ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"17" вересня 2025 р. Справа № 300/4472/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, третя особа Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення в справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4314,81 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 відкрито провадження у даній справі.
Відповідачем ухвала про відкриття провадження отримана 04.07.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31).
Від представника відповідача 02.09.2025 надійшла зустрічна позовна заява про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №923445-24/09-15 від 20.06.2024, яким визначено суму податкового зобов'язання, що є предметом стягнення в даному позові. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 зустрічну позову заяву залишено без руху.
На виконання ухвали від 02.09.2025 представником Космацького Л.С. подано заяву про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду. В обґрунтування зазначено, що інформацію про податкове зобов'язання та подання позовної заяви ГУ ДПС у Хмельницькій області відповідач дізнався після отримання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року у справі №300/4472/25, що надійшла йому 08.07.2025. ОСОБА_1 14.07.2025 уклав договір про надання правничої допомоги. Представником відповідача 15.07.2025 було подано клопотання про вступ у справу як представника, з проханням надати адвокату Щадей Н.В. доступ до електронної справи №300/4472/25 у підсистемі «Електронний Суд», який стороні відповідача надано лише 27.08.2025.
Розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 Велика Палата зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина 4 статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №923445-24/09-15 від 20.06.2024 ОСОБА_1 не скористався, отже строк звернення до суду із даними позовними вимогами становить 6 місяців.
Відповідач із зустрічною позовною заявою до суду звернувся 02.09.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду з даним позовом.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Поряд з наведеним суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Суд зазначає, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ОСОБА_1 у спірний період не було вчинено усіх належних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданого законом процесуального права на подання зустрічного позову.
Як вказує представник відповідача, Космацький Л.С. податкове повідомлення-рішення не отримував, дізнався про винесення такого після отримання ухвали суду про відкриття провадження у цій справі. Зазначила, що контролюючим органом податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу на неактуальну адресу.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення контролюючим органом направлено на податкову адресу відповідача вул.Чернишевського, 29/1, м.Івано-Франківськ (а.с.6), відповідачу не вручене, поштове відправлення повернуто контролюючому органу із відміткою Укрпошти «за місцем обслуговуванням» (а.с. 9).
Із заявою в зв'язку із зміною реєстрації місця проживання відповідач не звертався до податкового органу про внесення змін щодо даних, які вносяться до облікової картки платника податків; доказів зворотного судом не здобуто.
Таким чином, контролюючим органом правомірно було скероване податкове повідомлення-рішення на податкову адресу відповідача.
В свою чергу, платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за визначеною ним податковою адресою, за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції податкового органу як на обставину, що звільняє його від відповідальності у зв'язку з настанням негативних для нього наслідків.
За приписами пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Суд зазначає, що податковою адресою фізичної особи платника податків є її місце проживання, а актуальна інформація про цю адресу міститься в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, що адмініструється ДПС України.
Відповідно до абз. 2 п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Стосовно ж доводу про неможливість подання зустрічного позову у визначений процесуальним законом п'ятнадцятиденний строк, суд зазначає, що під можливістю довідатися про порушення права (інтересу) слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини або існування у особи певних зобов'язань як міри належної поведінки, у результаті виконання яких вона б мала змогу дізнатися про протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Окремо суд зазначає, що обрання чи відмова від способу електронної комунікації є суб'єктивним волевиявленням заявника і не може вважатися поважною причиною пропуску строку. Можливість ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді не являється єдиним способом отримання необхідної інформації.
Наведені причини пропуску строку звернення до суду мають виключно суб'єктивний характер, зумовлені власним ставленням до з'ясування дійсного та достовірного стану власних права та обов'язків як учасника суспільних відносин - платника податків.
Отже, вимоги ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 в частині подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом із доказами поважних причин пропуску строку звернення до суду слід визнати невиконаними.
Як визначено у ч.2 ст.178 Кодексу адміністративного судочинства України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.178 Кодексу адміністративного судочинства України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
На підставі наведеного, керуючись статтями 169, 178, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду за поданим зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, третя особа Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення в справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, третя особа Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.