Ухвала від 17.09.2025 по справі 554/13646/25

Дата документу 17.09.2025Справа № 554/13646/25

Провадження № 1-кс/554/11502/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві клопотання слідчого СВ Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170420001121 від 01.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 неодруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого:

- 02.04.2019 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 70 ч. 1 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 20.01.2025 до Подільського районного суду м. Полтави скеровано обвинувальний акт, за ч. 4 ст. 186 КК України;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого відділу Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170420001121 від 01.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків не зробив, вчинив умисний, корисливий злочин проти власності, за наступних обставин:

Так, 01 вересня 2025 року, близько 03 год. 50 хв., ОСОБА_4 , проходячи повз кафе «МІСТОХАБ», що розташоване за адресою, м. Полтава, вул. Спаська, №10, на відкритій ділянці місцевості, що облаштована під літню площадку вищевказаного кафе та знаходиться на пішохідній зоні, на літньому дивані, виявив раніше невідому йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в цей час спала та поряд з якою знаходилася сумка «Guess», темно сірого кольору, після чого у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи таємно, умисно, повторно, в умовах воєнного стану (відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 03.03.2022), з корисливих мотивів та мети, шляхом вільного доступу, викрав вищевказану сумку «Guess», темно сірого кольору, вартістю 5333 грн., в якій знаходилися грошові кошти в сумі 6900 грн., паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_7 та РНОКПП, що належать ОСОБА_7 .

У подальшому, ОСОБА_4 , з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 12233 грн..

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

У вчиненні вказаного злочину обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтави, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 неодружений, тимчасово не працюючий, раніше судимий: - 02.04.2019 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 70 ч. 1 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; - 20.01.2025 до Подільського районного суду м. Полтави скеровано обвинувальний акт, за ч. 4 ст. 186 КК України;

17.09.2025 слідчим за погодженням з прокурором, згідно вимог ст. 276-278 КПК України, у кримінальному провадженні № 12025170420001121 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.09.2025;

-протоколом огляду місця події від 01.09.2025

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 11.09.2025

-висновком експерта №СЕ-19/117-25/20334-ТВ від 15.09.2025

-протоколом огляду відеозапису від 16.09.2025

-іншими доказами зібраними в ході здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримала та просила його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що вину визнає, але просить обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримує свого підзахисного, вважає підозру не обґрунтованою, ризики передбачені ст.177 КПК України не підтвердженими, наголошує на тому, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зумовить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши сторін, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі « Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. «С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною першою статі 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При винесенні вказаного клопотання сторона обвинувачення наголошує на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України підозрюваному ОСОБА_4 , що є підставою для застосування запобіжного заходу, а також на наявність наступних обставин, які враховувалися при його винесенні, а саме:

-вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вказаного злочину;

-тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його судом винним за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років (тяжкий злочин);

-антисоціальний спосіб життя підозрюваного і відсутність постійного заробітку;

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам: Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам:

1.Незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні.

Потерпіла надала вагомі покази, на яких ґрунтується обвинувачення, а тому підозрюваний може вплинути на неї, шляхом погроз, підкупу чи шантажу з метою зміни нею своїх свідчень. Зміна показань чи відмова від них потерпілих чи свідків на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.

2.Продовжуючи свою протиправну діяльність вчинювати нові кримінальні правопорушення.

Підозрюваний не працює, відповідно не має постійного заробітку чи законних джерел доходів, що свідчить про відсутність у останнього будь-яких засобів для існування та є неспростовним ризиком вчинення кримінальних правопорушень корисливої спрямованості у майбутньому.

29.11.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

30.11.2024 ОСОБА_4 ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави.

В подальшому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжувався ухвалами Ленінського (Подільського) районного суду м. Полтави. 20.05.2025 ОСОБА_4 звільнений з-під варти під заставу та на останнього покладені обов'язки передбачені ухвалою суду.

Крім того, ОСОБА_4 допускав неявки до Подільського районного суду м. Полтави, за наслідком яких прокурором подавалися до суду клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою. 09.09.2025 ухвалою Подільського районного суду м. Полтави залишено запобіжний захід у вигляді застави.

Однак, маючи обов'язки покладені на нього ухвалою суду, останній вчинив новий тяжкий кримінальний злочин майнового характеру проти жінки поважного віку, яка має інвалідність 2 групи.

Ці всі обставини вказують на те, що ОСОБА_4 є суспільно небезпечною особою, не має стабільного заробітку, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. На шлях виправлення не став, вчинив нові злочини, а тому може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, в тому числі корисливі.

3.Переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Оскільки враховуючи тяжкість вчинених ним злочинів у підозрюваного наявні обґрунтовані підстави застосування усіх можливих способів та механізмів переховування та може покинути постійне місце проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

4.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_8 не має стабільного заробітку, не працює, може змінити місце свого проживання. Тому є підстави вважати, що останній може виїхати за межі Полтавської області, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Внаслідок чого існує ризик, що він буде ухилятись від явки до та суду.

Інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 з наступних причин:

1.Особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків. Останній підозрюється у вчинення тяжких злочинів та може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення;

2.Особиста порука - на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 ;

3.Застава - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що до підозрюваного 30.05.2024 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за альтернативою внесення застави та на підставі ухвали Подільського районного суду м. Полтави від 13.05.2025 року було внесено заставу та підозрюваного звільнено з під варти, всупереч цьому ОСОБА_4 на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків не зробив, вчинив умисний, корисливий злочин проти власності, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

4. Домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що поведінка підозрюваного, вимагають здійснення постійного візуального контролю з метою запобігання настанню вищевказаним ризикам.

У разі застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає підозрюваному можливість негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України).

У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку про можливість у даному випадку визначити підозрюваному розмір застави, з урахування матеріального стану підозрюваної особи, віку та стану його здоров'я, раніше не судимого в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 181,183, 193,196 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалила:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтава, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, не працюючого, раніше судимого, на строк 60 днів, а саме з 17.09.2025 року з 15 год. 00 хв. до 15.11.2025 року до 15 год. 00 хв. з визначенням застави у розмірі 60 560 грн.

Зобов'язати слідчого, який вніс клопотання про тримання під вартою, повідомити родичам заарештованого про його задоволення.

Призначити заставу в розмірі 60 560 гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_4 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 26304855, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора та суду. повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними по кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Уповноважена службова особа у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_4 у разі внесення застави визначити по 15.11.2025 року.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
130285674
Наступний документ
130285676
Інформація про рішення:
№ рішення: 130285675
№ справи: 554/13646/25
Дата рішення: 17.09.2025
Дата публікації: 19.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.09.2025)
Дата надходження: 17.09.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
09.10.2025 13:15 Октябрський районний суд м.Полтави
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШЕВСЬКА ОЛЕНА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
ШЕВСЬКА ОЛЕНА ІВАНІВНА