Рішення від 12.09.2025 по справі 600/3619/25-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3619/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Остапенко В.В.,

представника позивача Дубіцького А.В.,

представників відповідача Поліщук О.О., Шпиньової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНО БУС" до Чернівецької митниці, про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНО БУС" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Чернівецької митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2025/000210/2 від 01.07.2025;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2025/000209/2 від 01.07.2025;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОНО БУС» понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 37986,63 гривень.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості транспортних засобів - автобусів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з метою повернення позивачеві безпідставно сплачених митних платежів виходячи із наступного.

Наголошував на тому, що дотримуючись вимог статті 53 МК України, позивачем на підтвердження заявленої митної вартості двох автобусів митному органу надано електронні митні декларації № 25UA408040004802U9 та № 25UA408040004846U2, із розрахунками числових значень складових митної вартості та сплачених митних платежів, рахунки-фактури (інвойси під назвою щодо автобуса 1 - “Faktura 2/06/2025» від 09.06.2025 та щодо автобусу 2 - “Faktura 1/06/2025» від 09.06.2025) зі всіма ідентифікаційними даними продавця, покупця (позивача), автобусів та їх ціни продажу (пункт 3), квитанції (банківські платіжні документи) про сплату на банківські рахунки продавців вартості автобусів, зазначених в рахунках-фактурах (інвойсі) (пункт 4), листи (“Довідка про транспортні Bova Magiq FHD 12.280 2006» та “Довідка про транспортні VanHoll 917 Astron 2007»), щодо двох автобусів із додатками, якими підтверджено понесені позивачем витрати на отримання реєстраційного номеру, митне оформлення автобусів в країні відправлення (Польщі) та доставку автобусів до митного кордону України (пункт 5, 6 статті 53 МК України).

Також зазначив, що позивачем для підтвердження заявленої митної вартості двох автобусів надав митному органу митні декларації країни відправлення під номерами щодо автобусу 1 - “MRN 25PL301010001QAWB0», щодо автобусу 2 - “MRN 25PL301010001QAJB4», в яких зазначені ідентифікаційні дані позивача як покупця, та продавців автобусів із цінами, які задекларовані продавцями після їх продажу для експорту за межі Євросоюзу.

Тобто, на думку позивача, заявлена позивачем митна вартість автобусів підтверджена належними документами відповідно до частини другої та третьої статті 53 МК України.

Також наголошував на тому, що при декларуванні двох автобусів позивачем вірно обрано основний метод визначення їх митної вартості, адже подані до митного органу відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно, в наявності були всі складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, розрахунки митної вартості проведені на основі об'єктивних даних, що підтверджувались документально та піддавались обчисленню.

Однак, на думку позивача, митний орган при відсутності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості автобусів за першим методом, безпідставно та необґрунтовано застосував резервний метод, тобто протиправно та в порушення вимог вищезазначених норм Митного кодексу України прийняв рішення про коригування митної вартості імпортованих автобусів, що потягло за собою безпідставну сплату митних платежів на загальну суму, як зазначалось вище - 665552, 22 гривень, що є ціною позову.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень.

Зокрема, наголошував на тому, що подані позивачем документи не спростовують розбіжностей та невідповідностей зазначених у спірних рішеннях, відтак відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом.

Також звертав увагу суду на позицію ВС, викладену в постанові від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20 в якій зазначено, що підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена в ч. 2 ст. 58 МКУ, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З огляду на вищевказане, відповідач зазначив, що не видавалося можливим здійснити перевірку правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості товару, числових значень її складових, відтак, декларантом не підтверджено у встановленому МКУ порядку заявлений рівень митної вартості товарів та не вбачалося можливим визнати визначену декларантом митну вартість із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору).

Крім того зазначив, що за основу для визначення митної вартості при митному оформленні за МД1 взято замовлений митним органом висновок експертного автотоварознавчого дослідження №287 від 30 червня 2025, та надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 26.06.2025, в якій зазначено суму 14831,48 грн., що в перерахунку на курс EUR на дату подання декларації (48,638) до митного оформлення складає 305 EUR. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розраховано у висновку експертного автотоварознавчого дослідження №287 від 30 червня 2025, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 56759*(1+(0/100)- (16,5/100))-0,00 = 47394 євро та витрати на транспортування 14831,48 грн. (305 EUR.) Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме: вартість товару, визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження + витрати на транспортування (47394+305=47699 євро).

За основу для визначення митної вартості при митному оформленні за МД2 взято замовлений митним органом висновок експертного автотоварознавчого дослідження №286 від 30 червня 2025, та надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 26.06.2025, в якій зазначено суму 14831,48 грн., що в перерахунку на курс EUR на дату подання декларації (48,638) до митного оформлення складає 305 EUR. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розраховано у поданому, на вимогу митного органу, висновку експертного автотоварознавчого дослідження №286 від 30 червня 2025, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 33755*(1 + (0/100)-(16,5/100))-0,00=28185 EUR та витрати на транспортування 14831,48 грн. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме: вартість товару, визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження + витрати на транспортування (28185+305=28490 EUR).

З огляду на наведе вище, відповідач вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. Ухвалою суду за клопотання представника Чернівецької митниці здійснено перехід із спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі - у спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові.

2. Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав наведених у відзиві.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 10 червня 2025 року між позивачем як покупцем, та нерезидентом “Pas-Trans Sp. Z.o.o.» із реєстрацією в Республіці Польща, як продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт №1, згідно якого продавець продає, а покупець купує транспортні засоби в асортименті, найменування, кількість та ціна яких обумовлюється в інвойсах (рахунках - фактурах), які є невід'ємною частиною даного контракту.

2. 12 червня 2025 року позивачем перераховано на банківський рахунок продавця “Pas- Trans Sp. Z.o.o.» кошти в сумі 3550,00 євро за автобус згідно фактури 2/06/2025 від 09.06.2025, що підтверджується банківськими платіжними документами від 12.06.2025, сформованими в електронному вигляді через систему онлайн-банкінг “Privat24».

3. 18 червня 2025 року польською брокерською компанією “Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak» оформлено на позивача сертифікат з перевезення (походження) товару Eur.1 №PL/MF/AU0243191, яким підтверджено статус преференційного походження автобусу, як товару відповідно до міжнародної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

18 червня 2025 року оформлено митну декларацію MRN 25PL301010001QAWB0, в якій зазначені ідентифікаційні дані продавця, покупця (позивача), технічні дані автобусу та задекларована його вартість купівлі-продажу.

4. 18 червня 2025 року автобус 1 ввезений на митну територію України, що підтверджується контрольним талоном №25UA408000916937U0, складеним та завіреним печаткою митного органу.

5. 21 червня 2025 року на підставі звернення позивача Чернівецьким НДЕКЦ МВС України складено висновок експертного дослідження автобусу №26/7341/2776, яким визначено, що номер кузова та номер двигуна автобусу не змінювались.

6. 26 червня 2025 року позивачем після доставки автобусу 1 до митного терміналу Чернівецької митниці розпочата процедура митного оформлення, шляхом подання в електронному вигляді митної декларації №25UA408040004802U8 та документів, що підтверджують митну вартість автобусу. Разом із митною декларацією позивачем до Чернівецької митниці надіслано також лист, в якому позивач повідомив митний орган, що “витрати на транспортування автобуса марки Bova Magiq FHD 12.280, номер кузова НОМЕР_1 , 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 від місця передачі його продавцем “Pas-Trans Sp.z o.o.» на умовах згідно зовнішньоекономічного контракту №1 від 10.06.2025 “EXW Люблін (Польща) Інкотермс 2020» - до державного кордону України (ПП Рава-Руська-Хребенне) становлять разом 14831,48 гривень та складаються із наступного:

- послуги підприємства “Gold and white Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia» щодо отримання реєстраційного номерного знаку L08660 із тимчасовими реєстраційними документами, загальна вартість яких складає 400,00 польських злотих (PLN), та підтверджується документом під назвою “Faktura numer 7/06/2025» від 10.06.2025;

- послуги митної агенції “Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak» по оформленню експортних документів, а саме експортної митної декларації №25PL301010001QAWB0 та Eur.1 №PL/MF/AU0243191, загальна вартість яких складає 350,00 польських злотих (PLN) та підтверджується документом під назвою “Faktura nr: 00233/2025/EKS» від 18.06.2025, що згідно курсу НБУ на сьогодні (11.3753 грн. за один польський злотий) становить - 3981,36 гривень;

- послуги (винагорода) уповноваженої на транспортування особи ОСОБА_1 , сплачена йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025, розмір якої становить 6300,00 гривень.

Окремо повідомлено, що витрат на послуги страхування вищезазначеного автобусу товариством не здійснювалось в зв'язку із тим, що автобус продавцем переданий із діючим страховим полісом WARTA. №920049571737, термін дії 28.01.2025-27.01.2026. Також витрат на заправку автобусу товариством не понесено в зв'язку із тим, що автобус переданий продавцем із достатньою кількістю палива в баках для прибуття до Державного кордону України.

7. 26 червня 2025 року за результатами опрацювання поданої митної декларації в особистий кабінет позивача отримано вимогу надати для огляду автобус та надати оригінали документів, зазначених в графі 44 митної декларації.

8. 27 червня 2025 року позивачеві надіслано повідомлення наступного змісту:

Згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; - транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціни); - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни). Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару».

9. 27 червня 2025 року у відповідь на вказане повідомлення щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості задекларованого автобуса позивачем надіслано Чернівецькій митниці сформовану через систему онлайн - банкінг “Приват24 для бізнесу» з розширеними даними платіжне доручення від 12.06.2025 щодо платежу на користь продавця по Автобусу 1 на суму 3550,00 євро, в призначенні якого вказано марку автобусу та реквізити інвойсу (платіжне доручення під назвою “Плат.інстр.Воуа Magiq з реквізитами», а також лист (довідку) із інформацією про понесені позивачем витрати на транспортування автобусу із документами про витрати, аналогічного змісту які подавались із декларацією.

10. 27 червня 2025 року в особистий кабінет позивача надійшов лист наступного змісту: “Необхідно пред'явити транспортний засіб для проведення товарознавчої експертизи.

11. 01 липня 2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000210/2 від 01.07.2025.

Зі змісту рішення встановлено, що відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме:

- для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н, яка підписана: “Директор ТОВ “МОНОБУС» Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно поданих до митного оформлення документів виступає ОСОБА_2 . Так, виникають сумніви щодо оригінальності поданого документу, відомості якого безпосередньо впливають на рівень митної вартості товару. Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599;

- у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи Лакусти І. М., сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300 грн. При цьому, у Договорі цивільно-правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по Договору складає 650 грн. на день по Україні, та 2500 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 №1 до Договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025,тобто оплата за вказаний період складає 2500 грн. * 3 = 7500 грн. та 650 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом не вірно проведений? розрахунок митної вартості;

- відповідно до п. 3.2. зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2025 №1 оплата транспортних засобів Покупцем проводиться в євро банківським переказом на банківський рахунок Продавця за реквізитами, зазначеними в рахунку-фактурі (інвойсі) щодо кожного транспортного засобу. При цьому, в Інвойсі від 09.06.2025 No2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: “PL20109025900000000149300194», а в платіжній інструкції від 12.06.2025 N12 зовсім інші реквізити отримувача: “UA103052990000015002007013024». Так, виникають сумніви щодо оригінальності документів та зазначених в них відомостей.;

- до оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 N12 на суму 3550 євро. При цьому, в цій платіжній інструкції відсутня гр.70 “Призначення платежу». Таким чином, неможливо встановити, що оплата здійснена саме по партії товару, яка оформлюється.

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів);

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціни);

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни).

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом додатково надано:

- Довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 б/н, що відрізняється від поданої до оформлення лише фразою: “інших документів, які підтверджують заявлену митну вартість немає, тому надаватись не будуть» та ім'ям та прізвище підписанта документа: “Лідія Шова» без жодних пояснень того, що раніше цей документ було подано за підписом “Юрія Беженаря»;

- SWIFT від 12.06.2025 No12, в якому виправлено реквізити, про які вказано вище та наявна гр.70 “Призначення платежу». Жодних пояснень не надано;

- лист ТОВ “МОНО БУС» N3 від 30.06.2025 (надісланий 01.07.2025 о 09:48:07), в якому зазначено, що інших документів надаватись не буде. Враховуючи, що подані та додаткові документи не спростовують вищезазначені розбіжності та невідповідності, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом.

В рамках проведення процедури консультацій (ч.5 ст.55 МКУ) шляхом направлення електронного повідомлення Вас повідомлено про перешкоди для застосування обраного Вами методу визначення митної вартості та умови здійснення митного оформлення із його застосуванням.

Враховуючи й подальшу наявність вищевказаних невідповідностей, згідно з положеннями п. 1 ст. 55 МКУ митним органом буде здійснено коригування митної вартості товарів.

У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний (ст.64 МКУ).

За основу для визначення митної вартості взято замовлений митним органом висновок експертного автотоварознавчого дослідження N286 від 30 червня 2025, та надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 26.06.2025, в якій зазначено суму 14831,48 грн., що в перерахунку на курс EUR на дату подання декларації (48,638) до митного оформлення складає 305 EUR. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розраховано у поданому, на вимогу митного органу, висновку експертного автотоварознавчого дослідження №286 від 30 червня 2025, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 33755*(1 + (0/100)- (16,5/100))-0,00=28185 EUR та витрати на транспортування 14831,48 грн. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме: вартість товару, визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження + витрати на транспортування (28185+305=28490 EUR).

Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в Рішенні про коригування митної вартості.

12. 01 липня 2025 року в зв'язку із прийняттям вказаного рішення позивачем здійснено доплату митних платежів виходячи із визначеної відповідачем вартості автобусу 1 на суму 241373,88 гривень.

13. Після здійснення вказаної доплати митних платежів до митного органу надіслана митна декларація №25UA408040004921U5 яка була прийнята та оформлена.

Сума платежу, яка сплачена позивачем при декларуванні митної вартості автобусу зазначена в графі 47 ЕМД в розділі “Розрахунок податків», під кодом платежу “ 028» (ПДВ) на суму 80882,79 гривень. Після прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості позивачем здійснено доплату митних платежів за кодом “ 028» (ПДВ) на суму 241373,88 гривень, про що зазначено в графі “ 48» підрозділ “В» “Подробиці розрахунків» митної декларації.

14. В рамках співпраці по зазначеному вище зовнішньоекономічному контракту його сторони погодили купівлю/продаж вищезазначеного автобусу 2, в зв'язку із чим продавець Pas-Trans Sp. Z.o.o.» сформував інвойс під назвою “Faktura numer 1/06/2025» від 09.06.2025 згідно якого позивачу продав вищезазначений автобус марки Van Hool 917 Astron, номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску, вартістю 4100,00 Євро.

15. 12 червня 2025 року позивачем перераховано на банківський рахунок продавця “Pas- Trans Sp. Z.o.o.» кошти в сумі 4100,00 євро за вказаний автобус згідно фактури 1/06/2025 від 09.06.2025, що підтверджується банківськими платіжними документами від 12.06.2025, сформованими в електронному вигляді через систему онлайн-банкінг “Privat24».

16. 18 червня 2025 року польською брокерською компанією “Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak» оформлено на позивача сертифікат з перевезення (походження) товару Eur.1 №PL/MF/AU0243192, яким підтверджено статус преференційного походження автобусу як товару відповідно до міжнародної Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

18 червня 2025 брокерською компанією оформлено митну декларацію MRN 25PL301010001QAJB4, в якій зазначені ідентифікаційні дані продавця, покупця (позивача), технічні дані автобусу та задекларована його вартість купівлі-продажу.

17. 18 червня 2025 року автобус 2 ввезений на митну територію України, що підтверджується контрольним талоном №25UA408000916938U0, складеним та завіреним печаткою митного органу.

18. 21 червня 2025 року на підставі звернення позивача Чернівецьким НДЕКЦ МВС України складено висновок експертного дослідження автобусу №26/7341/2777, яким визначено, що номер кузова та номер двигуна автобусу не змінювались.

19. 27 червня 2025 року позивачем після доставки автобусу 2 до митного терміналу Чернівецької митниці Держмитслужби України розпочата процедура митного його оформлення шляхом подання в електронному вигляді митної декларації №25UA408040004846U2 та документів, що підтверджують митну вартість автобусу, що підтверджується відомостями із особистого кабінету позивача сайту “Електронна митниця» розділу “Список митних декларацій, поданих за указаний період часу». Разом із митною декларацією позивачем до Чернівецької митниці Держмитслужби надіслано також лист під назвою “Довідка про транспортні VanHoll 917 Astron 2007», в якому позивач повідомив митний орган, що “витрати на транспортування автобуса марки VAN HOOL 917 ASTRON, номер кузова НОМЕР_3 , 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 від місця передачі його продавцем “Pas-Trans Sp.z o.o.» на умовах згідно зовнішньоекономічного контракту №1 від 10.06.2025 “EXW Люблін (Польща) Інкотермс 2020» - до державного кордону України (ПП Рава-Руська-Хребенне) становлять разом 14831,48 гривень та складаються із наступного:

- витрати на оплату послуг отримання реєстраційних номерних знаків із тимчасовими реєстраційними документами, загальна вартість яких складає 400,00 польських злотих (PLN), та підтверджується документом під назвою “Faktura numer 6/06/2025» від 09.06.2025 (сканкопія додається), та згідно курсу НБУ на сьогодні (11.3753 грн. за один польський злотий) становить - 4550,12 гривень;

- послуги митної агенції “Agencja Celna Ekspert S.C.Andrzej Szczesniak» по оформленню експортних документів, а саме експортної митної декларації №25PL301010001QAJB4 та Eur.1 №PL/MF/AU0243192, загальна вартість яких складає 350,00 польських злотих (PLN), та підтверджується документом під назвою “Faktura nr: 00234/2025/EKS» та згідно курсу НБУ на сьогодні (11.3753 грн. за один польський злотий) становить - 3981,36 гривень;

- винагорода уповноваженої на транспортування особи ОСОБА_3 , сплачена йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025, розмір якої становить 6300,00 гривень.

Окремо повідомлено, що витрат на послуги страхування вищезазначеного автобусу товариством здійснювалось в зв'язку із тим, що автобус продавцем переданий із діючим страховим полісом №CZ/0008/796874956, термін дії 29.08.2024-29.08.2025, який видавався на даний автобус із попереднім реєстраційним знаком “1AEU536» із чеським реєстраційним документом. Також витрат на заправку автобусу товариством не понесено в зв'язку із тим, що автобус переданий продавцем із достатньою кількістю палива в баках для прибуття до Державного кордону України.

Інших документів, які підтверджують заявлену митну вартість немає, тому надаватись не будуть».

До вказаного листа позивачем додано скан/копії документів, на які міститься посилання в листі.

20. 27 червня 2025 року за результатами опрацювання поданої митної декларації в особистий кабінет позивача отримано вимогу надати оригінали документів зазначених в графі 44 митної декларації.

21. 30 червня 2025 року о 11:27:47 Чернівецькою митницею позивачу надіслано повідомлення наступного змісту:

“Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: - для підтвердження транспортних витрат надано лише довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н. Довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599. Крім того, у цьому документі міститься фраза: “інших документів, які підтверджують митну вартість немає, тому надаватись не будуть», але не зрозуміло, чому у Довідці про транспортні витрати йде мова про документи, які підтверджують митну вартість товару, тим більше, якщо митний орган ще не витребовував жодних додаткових документів. Проте, оцінюваний товар вже подавався до митного оформлення під МД від 26.06.2025 №25UA408040004803U7, де було надано довідку з іншим змістом, а саме: довідка була підписана: “Директор ТОВ “МОНОБУС» Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно поданих до митного оформлення документів виступає ОСОБА_2 , що в подальшому було виправлено, та надано до поточного митного оформлення; - у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи Йоник І. М., сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300 грн. При цьому, у Договорі цивільно- правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по Договору складає 650 грн. на день по Україні, та 2500 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 №2 до Договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025, тобто оплата за вказаний період складає 2500 грн. * 3 = 7500 грн. та 650 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом не вірно проведений розрахунок митної вартості: - до митного оформлення під МД від 26.06.2025 №25UA408040004803U було подано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 №12 на суму 4100 євро, в якій було зазначено реквізити отримувача: “UA103052990000015002007013024». При цьому, в інвойсі зазначено від 09.06.2025 №2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: “PL20109025900000000149300194». До поточного митного оформлення вже подано SWIFT від 12.06.2025 №MUR: 11, в якому реквізити виправлено. Жодних пояснень не надано. Згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; - транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та ціни); - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товарів, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни). Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару».

22. 01 липня 2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2025/000209/2 від 01.07.2025.

Зі змісту рішення встановлено наступне.

- у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 N6M зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи Йоник І.М., сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300 грн. При цьому, у Договорі цивільно-правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по Договору складає 650 грн. на день по Україні, та 2500 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 до Договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025, тобто оплата за вказаний період складає 2500 грн. * 3 = 7500 грн. та 650 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом не вірно проведений розрахунок митної вартості;

- до митного оформлення під МД від 26.06.2025 N25UA408040004803U було подано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 No12 на суму 4100 євро, в якій було зазначено реквізити отримувача: “UA103052990000015002007013024». При цьому, в інвойсі від 09.06.2025 N 2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: “PL20109025900000000149300194». До поточного митного оформлення вже подано SWIFT від 12.06.2025 N MUR: 11, в якому реквізити виправлено. Жодних пояснень не надано. Так, виникають сумніви щодо оригінальності документів та зазначених в них відомостей. Згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

23. Декларантом на вимогу митного органу надано лист ТОВ “МОНО БУС» N 2 від 30.06.2025, в якому зазначено, що інших документів надаватись не буде.

Враховуючи, що додаткові документи не надано, а подані не спростовують вищезазначені розбіжності та невідповідності, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом.

24. В рамках проведення процедури консультацій (ч.5 ст.55 МКУ) шляхом направлення електронного повідомлення Вас повідомлено про перешкоди для застосування обраного Вами методу визначення митної вартості та умови здійснення митного оформлення із його застосуванням.

За основу для визначення митної вартості взято замовлений митним органом висновок експертного автотоварознавчого дослідження N287 від 30 червня 2025, та надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 26.06.2025, в якій зазначено суму 14831,48 грн., що в перерахунку на курс EUR на дату подання декларації (48,638) до митного оформлення складає 305 EUR. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розраховано у висновку експертного автотоварознавчого дослідження N287 від 30 червня 2025, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 56759*(1+(0/100)-(16,5/100))-0,00 =47394 євро та витрати на транспортування 14831,48 грн. (305 EUR.) Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме: вартість товару, визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження + витрати на транспортування (47394+305=47699 євро). Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в Рішенні про коригування митної вартості".

25. 01 липня 2025 року в зв'язку із прийняттям вказаного рішення позивачем здійснено доплату митних платежів виходячи із визначеної відповідачем вартості автобусу 2 на суму 424178,34 гривень, що включено до ціни позову.

26. Після здійснення вказаної доплати митних платежів до митного органу надіслана митна декларація № 25UA408040004900U7, яка була прийнята та оформлена.

Сума платежу, яка сплачена позивачем при декларуванні митної вартості автобусу зазначена в графі 47 ЕМД в розділі “Розрахунок податків», під кодом платежу “ 028» (ПДВ) на суму 87080,45 гривень. Після прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості позивачем здійснено доплату митних платежів за кодом “ 028» (ПДВ) на суму 424178,34 гривень, про що зазначено в графі “ 48» підрозділ “В» “Подробиці розрахунків» митної декларації.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. За змістом ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.51 МК України).

Відповідно до частин першої, другої, восьмої - одинадцятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс -листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За змістом цих норм митний орган може витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, є ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

При цьому митний орган повинен вказати конкретні факти та обставини, які викликали такі сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки цих відомостей та вказати перелік документів, які необхідно надати для усунення цих сумнівів чи розбіжностей.

Якщо наданих відомостей недостатньо для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити ці складові та які документи необхідно подати для підтвердження відповідних складових.

Разом з тим відсутність у рішеннях про коригування митної вартості товарів підтверджень того, що надані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи викликають сумнів у достовірності поданої інформації, та які документи повинні це підтвердити чи спростувати, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів.

Водночас витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

2. Аналіз приведених вище норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові 11.02.2021 по справі №826/8228/16.

3. Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З розділу ІІІ “Митна вартість товарів та методи її визначення» МК України видно, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів визначальну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

4. Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.03.2020 по справі №809/1858/16.

5. За приписами статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Тобто, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

На вимогу митного органу, як свідчать матеріали справи, позивачем не виконано обов'язок декларанта довести об'єктивність вартості зовнішньоекономічної операції, що береться за основу при визначенні митної вартості.

Отже, суд вважає доведеними відповідачем сумніви в обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару, виходячи з наступного.

6. З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

При митному оформленні товарів за МД1:

- для підтвердження транспортних витрат надано лише довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н. Довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599. Крім того, у цьому документі міститься фраза: “інших документів, які підтверджують митну вартість немає, тому надаватись не будуть», але не зрозуміло, чому у Довідці про транспортні витрати йде мова про документи, які підтверджують митну вартість товару, тим більше, якщо митний орган ще не витребовував жодних додаткових документів. Проте, оцінюваний товар вже подавався до митного оформлення за митною декларацією від 26.06.2025 №25UA408040004803U7, де було надано довідку (копія - надаєтсья) з іншим змістом, а саме: довідка була підписана: “Директор ТОВ “МОНОБУС» Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно з поданими до митного оформлення документів виступає ОСОБА_2 , що в подальшому було виправлено, та надано до поточного митного оформлення. Так, виникають сумніви щодо оригінальності поданого документу, відомості якого безпосередньо впливають на рівень митної вартості товару;

- у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 №б/н зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи ОСОБА_3 , сплачену йому згідно з цивільно-правовою угодою від 16.06.2025 та актом наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300 грн. При цьому, у Договорі цивільно-правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по Договору складає 650 грн. на день по Україні, та 2500 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 №2 до Договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно з інформацією, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025, тобто оплата за вказаний період складає 2500 грн. * 3 = 7500 грн. та 650 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом не вірно проведений розрахунок митної вартості;

- до митного оформлення під МД від 26.06.2025 №25UA408040004803U подано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 №11 на суму 4100 євро, в якій зазначено реквізити отримувача: “UA103052990000015002007013024» (копія - додається). При цьому, в інвойсі від 09.06.2025 №2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: “PL20109025900000000149300194». До поточного митного оформлення вже подано SWIFT від 12.06.2025 №MUR: 11, в якому реквізити виправлено. Жодних пояснень не надано. Так, виникають сумніви щодо оригінальності документів та зазначених в них відомостей.

При митному оформленні товарів за МД2:

- для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати від

26.06.2025 № б/н, яка підписана: “Директор ТОВ “МОНОБУС» Юрій Беженарь, проте директором фірми згідно поданих до митного оформлення документів виступає ОСОБА_2 . Так, виникають сумніви щодо оригінальності поданого документу, відомості якого безпосередньо впливають на рівень митної вартості товару. Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів для підтвердження транспортних витрат згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 №599;

- у довідці про транспортні витрати від 26.06.2025 № б/н зазначено винагороду уповноваженої на транспортування особи Лакусти І. М., сплачену йому згідно цивільно-правової угоди від 16.06.2025 та акту наданих послуг від 20.06.2025 у розмірі 6300 грн. При цьому, у Договорі цивільно-правового характеру 16.06.2025 зазначено, що вартість послуг по Договору складає 650 грн. на день по Україні, та 2500 грн. при перевезенні за кордоном. В акті виконаних робіт від 20.06.2025 №1 до Договору цивільно-правового характеру 16.06.2025 б/н вказано, що послуги були надані в період з 17.06.2025 по 20.06.2025, при цьому, згідно інформації, наявної в АСМО Інспектор, перетин митного кордону України здійснено 19.06.2025. Так, перевезення здійснювалось за межами митної території України з 17.06.2025 по 19.06.2025, тобто оплата за вказаний період складає 2500 грн. * 3 = 7500 грн. та 650 грн. за один день після перетину кордону України, тобто, повна сума складає 8150 грн. Таким чином, заявлені до митного оформлення дані щодо вартості транспортних витрат не піддаються обчисленню, а також декларантом не вірно проведений розрахунок митної вартості;

- відповідно до п. 3.2. зовнішньоекономічного контракту від 10.06.2025 №1 оплата транспортних засобів Покупцем проводиться в євро банківським переказом на банківський рахунок Продавця за реквізитами, зазначеними в рахунку-фактурі (інвойсі) щодо кожного транспортного засобу. При цьому, в Інвойсі від 09.06.2025 №2/06/2025 зазначено реквізити Продавця: “PL20109025900000000149300194», а в платіжній інструкції від 12.06.2025 №12 зовсім інші реквізити отримувача: “UA103052990000015002007013024». Так, виникають сумніви щодо оригінальності документів та зазначених в них відомостей.;

- до оформлення надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 12.06.2025 №12 на суму 3550 євро. При цьому, в цій платіжній інструкції відсутня гр.70 “Призначення платежу». Таким чином, неможливо встановити, що оплата здійснена саме по партії товару, яка оформлюється;

Усе вищезазначене стало підставою для витребування митним органом у декларанта додаткових документів на підставі ч. 3 ст. 53, п. 2 ч. 5 ст. 54 МКУ, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

При митному оформленні за МД1 декларантом на вимогу митного органу надано лист ТОВ “МОНО БУС» №2 від 30.06.2025, в якому зазначено, що інших документів надаватись не буде.

При митному оформленні за МД2 Декларантом додатково надано - довідку про транспортні витрати від 26.06.2025 б/н, що відрізняється від поданої до оформлення лише фразою: “інших документів, які підтверджують заявлену митну вартість немає, тому надаватись не будуть» та ім'ям та прізвищем підписанта документа: “Лідія Шова» без жодних пояснень того, що раніше цей документ було подано за підписом “Юрія Беженаря»;

- SWIFT від 12.06.2025 №12, в якому виправлено реквізити, про які вказано вище та наявна гр.70 “Призначення платежу». Жодних пояснень не надано;

- лист ТОВ “МОНО БУС» №3 від 30.06.2025 (надісланий 01.07.2025 о 09:48:07), в якому зазначено, що інших документів надаватись не буде.

7. Варто відзначити, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина 4 статті 9, частина 2 статті 77 КАС України).

Як встановлено судом згідно обставин цієї справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Заперечуючи проти позову відповідачем зазначається про те, що останнім не видавалося можливим здійснити перевірку правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості товару, числових значень її складових, відтак, декларантом не підтверджено у встановленому МКУ порядку заявлений рівень митної вартості товарів та не вбачалося можливим визнати визначену декларантом митну вартість із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору).

При цьому, останній у спірних правовідносинах посилався на висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20 зокрема на те, що підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена в ч. 2 ст. 58 МКУ, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

8. Оцінюючи спірні правовідносини в означеній частині, суд зазначає наступне.

Щодо платіжної інструкції, наданої позивачем до митного оформлення та аргументів останнього з даного приводу варто зауважити, що позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що у платіжній інструкції від 12.06.2025 вказано IBAN: UA, оскільки вказаний рахунок є “транзитним» та є рахунком банківської установи.

Однак, суд критично оцінює таке твердження, оскільки крім IBAN в графі “Отримувач» вказано й адресу такого отримувача, яка співпадає з адресою продавця товару, що зазначена в договорі купівлі-продажу, поданому декларантом до митного оформлення. Зазначене підтверджує, що такий рахунок стосується саме продавця товару (контрагента), а не банківської установи, як вказує позивач.

Крім того, згідно з положеннями ч.2 ст.53 МКУ, одним із “основних» документів, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Згідно з норами Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII “Про валюту і валютні операції» та Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі - Положення Постанови №216).

Відповідно до п.15 ч.ІІ Положення Постанови №216 “платник заповнює реквізит “Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України».

Згідно з п.16 ч.ІІ Положення Постанови №216 “найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, найменування отримувача, номер його рахунку (за наявності), зазначений в платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах, повинні відповідати реквізитам, що зазначені в документах, які подаються надавачу платіжних послуг платника разом з платіжною інструкцією для здійснення надавачем платіжних послуг платника валютного нагляду за правомірністю здійснення платіжної операції».

Відповідно до п.18 ч.ІІ Положення Постанови №216 “відповідальність за правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах несе(уть) особа(и), яка(і) підписала(и) цей документ».

Згідно з положеннями ч.4 ст.31 Закону України “Про платіжні послуги» №1591-ІХ від 30.06.2021, після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов'язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, інформацію, зокрема: відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача.

Отже, проаналізувавши наведене слід дійти висновку, що сумнів митниці щодо неналежності та недостовірності (правдивості) поданих декларантом до митного оформлення документів є обґрунтований та спростований в ході розгляду справи.

9. Щодо підпису директора “Беженарь» на листі (довідці), наданому митному органу при поданні митної декларації, суд зазначає таке.

Поданий до митниці лист (щодо транспортних витрат), копія якогось надавалася митницею до суду, підписано Юрієм Беженарьом.

Вказаний документ містить примітку, що “Даний документ підписаний за допомогою електронного цифрового підпису у відповідності до положень Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг», тому накладений на документ електронний підпис має однакову юридичну силу із власноручним підписом та печаткою підприємства.»

Даним застереженням позивач підтверджує юридичну силу як документа, так і відомостей, зазначених в ньому.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-1 Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», користувачі послуг електронної ідентифікації зобов'язані серед іншого, забезпечувати конфіденційність та неможливість несанкціонованого доступу інших осіб до засобу електронної ідентифікації.

Таким чином, лист, в тексті якого зазначено підписантом Юрія Беженаря, мав бути підписаний фізичною особою ОСОБА_4 особисто власним ЕЦП. В такому випадку, особа, що не є директором усвідомлює і розуміє, що вона не має повноважень на вчинення таких підписів на документах ТОВ “Моно Бус».

Отже, слід зазначити, якщо лист складається в процесі митного оформлення сторонніми особами, а відмітка про вчинення на документів підпису конкретною особою просто формальність і такий документ змінюється на виконання зауважень митниці без фактичного юридичного вчинення підписів вповноваженими та відповідальними особами, то такий лист не має жодної юридичної сили та не засвідчує жодні юридично значущі факти.

10. Щодо розрахунку оплати послуг водія (перевізника) удвох випадках, суд зазначає таке.

Дослідивши зміст наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт (від 20.06), судом встановлено, що такі акти погоджені сторонами шляхом скріплення власноручними підписами, в них зазначено дати (дні) фактичного надання послуг. Так, “послуги (робота), передбачена відповідними договорами виконавцем були надані, а замовником прийняті, а саме: послуги транспортування автобуса ... в період з 17.06.2025 до 20.06.2025.»

Слід, зауважити, що акти складено, зокрема, позивачем і дати надання послуг ним погоджено. Відтак, послуги надавалися: за кордоном 3 дні: 17, 18, 19 червня 2025 року (перетин кордону відбувався 19.06.2025); на території України 2 дні: 19, 20 червня 2025 року.

Таким чином, згідно зафіксованих позивачем відомостей, оплата за послуги транспортування має бути у розмірі: 3 дні х 2500 грн/день = 7500 грн; 2 дні х 650 грн/день = 1300 грн. Загальна сума: 8800 грн.

Крім того, у листах щодо транспортних витрат, які наявні в матеріалах справи зазначається про те, що і ОСОБА_5 , і ОСОБА_6 самостійно здійснювали ремонт кожного окремого автобуса. Доданими до митних декларацій договорами цивільно-правового характеру від 16.06.2025 передбачено надання лише послуг з транспортування. Послуги з ремонту автобуса є додатковими послугами і їх вартість не враховувалася при визначенні вартості послуг з перевезення.

Відтак, вартість послуг, яка підлягала б реальній оплаті позивачем має бути вища, ніж вартість просто з послуг транспортування, оскільки були надані додаткові послуги, непередбачені договором.

Крім того, у судовому засіданні 09.09.2025 представник позивача наполягав, що розрахунок з водіями здійснено в готівковій формі.

Це, в свою чергу, спонукало суд усною протокольною ухвалою під час судового засідання витребувати у позивача додаткові докази, зокрема, докази проведених розрахунків позивача з водіями. Такі документи надано суду, однак, останнім таких не подано під час митних консультацій, з вказівкою на те, що інші документи, які стосуються митної вартості відсутні (немає).

При цьому, суд звертає увагу на те, що п. 4.2 договору цивільно-правового характеру від 16.06.2025 передбачено, що розрахунок за послуги (роботу) здійснюється у безготівковій (готівковій) формі, у національній валюті України.

Отже, проаналізувавши наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про те, що сумніви митниці щодо коректності проведеного декларантом розрахунку витрат на транспортування є обґрунтованими та підтвердженими під час розгляду справи, а сума таких витрат не піддається арифметичній перевірці та обчисленню відповідно. А, декларантом в свою чергу, не підтверджено правильність проведеного розрахунку складових митної вартості.

11. З приводу висновків експерта, суд зазначає, що при винесенні оскаржуваних рішень для визначення митної вартості митним органом взято за основу висновок експертного автотоварознавчого дослідження №287 від 30 червня 2025 та висновок експертного автотоварознавчого дослідження №286 від 30 червня 2025, які станом на день розгляду справи позивачем не оскаржено, що в свою чергу свідчить про чинність таких висновків. При цьому, позивачем в спростування наведених висновків не наведено аргументів, які б вказували на протиправні дії відповідача чи експерта/товарознавця.

12. Оцінюючи спірні правовідносини в частині визначення ринкової вартості товарів, зокрема автобусів, суд окрім наведеного вище також звертає увагу на наступне.

Зі змісту наявного в матеріалах справи оголошення щодо продажу належного ТОВ “Моно Бус» транспортного засобу (vin-code XL9260AM310320805), в процесі митного оформлення якого винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості №408000/2025/000210/2 встановлено, що позивач розмістив оголошення про продаж такого, зазначивши при цьому ціну - 76740 євро.

Разом з тим, згідно відомостей задекларованим у митній декларації та наявним у товаросупровідних документах, фактурна вартість автобусу складає 3550 Євро. Сума митних платежів (графа 47 МД) складає: спеціальне мито для транспортних засобів (021) 20% - 37276,19 грн; акциз (085) 0,35євро/куб.см - 212769,69 грн; ПДВ для юр.осіб (028) - 79830,13 грн, що разом становить: 329876,01 грн, по курсу НБУ станом на 26.06.2025 - 48,3238 грн/євро (графа 23 МД) становить 6826,36 євро.

Витрати на транспортування відповідно до поданих позивачем документів становлять 305 євро.

Таким чином, відповідно до позиції позивача, купівля автобуса та його доставка до м. Чернівців з подальшим митним оформленням вартувала йому 10681,36 євро, в той час, коли цей самий автобус позивач має на меті реалізувати за 76740 євро.

Зазначене вище поза розумним сумнівом свідчить про те, що ввезені на територію України транспортні засоби задекларовано за заниженою митною вартістю.

13. Згідно з ч.1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

У свою чергу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).

При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.

Також, Верховним Судом ще у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно до положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/АА23/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

У свою чергу, у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

При цьому, згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

14. Дослідивши обставини справи, та як зазначалось вище судом встановлено, що за основу для визначення митної вартості при митному оформленні за МД 1 взято замовлений митним органом висновок експертного автотоварознавчого дослідження №287 від 30 червня 2025, та надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 26.06.2025, в якій зазначено суму 14831,48 грн., що в перерахунку на курс EUR на дату подання декларації (48,638) до митного оформлення складає 305 EUR. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розраховано у висновку експертного автотоварознавчого дослідження №287 від 30 червня 2025, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 56759*(1+(0/100)- (16,5/100))-0,00 = 47394 євро та витрати на транспортування 14831,48 грн. (305 EUR.) Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме: вартість товару, визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження + витрати на транспортування (47394+305=47699 євро).

За основу для визначення митної вартості при митному оформленні за МД2 взято замовлений митним органом висновок експертного автотоварознавчого дослідження №286 від 30 червня 2025, та надана декларантом до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 26.06.2025, в якій зазначено суму 14831,48 грн., що в перерахунку на курс EUR на дату подання декларації (48,638) до митного оформлення складає 305 EUR. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята вартість колісного транспортного засобу розраховано у поданому, на вимогу митного органу, висновку експертного автотоварознавчого дослідження №286 від 30 червня 2025, а саме вартість колісного транспортного засобу становить 33755*(1 + (0/100)-(16,5/100))-0,00=28185 EUR та витрати на транспортування 14831,48 грн.. Виходячи із вищезазначеного, митна вартість товару становитиме: вартість товару, визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження + витрати на транспортування (28185+305=28490 EUR).

Декларанту у рішеннях про коригування митної вартості на підставі положень ст. 52 МКУ повідомлено про право отримати дозвіл на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МК України, або за вибором декларанта, або уповноваженої ним особи за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товарів, що декларуються, визначеною митним органом, а також, право оскаржити зазначене рішення у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду.

Отже, обставини в спірних правовідносин безумовно вказують на те, що митним органом правомірно складено оскаржувані рішення, про коригування митної вартості товару, а відтак відсутні правові підстави для їх скасування.

Решта доводів учасників справи не спростовують висновків суду щодо правомірності винесення відповідачем оскаржуваних рішень.

15. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).

16. Відповідно до норм статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

17. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат щодо стягнення з суб'єкта владних повноважень судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНО БУС" до Чернівецької митниці, про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2025 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповдальністю "МОНО БУС" (просп. Незалежності, 96, офіс 614, м. Чернівці, 58029, код ЄДРПОУ: 45158031);

Відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 43971359).

Суддя О.В. Боднарюк

Попередній документ

130283371

Наступний документ

130283373

Інформація про рішення:

№ рішення:	130283372
№ справи:	600/3619/25-а
Дата рішення:	12.09.2025
Дата публікації:	19.09.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (23.12.2025)
Дата надходження:	18.12.2025
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень