Дата документу 06.09.2025Справа № 554/4081/25
Провадження № 2-др/554/63/25
06 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави знаходиться вказана цивільна справа.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 12 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 37 236 грн. 22 коп., судовий збір у сумі 954 грн. 43 коп., а всього 38 190 грн. 65 коп., у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
18 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 надіслав до суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_2 на його користь у сумі 3 000 грн., на підтвердження чого надав Розрахунок витрат адвоката Калько В.В. від 24.03.2025 року, квитанцію № 4 від 24 березня 2025 року на суму 3 000 грн. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Калько В.В. (а.с.40-42).
У судове засідання сторони не з'явилися, позивач надіслав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.46).
Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем вказано у позовній заяві, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат не надається, оскільки крім сплати судового збору, він не планує.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Таким чином, необхідною обставиною для ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат є неможливість подання стороною доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, при умові що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи, що позивач не подав попереднього розрахунку суми судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу, а також до закінчення судових дебатів не заявив клопотання, що докази витрат та їх розмір буде подано до суду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у стягнення витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 246, 247, 258, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.І.Савченко