Справа № 752/22238/25
Провадження №: 1-кс/752/7683/25
12.09.2025 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП в м. Києві, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100010002662 від 10.09.2025, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
12.09.2025 до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУНП в м. Києві, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100010002662 від 10.09.2025, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100010002662 від 10.09.2025, за підозрою ОСОБА_5 . у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 10.09.2025 року виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, з метою збуту.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, але не пізніше 10.09.2025 ОСОБА_8 , придбав та помістив до власної лівої кишені сорочки, в яку останній був одягнений на момент затримання, згорток клейкої стрічки червоного кольору в середині з прозорим полімерним пакетом з пазовим замком, в середині з порошкоподібною речовиною, чим став незаконно зберігати при собі, з метою збуту.
У подальшому, ОСОБА_5 , 10.09.2025 приблизно о 15 год. 33 хв., за адресою: вулиця Теремківська, 3 у м. Києві зупинили працівники поліції, з метою перевірки документів та встановлення особи. В ході встановлення особи, поведінка ОСОБА_5 викликала підозру на причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення та в подальшому, в ході поверхневої перевірки особи, відповідно до вимог ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», у останнього, в лівій кишені сорочки, в яку на той момент ОСОБА_5 був одягнений, було виявлено згорток клейкої стрічки червоного кольору в середині з прозорим полімерним пакетом з пазовим замком, в середині з порошкоподібною речовиною, яку ОСОБА_5 , за вищевикладених обставин незаконно придбав та зберігав при собі, з метою збуту. З метою вилучення заборонених в обігу на території України речовин, а також для подальшого проведення експертного дослідження, було викликано слідчо-оперативну групу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві.
Того ж дня, в період часу з 18 год 36 хв по 18 год 50 хв, в ході проведення обшуку затриманої особи, відповідно до вимог ст. 208 КПК України, в присутності двох понятих, у ОСОБА_5 з лівої кишені сорочки, в яку на той момент був одягнений останній було виявлено та вилучено згорток клейкої стрічки червоного кольору в середині з прозорим полімерним пакетом з пазовим замком, в середині з порошкоподібною речовиною.
Згідно висновку експерта, у наданій на дослідження речовині виявлено особливо небезпечною психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP.
Маса PVP в речовині становить 0,737г.
PVP, згідно зі Списком № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», від 0,15 г PVP вважається невеликим розміром, від 1,5 г до 15,0 г - великим розміром, а від 15,0 г і більше - особливо великим розміром.
Враховуючи Постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (зі змінами від 18.12.2009) про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини, з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
10.09.2025 у період часу з 18 год 36 хв по 18 год 50 хв ОСОБА_5 . затримано в порядку ст. 208 КПК України.
11.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, орган досудового розслідування звернувся до слідчого зудді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав, вказуючи на те, що стосовно підозрюваного існують ризики, що передбачені ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також захисник просив врахувати молодий вік підзахисного, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику ОСОБА_5 .
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисників, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100010002662 від 10.09.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України..
10.09.2025 у період часу з 18 год 36 хв по 18 год 50 хв ОСОБА_5 . затримано в порядку ст. 208 КПК України.
11.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, допитами свідків, висновком експерта, протокол огляду мобільного телефону, що вилучено у ОСОБА_5 та іншими доказами у кримінальному провадженні.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінуються.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_5 , у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Так, прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
Зокрема, ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховування від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 усвідомлює невідворотність покарання за вчинення вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання за вчинення якого Кримінальним Кодексом України передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, у зв'язку з чим ризик втечі для підозрюваного може сприйматись як менш небезпечний, ніж процедура притягнення та відбуття покарання.
Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний не має постійного місця роботи, не працевлаштований офіційно, та не отримує легальних доходів. Відсутність стабільного та легального джерела існування, на думку слідства, свідчить про відсутність стійкого соціального зв'язку з місцем проживання, а також можливість швидкої зміни місця перебування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Наявний ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що на даний час підозрюваному ОСОБА_5 стали відомі анкетні дані свідків у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим він, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на них, змушуючи надавати бажані для нього показання. Усвідомлюючи вищевказані обставини обвинувачений шляхом шантажу, умовлянь, погроз може чинити тиск на свідків з метою зміни чи відмови останніх від дачі показань. Показання осіб мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Актуальність існування такого ризику - до моменту безпосереднього сприйняття показань свідків під час судового засідання.
Наявний ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик обґрунтовується тим, що враховуючи вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, може свідчити про вчинення іншого кримінального правопорушення або продовжувати вчиняти злочини у яких підозрюється.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги і інші дані про особу підозрюваного, так, ОСОБА_5 , має постійне місця проживання, офіційно не працює. Крім того, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я ОСОБА_5 щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 , слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
З огляду на викладене, слідчий суддя, вважає, що існують підстави для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який би усунув вказані ризики та забезпечив його належну процесуальну поведінку не встановлено.
Разом з тим, у відповідності до положень ч. 3, ч. 4 ст. 183 КПК України, суд обирає підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки визначення застави може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 32, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193,194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 59 днів до 15 години 33 хвилин 08.11.2025 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, та надати можливість йому або іншій особі внести зазначену суму на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за реквізитами для внесення застави (отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089), та надати документ, що підтверджує сплату слідчому, прокурору, суду.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати за викликом до прокурора, слідчого та суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися за межі міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 17.09.2025 о 12 год. 50 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1