17 вересня 2025 року м. Київ 320/50587/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРЕН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві ,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАРЕН» з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
05.06.2025 року від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 252 КАС України: суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
На підставі частини третьої статті 252 КАС України питання про ухвалення додаткового судового рішення вирішується складом судом, який ухвалював рішення суду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу позивачем надано:
- акт приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2025 року;
- рахунок на оплату №1/2 від 19.05.2025 року.
Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).
Для вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу мають бути надані, зокрема, докази, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку - квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки тощо.
Таким чином, витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
На підтвердження оплати наданих послуг до заяви долучено рахунок на оплату, однак даний документ не може бути підтвердженням здійснення оплати. Рахунок на оплату носить інформаційний характер, оскільки містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги.
Дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відсутність документально підтверджених витрат на правничу допомогу, оскільки не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Враховуючи відсутність документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача та ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС УКраїни, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 241-246, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Терлецька О.О.