Справа № 752/688/25
Провадження №: 1-кс/752/5514/25
30 червня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо неповернення тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстрик досудових розслідувань за №12024100000000754 від 25.06.2024,
19 червня 2025 року до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо неповернення тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстрик досудових розслідувань за №12024100000000754 від 25.06.2024.
Скарга обґрунтована тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12024100000000754 від 25.06.2024 за ч. 5 ст. 361 Кримінального кодексу України Кримінального кодексу України. Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва № 752/688/25 від 15.01.2025 надано дозвіл на проведення обшуку у житловому приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_5 . Ппід час обшуку за вищевказаною адресою виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 13Pro, SIN НОМЕР_1 , Imei 1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 з сім-карткою Київстар за номером НОМЕР_4 у білому чохлі; мобільний телефон Iphone Х, SIN НОМЕР_5 , Imei 1: НОМЕР_6 чорного кольору; мобільний телефон Iphone 6S, SIN НОМЕР_7 , Imei 1: НОМЕР_8 з сім- карткою Київстар за номером НОМЕР_9 у зеленому чохлі; ноутбук MSI GF63 Thin 11 UC, SIN K2304N0088303 з зарядним пристроєм. Як вбачається із відповіді голови Голосіївського районного сулу міста Києва № 01-11/69/2025 від 16.05.2025 на адвокатський запит, станом на дату надання відповіді до провадження суду клопотання сторони кримінальне провадження № 12024100000000754 від 25.06.2024 про арешт майна, зокрема, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 , не надходили.
Представник власника майна, зазначає, що тимчасово вилучене майно законному володільцю не повернуто, арешт на нього не накладено, а відтак на думку заявника, таке майно підлягає поверненню у зв'язку з чим просить слідчого суддю зобов'язатислідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві повернути майно, вилучене під час обшуку 04.02.2025 ОСОБА_4 .
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явилась, про дату час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, подала заяву про розгляд скарги без її участі.
Слідчий в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги.
Разом з тим слідчий ОСОБА_6 подав до заяву про розгляд скарги у його відсутність, зазначив, що Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15.01.2025 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 та прямо надано дозвіл на вилучення майна зазначеного у скарзі, а тому воно не є тимчасово вилученим. Вилучене майно визнане речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. У зв'язку з викладеним слідчий вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За таких обставин, враховуючи процесуальні строки розгляду та наявність волевиявлення особи, яка подала скаргу про розгляд справи без його участі, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності учасників провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя зазначає наступне.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26, параграфом 1, ст. 303-308 КПК.
У ч. 1 ст. 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, що підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Так, положеннями ч. 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Статтею 169 КПК України визначено порядок припинення тимчасово вилученого майна.
Так, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволені клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК України; у разі скасування арешту; за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Частиною 6 ст. 173 КПК України передбачено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, тимчасово вилученим майном вважаються лише речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Як вбачається з матеріалів скарги, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року у справі №752/688/25, провадження 1-кс/752/474/25 надано дозвіл старшому слідчому слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 та/або іншим слідчим слідчої групи, а також прокурорам Київської міської прокуратури у кримінальному провадженні за № 12024100000000754, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, на проведення обшуку у житловому приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_11 , з метою виявлення та фіксації відомостей про кримінальне правопорушення, документування та здобуття доказів кримінально-протиправної діяльності, відшукання та вилучення речових доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для встановлення об'єктивної істини та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а саме: комп'ютерна техніка, магнітні та електронні носії інформації, флеш-накопичувачі, мобільні термінали, планшети, ноутбуки на яких містяться записи щодо спілкування співучасників вчинення злочину та які узгоджують спільні протиправні дії, відомості про вхідні та вихідні з'єднання, які пов'язують вказаних осіб між собою, а також листування за допомогою програмного забезпечення WhatsApp, Telegram, Viber, Skype та інших; адреси криптовалютних гаманців, електронні гаманці, які використовуються під час здійснення протиправної діяльності; записні книжки, нотатки, чорнові записи, які містять таку інформацію; речі та документи щодо діяльності вказаних користувачів форуму хакерського спрямовування.
На підставі вищевказаної ухвали слідчого судді від 15 січня 2025 року, в період часу з 07 год. 23 хв. по 08 год 23 хв., 04 лютого 2025 року, за адресою: АДРЕСА_2 , було проведено обшук, в ході якого було вилучено: мобільний телефон Iphone 13Pro, SIN НОМЕР_1 , Imei 1: НОМЕР_2 , Imei2: НОМЕР_3 з сім-карткою Київстар за номером НОМЕР_4 у білому чохлі; мобільний телефон Iphone Х, SIN НОМЕР_5 , Imei 1: НОМЕР_6 чорного кольору; мобільний телефон Iphone 6S, SIN НОМЕР_7 , Imei 1: НОМЕР_8 з сім- карткою Київстар за номером НОМЕР_9 у зеленому чохлі; ноутбук MSI GF63 Thin 11 UC, SIN K2304N0088303 з зарядним пристроєм.
Постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 від 04 лютого 2025 року, майно, вилучене 04.02.2025 під час провденення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100000000754 від 25.06.2024.
З огляду на викладене, аналізуючи ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, протокол обшуку, постанову про визнання речовим доказом, слід дійти висновку, що майно, яке скаржник просить повернути, входить до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, а відтак вказане майно не є тимчасово вилученим.
Вищевикладене свідчить, що вилучене майно не має статусу тимчасово вилученого майна, тобто на режим його подальшого утримання не поширюються вимоги ст. 169, ч. 5 ст. 171 КПК України, а, отже, на слідчого та прокурора не покладався обов'язок протягом 48 годин ініціювати перед слідчим суддею вирішення долі зазначеного майна шляхом накладення арешту на нього.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо неповернення тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстрик досудових розслідувань за №12024100000000754 від 25.06.2024.
Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 169, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо неповернення тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстрик досудових розслідувань за №12024100000000754 від 25.06.2024 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1