Справа № 560/1604/25
іменем України
17 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №221650003949 від 04.11.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.10.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи на посаді тракториста-машиніста у період з 01.01.1986 року по 27.11.1992 року у колгоспі «Комініст»; з 28.11.1992 року по 16.01.1998 року у КСП «Хлібороб», та у період з 17.01.1998 по 30.12.2005 у ТОВ «Хлібороб» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 28.10.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Однак, отримав відмову в її призначенні у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Вважає спірне рішення протиправним, оскільки наявність необхідного пільгового стажу підтверджується трудовою книжкою та не потребує підтвердження уточнюючими довідками.
До суду надійшов відзив, в якому Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом подати відзив не скористалося.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Згідно з відомостями трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 , заповненої 30.12.1983, позивач працював трактористом, бригадиром тракторної бригади з 01.01.1986 по 27.11.1992 у колгоспі «Комініст», з 28.11.1992 року по 16.01.1998 у КСП «Хлібороб» та з 17.01.1998 по 30.12.2005 у СТОВ «Хлібороб».
В архівній довідці №341 від 21.08.2024, виданій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про його заробіток у колгоспі «Комуніст» село Жучківці за період 1983-1989 роки, зазначено підставу формування вказаної довідки - фонд №152, книги по заробітній платі (трактористи. тракторна бригада), опис №2.
В архівній довідці №344 від 21.08.2024, виданій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про його заробіток у колгоспі «Комуніст» село Жучківці за період 1990-1996 роки, зазначено підставу формування вказаної довідки - фонд №151, книги по заробітній платі (трактористи. тракторна бригада), опис №2.
В архівній довідці №345 від 21.08.2024, виданій Іванову Василю Васильовичу, який працював у с. Жучківці, к-п «Комуніст» у графі «Роки» з 1993 року до 2012 року вказано «тракторист».
Відповідно до листа Головного управління статистики у Хмельницькій області №10-14/749-24 від 05.09.2024 підприємство «Колхоз Комунист Хмельницкого АПО Хмельницкий р-н с. Жучковцы» (ідентифікаційний код 03788738) значилося у Загальному класифікаторі підприємств та організацій (ЗКПО), ведення якого здійснювалося до 1994 року. Розпорядженням районної державної адміністрації від 11.01.1993 №5 підприємство було перереєстроване у колективне сільськогосподарське підприємство «Хлібороб» з ідентифікаційним кодом 03788738. Розпорядженням Хмельницької райдержадміністрації від 26.01.1999 №06 підприємство було реорганізовано у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (ідентифікаційний код 03788738). У зв'язку з реорганізацією - приєднанням до ТОВ «Волочиськ-Агро» (33007668) - у серпні 2009 року підприємство було ліквідовано та знято з обліку в ЄДРПОУ.
Позивач, 29.04.1969 р.н., звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 28.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, який розглянув заяву за принципом екстериторіальності, №221650003949 від 04.11.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зазначено, що згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, довідки про підтвердження періодів роботи), страховий стаж складає 38 років 5 місяців 10 днів, стаж на посаді тракториста - 4 роки 7 місяців 1 день. До страхового стажу зараховано всі періоди. До стажу на посаді тракториста не зараховано періоди роботи у 1983-2012 роках, оскільки відсутня уточнююча довідка про підтвердження періодів роботи відповідно до вимог п. 20 Порядку №637. В довідці №410 від 24.10.2024 за періоди роботи у 1983-2012 про встановлений та відпрацьований мінімум відсутня інформація про безпосередню зайнятість на посаді тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637).
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як встановив суд, записами трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 , заповненої 30.12.1983, підтверджено, що позивач працював трактористом та бригадиром тракторної бригади не тільки в межах спірного періоду, але безперервно, зокрема, в період з 01.01.1986 до 04.05.2011 на одному підприємстві, яке неодноразово реорганізовувалося. Крім того, вказана трудова книжка містить записи про виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві.
Вказані записи в трудовій книжці не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень. Тому надані документи підтверджують право позивача на врахування спірних періодів роботи до пільгового стажу.
Слід зазначити, що згідно із Загальносоюзним класифікатором професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016, затвердженим постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016, введеними в дію з 01.01.1987, та класифікатором професій ДК 003 2010 на зміну ДК 003 2005, затвердженим та введеним в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, наявна узагальнююча професійна назва роботи - тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.
Єдина назва професії тракторист-машиніст запроваджена в 1961 році та охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист, комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист, машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора, машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають відповідні посвідчення.
Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Таким чином, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу періоди з 01.01.1986 по 27.11.1992, з 28.11.1992 по 16.01.1998, з 17.01.1998 по 30.12.2005 до пільгового стажу.
Суд зазначає, що на час звернення позивача до відповідача з заявою від 28.10.2024 в позивача був наявний визначений законодавством пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №221650003949 від 04.11.2024 та наявність підстав для його скасування.
З урахування підпункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія позивачу має бути призначена з 28.10.2024.
Суд зазначає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає та враховує таке.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривні.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, належний до сплати розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становив 968,96 грн. При цьому, позивач сплатив 1211,20 грн судового збору.
Тому на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, яким фактично відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд роз'яснює позивачу право подати клопотання про повернення судового збору в розмірі 242,24 грн (1211,20 грн - 968,96 грн).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У позові позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок судом суми судових витрат складається, зокрема, з витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Згідно з частинами 1 - 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, стосовно вирішення питання про стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу позивач скористався своїм правом, визначеним частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для надання доказів розміру судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення рішення по справі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №221650003949 від 04.11.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 01.01.1986 по 27.11.1992, з 28.11.1992 по 16.01.1998, з 17.01.1998 по 30.12.2005.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 28.10.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Встановити ОСОБА_1 строк для надання відповідної заяви та доказів про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Київський майдан буд. 6, м. Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027 , код ЄДРПОУ - 13358826) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк