17 вересня 2025 року Справа № 580/10344/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., перевіривши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування наказу,
15.09.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині примусового доставлення до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 із порушенням встановленого порядку, повторної видачі військово-облікового документу, не вручення мобілізаційного розпорядження особисто під підпис, формування та включення до команди на відправку до військової частини, не вжиття заходів професійно-психологічного відбору під час повторного призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період, не врахування працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 обставин, що виключали виконання військового обов'язку у зв'язку із релігійними переконаннями, що також виключали можливість призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.07.2025 №210 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 .
Одночасно із позовом подана заява про забезпечення позову, в якій просить заборонити посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу до закінчення розгляду по суті справи Черкаським окружним адміністративним судом позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу.
В обґрунтування заяви зазначено, що докази, які долучені до заяви, вказують на високу ймовірність наміру відповідача мобілізувати позивача, попри наявність грубих фактів порушень щодо порядку здійснення мобілізації, визначеного чинним законодавством України. У зв'язку із мобілізацією позивача, буде нівельовано його право на судовий захист порушеного права.
Таким чином, якщо ОСОБА_1 буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Фактично, у разі задоволення позову, який подано заявником, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
Ухвалою від 15.09.2025 суд вирішив здійснити розгляд заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, в порядку письмового провадження 17 вересня 2025 року. Запропонував ІНФОРМАЦІЯ_4 подати суду до 14 год. 00 хв. 17 вересня 2025 року письмові пояснення (заперечення) щодо заяви про забезпечення позову.
Ознайомившись із заявою і доданими доказами, оцінивши доводи, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1-2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
На підставі ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
забороною відповідачу вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частинами 4, 5 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов'язковому врахуванню, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до даних ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.07.2025 №1/9179, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.07.2025 №210 у відповідності до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022 призваний на військову службу за мобілізацією.
Суд врахував, що відповідно до п.2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Відповідно до п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
Таким чином, станом на час вирішення питання про забезпечення позову вбачається, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, що виключає заявлений спосіб забезпечення позову - заборону посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу.
Крім того, заявником не доведено наявності підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що визначені ст.23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а отже, не доведено очевидної протиправності спірного наказу про призов позивача на військову службу.
Таким чином, судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у судового рішення.
Крім того, п.10 ч.3 ст.151 КАС України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває станом на теперішній час.
Відтак, на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона шляхом забезпечення позову здійснювати зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю, яким безумовно є і наказ про призов на військову службу.
Отже, суду не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або неможливість подальшого захисту прав чи докладання значних зусиль і витрат на їх відновлення без вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до висновків Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі №380/930/20 вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Очевидних ознак протиправності спірного наказу на час звернення із заявою судом не встановлено.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18.
З огляду на викладене, заява не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 150-154, 243, 248 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 від 11.09.2025 про забезпечення позову.
2. Копії ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ