Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 вересня 2025 р. №520/14312/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати капітану ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити капітану ОСОБА_1 грошову допомоги на оздоровлення за 2025 рік.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем було вчинено протиправну бездіяльність, яка полягає у нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач, Військової частини НОМЕР_1 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно з чинним законодавством.
Зауважує, що на адресу військової частини НОМЕР_1 (вхідний № 847 від 12 квітня 2025 року) надійшла телеграма (вих. № 222/1/4/2054 від 11 квітня 2025 року) вищого командування, а саме командира військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 -Т - військова частина, яка здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ) полковника ОСОБА_2 щодо виплати військовослужбовцям грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік.
Згідно з отриманою інформацією, у зв'язку з умовами воєнного стану та з урахуванням вимог статті 51 Бюджетного кодексу України, щомісячний план асигнувань на грошове забезпечення дозволяє щомісячно забезпечити виплату військовослужбовцям грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік в обсязі від 10% від річної потреби.
Пояснив, що у зв'язку з цим, було встановлено обмеження - подання рапортів на погодження до військової частини НОМЕР_3 в кількості не більше 10% від спискової чисельності особового складу. При цьому з метою дотримання принципу соціальної справедливості, уникнення психологічної напруги у військових колективах було визначено виплачувати зазначену допомогу в першу чергу військовослужбовцям, які отримали поранення, пов'язані із захистом Батьківщини, особам рядового, сержантського і старшинського складу, а також особам молодшого офіцерського складу. У разі наявності значної кількості військовослужбовців зазначених категорій, пріоритет надавати військовослужбовцям, які приймають безпосередню участь у бойових діях. Командиром військової частини НОМЕР_1 вказані обмеження були прийняті до виконання з урахуванням реальної фінансово-бюджетної ситуації, що склалася у 2025 році. В межах повноважень було чітко визначено внутрішній порядок формування переліку осіб, яким може бути здійснена виплата грошової допомоги для оздоровлення, виключно відповідно до затверджених лімітів фінансування, доведених вищим командуванням.Таким чином, будь-які звинувачення щодо «бездіяльності» військової частини НОМЕР_1 є юридично некоректними та фактично необґрунтованими, оскільки командування діяло відповідно до прямих вказівок вищестоящих органів та у суворій відповідності до вимог бюджетного законодавства.
Також зазначив, що право на отримання Позивачем грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік зберігається та реалізація цього права можлива у будь-якій військовій частині, в якій особа на законних підставах проходить військову службу.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 травня 2025 року № 139 ДСК останній був призначений наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 17 квітня 2025 року № 16Рдск/7Д до військової частини НОМЕР_5 , з 14 травня 2025 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та вибув до нового місця служби - (військова частина НОМЕР_5 АДРЕСА_3 ).
Відповідно до змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 травня 2025 року № 139 ДСК наказано виплатити позивачу:
- надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01 по 14 травня 2025 року;
- премію у розмірі 320% від посадового окладу за період з 01 по 14 травня 2025 року.
Із зазначеного наказу про виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_1 вбачається, що грошову допомогу для оздоровлення відповідно до розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зі змінами), за 2025 рік позивач не отримував.
Вважаючи, що під час виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_1 були правові підстави для нарахування і виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік, позивач звернувся із зазначеним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України №2011-XII від 20.12.1991 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
Пунктами 1, 2, 6 розділу XXIII Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення (п. 1 розділу XXIII Порядку №260).
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п. 6 розділу XXIII Порядку №260).
Отже, грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку, або без вибуття у відпустку за їх рапортом протягом поточного року на підставі наказу командира військової частини.
Розділом XXIII Порядку №260 чітко передбачено право військовослужбовців на отримання грошової допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення один раз на рік.
Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу XXIII Порядку №260 військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Згідно з п. 3 розділу XXIII Порядку №260 військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, а також інших державних органів, грошова допомога для оздоровлення виплачується за умови ненадання цієї допомоги за попереднім місцем служби за рік, у якому вони прибули.
Таким чином, у випадку переміщення військовослужбовця по службі в іншу військову частину, невиплачена грошова допомога на оздоровлення за відповідний рік має виплачуватися вже наступною військовою частиною.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 17.04.2025 року засобами поштового зв'язку позивачем подано рапорт про виплату грошової допомоги для оздоровлення до командира військової частини НОМЕР_1 , зазначений рапорт отримано відповідачем 22.04.2025 року, що не заперечується відповідачем по справі.
Відповідачем рапорт про виплату грошової допомоги для оздоровлення був розглянутий та відпрацьований в межах повноважень, наданих командиру військової частини НОМЕР_1 , позивачу було надано відповідь та було належно поінформовано про те, що 14 травня 2025 року останній був виключений зі списків особового складу частини та направлений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_5 . У грошовому атестаті, переданому до військової частини НОМЕР_5 , була прямо зазначена інформація щодо неотримання Позивачем грошової допомоги для оздоровлення у 2025 році. Позивача окремо повідомлено, що право на зазначену допомогу залишається за ним і може бути реалізоване за новим місцем служби відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи, що позивача не було звільнено з військової служби, а було переведено до нового місця служби - військової частини НОМЕР_5 , та Військовою частиною НОМЕР_1 не було видано саме наказу про виплату позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік, суд дійшов висновку, що згідно п. 3 розділу XXIII Порядку №260 такий обов'язок щодо виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, як військовослужбовцю, який прибув для подальшого проходження військової служби, виникає у військової частини НОМЕР_5 .
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було вчинено протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, тому відсутні підстави для зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.