї країни.
Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 43 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - МК України) Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Частиною восьмою статті 43 МК України передбачено, що у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
При цьому, частиною дев'ятою статті 43 МК України встановлено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Пунктом 1 частини третьої статті 44 МК України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Відповідно до частини другої статті 36 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Частиною п'ятою статті 280 МК України визначено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з, держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Окрім цього, частиною першою статті 45 МК України визначено, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
На переконання відповідача, преференційне походження товарів не підтверджено, відтак, пільги надані (отримані) позивачу з порушенням вимог Угоди.
Надаючи правову оцінку висновкам відповідача за результатами документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг із звільнення від оподаткування за митними деклараціями, які зазначені у акті, висновки якої були покладені в основу оспорюваних у межах даної справи податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Преференційне походження товарів та застосування режиму вільної торгівлі під час митного оформлення товарів за митними деклараціями, зазначеними в акті перевірки підтверджується первинними документами, а саме: митними деклараціями та свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, рахунками - фактурами, які підтверджують відповідні VIN-коди транспортних засобів та інформацію про країну виробника, походження транспортних засобів та витягом з міжнародного стандарту ISO 3779 щодо структури VІN-коду для підтвердження країни походження товару, зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу транспортних засобів, інвойсами, специфікаціями на транспортні засоби, брифом щодо реєстрації транспортних засобів, сертифікатами відповідності колісного транспортного засобу, платіжними інструкціями в іноземній валюті про плату коштів за придбані транспортні засоби, калькуляціями транспортних витрат, висновками органу із сертифікації щодо колісного транспортного засобу про встановлену відповідність за конструкцією вимогам правил ЄЕК ООН не нижче рівня "ЄВРО-5", сертифікати EUR.1 та іншими документи, які були надані на запит митного органу.
Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач підтвердив належними документами, що транспортні засоби, ввезені згідно із зазначеними у акті митними деклараціями, придбано у контрагента, який зареєстрований у Польщі. Такі транспортні засоби товариство перевозило за маршрутом Перемишль, Польща - державний кордон України (м/п Шегині), що підтверджується митними документами, тобто, транспортні засоби прибували з Польщі, з країни ЄС. Ввезені транспортні засоби згідно з сертифікатами, свідоцтвами про реєстрацію виготовлені в Нідерландах, у Франції, у Німеччині, країнах - членах ЄС, стояли на обліку в цих країнах, потім були придбані контрагентом позивача (польською стороною), який в подальшому, на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту), їх відчужив ТзОВ "КПП ЦЕНТР". Такі транспортні засоби не виходили за межі країн ЄС до їх придбання товариством, що позивач підтвердив сертифікатами переміщення EUR.1.
Апеляційний суд, на підставі матеріалів справи встановив, що Львівська митниця звернулась до Державної митної служби України з запитами щодо проведення перевірки не лише сертифікатів EUR.1, а й достовірності декларацій - інвойсів, складених експортерами Польщі та Німеччини на партію товарів, фактурна вартість яких не перевищує 6000 євро, що положеннями Порядку направлення до Держмитслужби звернень митних органів щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару, затвердженим наказом Державної митної служби України від 13.09.2010 (далі - Порядок № 1050). № 1050 не передбачено.
Дії посадових осіб регіональних митниць, пов'язані з оформленням та направленням до Держмитслужби звернень щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару, виданих компетентними органами іноземних держав, регламентовані Порядком № 1050.
Пунктом 2 Порядку № 1050 визначено, що його дія поширюється на сертифікати, які подаються при ввезенні товарів на митну територію України відповідно до статті 282 Митного кодексу України.
Згідно з п. 3 Порядку № 1050, звернення щодо проведення перевірки направляються митними органами до Держмитслужби лише у таких випадках: якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності сертифікатів; якщо є достатні підстави для сумнівів у вірогідності даних, наведених у сертифікатах; за дорученням Держмитслужби, для проведення вибіркової перевірки.
Отже, для проведення перевірок митними органами, чітко визначено критерії, якими вони мають керуватися при прийнятті рішення щодо проведення перевірок, а саме: якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності сертифікатів; якщо є достатні підстави для сумнівів у вірогідності даних, наведених у сертифікатах; за дорученням Держмитслужби, для проведення вибіркової перевірки.
Апеляційний суд встановив, що Львівська митниця у акті перевірки не навела жодних обставин, які могли б викликати сумніви щодо походження товару, ввезеного позивачем. Також не було зазначено про наявність достатніх підстав для сумнівів у справжності сертифікатів або достовірності інформації, що в них міститься. Крім того, відсутні дані про надання Держмитслужбою доручення на проведення вибіркової перевірки.
Таким чином, товари, які були ввезені позивачем в Україну, згідно з митними деклараціями, походять з Європейського Союзу та відповідають правилам походження, що регулюють преференційну торгівлю з Україною, з чого слідує, що позивач виконав усі митні і податкові зобов'язання під час здійснення митних процедур.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для донарахування митних платежів слугувала інформація, отримана від уповноважених органів Республіки Польща, Німеччина, згідно з якою товари, охоплені інвойсами, не мають преференційного походження, оскільки експортер не надав достатніх доказів на підтвердження їх преференційного походження.
Однак, під час митого оформлення товарів декларант позивача надав достатній обсяг документів на підтвердження походження товарів із країн Європейського Союзу, тому до вказаних транспортних засобів правомірно застосований преференційний митний режим в рамках Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-V1I, оскільки вказані автомобілі виготовлені в країнах ЄС, які є державами-членами цієї угоди.
Разом з тим, сам по собі сумнів, навіть якщо він і є обґрунтованим, на думку відповідача, не може бути підставою для позбавлення особи законного права - права на розмитнення товару із застосуванням преференції, оскільки це суперечить принципам здійснення державної митної справи, як законності та презумпції невинуватості, згідно із статтею 8 Митного кодексу України.
Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями, серед іншого, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Також апеляційний суд вважає, що відповідач не надав належної оцінки змісту відповіді уповноваженого іноземного митного органу щодо підтвердження преференційного походження товарів.
Так, відповідач, на підставі відповіді контролюючого органу іноземної держави, встановив, що сертифікати EUR.1, які надав відповідач є автентичними, однак, після проведення відповідних перевірок, не вдалося отримати докази преференційного походження товарів, на які поширюється зазначений сертифікат. Відповідно, недоцільно застосовувати тарифні преференції до товару що надається, як це передбачено Угодою між ЄС та Україною.
Таким чином, зміст відповіді уповноваженого органу іноземної держави свідчить про те, що компетентний іноземний орган підтвердив факт неподання експортером додаткових даних про походження товару, а не про встановлення чи не встановлення походження товару.
Також, відповідач взагалі не надав будь-якої оцінки доводам позивача про наявність додаткових відомостей про країну походження товару.
З огляду на викладене, на переконання апеляційного суду, відповідач не перевірив докази відповідності вимогам достовірності та правильності інформації про європейське походження товару, а також підтвердження тих обставини, що позивач не підтвердив відповідність товару, вимогам правил про преференційне походження товару.
Вказаний висновок апеляційного суду узгоджується із висновком Верховного Суду у подібних правовідносинах у справі № 500/1516/22.
Надаючи правову оцінку листам державних органів ФРН та Республіки Польща, суд апеляційної інстанції не вважає такі листи достатніми та допустимими доказами для висновку, що ТзОВ "КПП ЦЕНТР" неправомірно використало преференційний режим при розмитненні імпортованого товару, а відтак не вважає, що у діях ТзОВ "КПП ЦЕНТР" наявні порушення митного законодавства.
Апеляційний суд встановив, що в акті перевірки відсутня інформація, підтверджена відповідними первинними документами чи іншими матеріалами, яка б свідчила про подання декларантом недостовірних документів або інформації, а також про вчинення ним інших протиправних дій, що призвели до заниження обов'язкових митних платежів. Також не зафіксовано розбіжностей між даними, поданими платником податків для митного оформлення, та фактичними обставинами, встановленими під час перевірки. Крім того, в акті не зазначено про наявність первинних документів чи інших доказів, які б підтверджували наявність порушень.
Така ж позиція викладена Верховним Судом в постанові від 04.10.2023 року по справі №380/2869/22, в якій Верховний Суд зауважує, що підставою для висновку про заниження суб'єктом господарювання податкових зобов'язань, під час ввезення товарів на митну територію України, може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, походження ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів.
Що стосується доводів відповідача про те, що платник податків ТзОВ "КПП ЦЕНТР", в ході проведення перевірки, не надав достатніх доказів в обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин і виконання зовнішньоекономічних операцій, перевірки ділової репутації контрагента, та достовірності інформації даних, що міститься в наданих ними документах, то апеляційний суд зазначає наступне.
Інформація, що отримана від уповноважених органів Республіки Польща та ФРН, не може бути єдиним та беззаперечним доказом порушення позивачем митних правил.
Контролюючий орган призначив перевірку та обґрунтував її висновки на підставі документів органу іноземної держави, без перекладу на українську мову та не легалізованих в установлений законом спосіб. Разом з тим, відповідач не надав доказів, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Польщі чи Німеччини до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера.
Також відповідач не заперечує, що під час проведення перевірки такі переклади документів були відсутні, що надає підстави для висновку про неповне з'ясування усіх обставин, які були предметом дослідження працівників митного органу, які проводили перевірку, та надання висновків за результатами її проведення на підставі неналежних доказів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що товари, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями, вказаними в акті перевірки, додатку №1, деклараціями - інвойсами та сертифікатами перевезення товару EUR.1 є такими, що мають преференційне походження з країн Європейського Союзу, а тому пільги надані (отримані) позивачем правомірно, з дотриманням вимог Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.
Отже, податкові повідомлення - рішення Львівської митниці від 30 жовтня 2024 року № UA209000202493 та від 30 жовтня 2024 року № UA209000202494 є протиправними і їх необхідно скасувати.
Наведені висновки є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року в справі № 380/22832/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 17.09.25