Справа № 358/1609/25 Провадження № 2/358/884/25
про залишення позовної заяви без руху
16 вересня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Миронівської міської ради Київської області, Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, -
До Богуславського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Божок Михайло Іванович до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Миронівської міської ради Київської області, Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства.
Оглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з ч.3, 4 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Суд зазначає, що для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Підставою для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
У порушення вимог ч. 5 та ч. 3 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви не додано відповідного клопотання про призначення у справі судово-генетичної/судово-імунологічної експертизи, яка визначає можливість визначення батьківства.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року N 3451/05, § 34, «Kalacheva V. Russian Federation»).
Згідно норм чинного ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Як було роз'яснено Верховним Судом, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 у справі № 591/6441/14-ц).
Як вбачається із позовної заяви позивачем не надано висновок експертизи ДНК чи клопотання про її призначення судом.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною собою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (1211,20 грн.). Належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції про його сплату.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До позовних заяв немайнового характеру відносять вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Зі змісту пред'явлених позовних вимог слідує, що позивач просить суд визнати батьківство щодо п'ятьох дітей. Таким чином, в цьому позові заявлено п'ять самостійних вимог немайнового характеру, кожна з яких потребує окремого вирішення.
Одночасно також встановлено, що до позову додано квитанцію ID: 5785-7006-3381-0003 від 28.08.2025, відповідно до якої позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
За таких обставин, з урахуванням сплати позивачем судового збору за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн., позивачу слід доплатити судовий збір за ще чотири позовні вимогу немайнового характеру у розмірі 4844,80 грн. (1211,20 *4). (Постанова Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21).
Отже, позивачу усуваючи недоліки необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4844,80 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору; надати висновок експертизи ДНК чи клопотання про її призначення судом.
Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК уКиїв.обл/Богуслав.міс./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989; Банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.); Рахунок отримувача - UA418999980313101206000010750; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - судовий збір.
Таким чином, позов подано без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, що є перешкодою до відкриття провадження у справі, тому позивачу, усуваючи недоліки потрібно сплатити судовий збір.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Миронівської міської ради Київської області, Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий: суддя К. С. Романенко