17 вересня 2025 р. Справа № 554/4599/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 12.06.2025, суддя Материнко М.О., по справі № 554/4599/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 012, винесену 14.03.2025 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській Аранчій Я.С., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 2550 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтава від 12.06.2025 задоволено позов.
Скасовано постанову № 012 від 14.03.2025 про накладення штрафу, винесену начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Аранчій Я.С., якою на ОСОБА_1 , директора комерційного Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», накладено штраф у розмірі 2550 грн.
Закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 14.03.2025 № 012.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтовування апеляційної скарги зазначено про не врахування судом першої інстанції, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що підприємство підвищило тарифи і почало застосовувати двоставкові тарифи встановлені постановою НКРЕКП від 30.11.2020 № 2269 в розмірі умовнопостійна частина двоставкового тарифа на послугу з постачання теплової енергії 79472,03 грн. за Гкал/год з ПДВ та умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії в розмірі 1332,52 грн/Гкал (з ПДВ), замість тарифу в розмірі 1596,93 грн. за Гкал який застосовувався на кінець опалювального періоду 2020/2021. Вказані дії є порушенням вимог рішення Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286. Дії позивача, як особи, що представляє інтереси ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-2 КУпАП.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, вважала рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що в період з 14.02.2025 по 27.02.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області проведена позапланова перевірка Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з постачання теплової енергії на підставі звернення фізичної особи гр. ОСОБА_2 .
За результатами перевірки складено акт № 012 від 27.02.2025 та винесено припис № 006 від 03.03.2025 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення № 009 від 03.03.2025.
14.03.2025 відповідачем винесено постанову № 012 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-2 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550,00 грн. за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності при наданні матеріального забезпечення, а саме порушення порядку формування, встановлення та застосування тарифів.
Не погодившись з постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-2 КУпАП, зокрема, об'єктивної та суб'єктивної його сторін.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом даної справи є правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 165-2 КУпАП порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - у розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, згідно зі ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються, зокрема, питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.
Отже, формування, затвердження, порядок та умови застосування тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води віднесено виключно до компетенції Полтавської обласної ради.
Статутом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначено, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є підприємством комунальної форми власності.
Основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів; проведення ремонтів обладнання теплового господарства.
При цьому, питання встановлення порядку та умов застосування тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води відповідно до змісту статуту не віднесено до напрямків діяльності підприємства.
Рішенням пленарного засідання сьомої позачергової сесії восьмого скликання Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго», встановлено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», у тому числі, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів та введеної їх у дію з 01.11.2021.
Зазначене рішення у спірному періоді було чинним, а отже в силу ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами влади, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами.
30.09.2021 між Кабінетом Міністрів України, НАК «Нафтогаз України» і Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад, був укладений Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022.
У Меморандумі зазначено, що з метою уникнення будь-яких сумнівів цей Меморандум не може становити, не може вважатися та не може бути розтлумачений як: поправка до будь-якого договору, чи будь-якого іншого правового документа; відмова від будь-якого права чи вимоги, які будь-хто з підписантів цього Меморандуму має або може маги проти інших сторін, що підписали цей Меморандум, у тому числі від права звернення до суду чи арбітражу для захисту своїх прав та інтересів. Зазначено, що Меморандум не породжує додаткових зобов'язань для будь якої із Сторін.
Водночас, рішення Полтавської обласної ради рішенням № 286 від 21.10.2021 містить примітку, згідно з якою відповідно до положень розділу III Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022рр для розрахунків із кінцевими споживачами комунальних послуг (населенням) тарифи, встановлені цим рішенням, застосовувати після завершення опалювального періоду 2021/2022.
Судовим розглядом встановлено, що опалювальний сезон 2021/2022 завершився 30.04.2022, та з 01.05.2022 підприємством застосовано до споживачів категорії «населення» тарифи, встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 286 від 21.10.2021.
Водночас, слід вказати, що у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 440/14238/24 зазначено, що на час прийняття зазначеного меморандуму 30.09.2021 вже діяла постанова НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", якою підприємству для потреб населення встановлено: двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії на рівні: умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії 1332,52 грн/Гкал (з ПДВ); умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії 79472,03 грн/Гкал/год (з ПДВ); послуга з постачання гарячої води (незалежно від відсутності/наявності рушникосушильника): 95,00 грн. за 1 куб.м. води (з ПДВ).
При цьому, Меморандумом не встановлено заборони на застосування, прийнятих до укладення цього Меморандуму, постанов НКРЕКП, зокрема, чинної постанови НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020, якою були встановлені тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Оскільки встановлення тарифів на теплову енергію і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, відбулося ще 30.11.2020 постановою НКРЕКП № 2269, а пізніше - 21.10.2021 рішенням Полтавської обласної ради № 286, тобто до початку введення на території України воєнного стану, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, про помилковість доводів відповідача про те, що фактичне підвищення тарифів відбулось з 01.05.2022, тобто після ведення воєнного стану в Україні.
Отже, у справі № 440/14238/24 суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що чинні на час проведення позапланової перевірки тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», відповідають розміру тарифів, які були встановлені обласною радою до ведення в Україні воєнного стану з 24.02.2022.
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, підставою для визнання дій посадової особи неправомірними є вчинення дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адміністративну процедуру" одним із принципів адміністративної процедури є пропорційність та гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.
Адміністративний орган зобов'язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень.
Головною метою принципу пропорційності є захист обсягу та змісту фундаментальних прав і свобод особи від свавільного впливу з боку публічних органів, а саме від їх надмірного впливу (у тому числі дискреційного характеру), необґрунтованої дискримінації, неналежного виконання ними своїх обов'язків щодо захисту цих прав і свобод. Водночас принцип пропорційності має сприяти балансуванню публічних і приватних інтересів, що є найбажанішим результатом його використання.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про адміністративну процедуру" особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Разом з тим, в оскаржуваній постанові від 14.03.2025 № 012 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення порядку формування та застосування цін і тарифів, відповідачем не надано оцінки обставинам, не надав правову оцінку обставинам чи входить до службових обов'язків позивача, як директора комерційного Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» питання встановлення умов та порядку застосування тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії і послугу з постачання гарячої води.
Крім того, оскаржувана постанова прийнята відповідачем без урахування наданих позивачем пояснень.
Відповідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-2 КУпАП.
Отже, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про скасування оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 12.06.2025 по справі № 554/4599/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло
Постанова складена в повному обсязі 17.09.25.