17 вересня 2025 року о/об 11 год. 30 хв.Справа № 280/7052/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); 2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Брюллова, буд.5, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69068; код ЄДРПОУ 44993352)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 (м.Запоріжжя, Запорізька область; РНОКПП НОМЕР_3 )
про визнання протиправними та скасування постанов,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла скарга ОСОБА_1 (надалі - позивач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (надалі - позивач-2, ОСОБА_2 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (надалі - відповідач, Центральний ВДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеса)), в якому позивачі просять суд: 1) визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у виконавчому провадженні №78651966 від 06.08.2025, винесену державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса); 2) визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у виконавчому провадженні №78652037 від 06.08.2025, винесену державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
У позовній заяві зазначено наступне: «… Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.02.2025 р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Усунуто ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення його в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 передати ОСОБА_3 ключі від усіх замків вхідних дверей квартири. Із самого початку позивачі були згодні виконати рішення суду у добровільному порядку. 10.07.2025 р. ОСОБА_3 , перебуваючи в спірній квартирі, в присутності державного виконавця отримав комплект ключів від квартири, проте вселятися не став. Того ж дня, 10.07.2025 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали на ім'я начальника ВДВС заяви, в яких зазначали, що ніяких перешкод у вселенні ОСОБА_3 до квартири не існує, стягувач має комплект ключів від квартири і може самостійно вселитися до неї у будь-який час. У зв'язку з цим позивачі просили начальника ВДВС не стягувати виконавчий збір, оскільки судове рішення фактично виконано ними добровільно. 16.07.2025 р. ОСОБА_1 електронною поштою надіслав адвокату Сапунцова В.Д. Ковалишкіну В.В. листа з повідомленням про готовність позивачів добровільно виконати рішення суду і вселити ОСОБА_3 до квартири. Тим не менше, після 10.07.2025 р. і аж до 06.08.2025 р. ОСОБА_3 до квартири не вселявся, жодних дій для цього не вчиняв. Цей факт може бути підтверджений свідками - сусідами позивачів по будинку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (квартири АДРЕСА_3 ). … 22.07.2025 р. державним виконавцем було винесено дві постанови про відкриття виконавчих проваджень за №№ 78651966, 78652037, предметом яких було зазначено наступне: "Усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_3 в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ". 24.07.2025 р. державним виконавцем позивачів було повідомлено, що примусове вселення ОСОБА_3 відбудеться 06.08.2025 р. Того ж дня, 04.08.2025 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повторно подали на ім'я начальника ВДВС заяви, в яких зазначали, що ніяких перешкод у вселенні ОСОБА_3 до квартири не існує, стягувач має комплект ключів від квартири і може самостійно вселитися до неї у будь-який час. У зв'язку з цим позивачі просили начальника ВДВС не стягувати виконавчий збір, оскільки судове рішення фактично виконано ними добровільно ще 10.07.2025 р. 06.08.2025 р. державним виконавцем було складено акт про вселення ОСОБА_3 , в якому зазначено: "усунуто перешкоди (...) шляхом вселення (...) занесено особисті речі до обох кімнат, ключі від квартири у наявності у стягувача". 06.08.2025 р. державним виконавцем у виконавчих провадженнях №№ 78651966, 78652037 винесено постанови про стягнення з позивачів виконавчого збору - по 16.000 грн. з кожного. Ці постанови позивачі вважають неправомірними з наступних підстав. Залишається незрозумілим, чому на підставі одного судового рішення видано різні виконавчі листи різного змісту - спочатку "про передачу ключів", і лише потім "про вселення". Звичайна логіка підказує, що виконати обидві ці дії не тільки можливо, але і потрібно ОДНОЧАСНО. Факт вселення стягувача відбувся ще 10.07.2025 р. - починаючи з моменту отримання ключів він мав можливість безперешкодно вселитися до квартири. … Отже, зазначені правові норми зобов'язують боржника добровільно виконати рішення у строк, встановлений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, у свою чергу, державний виконавець наступного робочого дня після закінчення такого строку зобов'язаний перевірити виконання боржником рішення про вселення. У разі встановлення невиконання боржником рішення добровільно у встановлений строк, па державного виконавця покладений обов'язок розпочати примусове виконання рішення, тобто вчиняти певні дії, спрямовані на примусове виконання рішення. Тобто СПОЧАТКУ надається 10 днів, і лише ПІСЛЯ ЦЬОГО, У РАЗІ НЕВИКОНАННЯ РІШЕННЯ, примусове виконання РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ. У виконавчих провадженнях №№ 78651966, 78652037 будь-яких заходів щодо перевірки виконання боржником рішення про вселення стягувача державним виконавцем здійснено не було. Немає фактів невиконання рішення боржниками у добровільному порядку чи перешкоджання виконанню рішення про вселення стягувача, що зумовило б його примусове виконання. Фактично, свій висновок про невиконання позивачем рішення про вселення в добровільному порядку держаним виконавцем зроблено лише на підставі забаганок стягувача, хоча останній починаючи з 10.07.2025 р. мав всі можливості самостійно вселитися до квартири. Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання. Враховуючи, що державний виконавець не вчиняв дій щодо перевірки добровільного виконання боржником рішення про вселення стягувача по закінченню визначеного ч. 6 ст. 26 Закону №1404 строку, то підстави для стягнення виконавчого збору з позивачів відсутні. …».
Позивачі-1,2 підтримали позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Відділ) заперечує проти позовної заяви про визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 78652037 відносно ОСОБА_2 та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 78651966 відносно ОСОБА_1 з наступних обстави: На виконанні у Відділі перебували наступні виконавчі провадження: ВП № 78652037 з примусового виконання виконавчого листа № 336/8684/23 від 18.06.2025 р. виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про усунення ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_3 в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , де боржником виступала ОСОБА_2 ВП № 78651966 з примусового виконання виконавчого листа № 336/8684/23 від 18.06.2025 р. виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про усунення ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_3 в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , де боржником виступав ОСОБА_1 . Дані провадження були відкриті 22.07.2025, постанова про відкриття виконавчого провадження надсилалась сторонам виконавчого провадження у відповідності до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон). Керуючись частиною 3 статті 27 Закону за примусове виконання рішення немайнового характеру, 22.07.2025 винесена постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи ОСОБА_2 , а саме 16000,00 грн. та з ОСОБА_1 у розмірі 16000,00 грн. Прошу суд звернути увагу, що у відповідності до частини 4 статті 27 Закону передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 63 Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону (10 робочих днів), перевіряє виконання рішення боржником, у зв'язку з чим 06.08.2025 відповідно до акту державного виконавця під час здійснення виходу за адресою: АДРЕСА_2 для перевірки виконання рішення суду встановлено, що доступ до квартири АДРЕСА_4 було надано, шляхом відчинення дверей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перешкод не чинили. У зв'язку з вищевикладеним 06.08.2025 закінчено виконавче провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. 11.08.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 78808912 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 06.08.2025 за № 78652037 виданої головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Ю.Д. у розмірі 16000,00 грн. відносно ОСОБА_2 та виконується в примусовому порядку в межах та в спосіб передбачені Законом. 11.08.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 78809048 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 06.08.2025 за № 78651966 виданої головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Ю.Д. у розмірі 16000,00 грн. відносно ОСОБА_1 та виконується в примусовому порядку в межах та в спосіб передбачені Законом. … Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Так, як стягувачем ОСОБА_3 було пред'явлено на примусове виконання вищевказані виконавчі документи за заявою про відкриття виконавчого провадження, можна дійти висновку, що боржниками не було виконано в добровільному порядку рішення суду. Прошу суд звернути увагу, що стягувачем, ОСОБА_3 , 06.08.2025 до Відділу було надано заяву в якій стягувач повідомляє, що станом на день призначення виконавчих дій по вселенню, боржники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вчинили жодних дій щодо добровільного виконання рішення суду. … Таким чином можна дійти висновку, що державний виконавець вжив всіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення суду у відповідності до норм чинного законодавства ЗУ «Про виконавче провадження», а тому подальші дії щодо вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення не суперечать Закону та здійсненні з дотриманням норм чинного законодавства. …».
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 (надалі - третя особа, ОСОБА_3 ) подано до суду пояснення, в яких зазначено наступне: «… З позовними вимогами не згоден, вважаю вимоги безпідставними виходячи з наступного. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2025 року, були задоволені мої позовні вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування власністю, а саме квартирою мого померлого батька. А саме вказаним рішенням суду було, серед іншого, ухвалено наступе. По-перше: усунути мені ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_3 у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . По друге: зобов'язано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , передати мені, ОСОБА_3 , ключі від усіх замків вхідних дверей квартири за адресою: АДРЕСА_2 . З врахуванням дати ухвалення Запорізьким апеляційним судом судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення суду набрало законної сили 15.05.2025, що підтверджується інформаційною довідкою з підсистеми «Електронний суд». Отже, саме з цієї дати рішення суду підлягало обов'язковому виконанню відповідачами, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте, попри набрання рішенням суду законної сили, починаючи з 15.05.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було вчинено жодних для добровільного виконання рішення суду. Вказані обставини змусили мене звернутись спочатку до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за отриманням виконавчих листів у справі, а потім ці виконавчі листи пред'явити до виконавчої служби до примусового виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Так в суді мною, відповідно до резолютивної частини рішення були отримані окремі виконавчі листи: - щодо зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , передати мені, ОСОБА_3 , ключі від усіх замків вхідних дверей квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; - щодо вселення мене до квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; - щодо стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судових витрат. Надалі за моїми заявами Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) були відкриті виконавчі провадження № 78402741 від 19.06.2025 щодо зобов'язання ОСОБА_2 та № 78402407 від 20.06.2025 щодо зобов'язання ОСОБА_1 передати мені, ОСОБА_3 , ключі від усіх замків вхідних дверей квартири за адресою: АДРЕСА_2 . В ході примусового виконання цих виконавчих проваджень, а саме 10.07.2025 мною, в присутності державних виконавців від боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були отримані ключі від замків вхідних дверей квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, боржники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в присутності державних виконавців категорично заперечували проти мого вселення до квартиру, аргументуючи це тим, що мов виконання рішення в частині зобов'язання передати мені ключі від квартири не передбачає, на їх думку, мого фактичного вселення до квартири. Всі мої спроби пояснити боржникам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що я за рішенням суду маю право на вселення до квартири, та те, що примусове виконання рішення суду в частині мого вселення призведе лише до додаткових виконавчих проваджень не мали будь-якого результату. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , попри вже наявність у мене ключів від квартири, продовжували заперечувати моє право на вселення до квартири. Отже, саме через небажання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 добровільно виконувати рішення суду, я в подальшому звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявами про примусове виконання рішення суду також і в частині щодо мого вселення до квартири за адресою: АДРЕСА_2 . 22.07.2025 за моїми заявами Центральним відділом державної виконавчої служби у містіЗапоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) були відкриті виконавчі провадження № 78652037 та № 78651966 щодо зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути мені перешкоди у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_2 . шляхом вселення мене до цієї квартири. Звертаю увагу суду, що у вказаних виконавчих провадженнях були винесені відповідні постанови про відкриття виконавчих проваджень від 22.07.2025, копії цих постанов були направлені боржникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , боржникам був встановлений строк 10 робочих днів для виконання рішення суду. При цьому також звертаю увагу суду, що постанови про відкриття виконавчих проваджень № 78652037 та № 78651966 від 22.07.2025 боржниками оскаржені не були Відповідно до 67 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо виконання рішення про вселення стягувача) державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про вселення стягувача. У разі невиконання боржником рішення про вселення стягувача самостійно державний виконавець виконує його примусово. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. Примусове виконання рішення суду про моє вселення відбулось 06.08.2025 у присутності державного виконавця та понятих, про що державним виконавцем складені відповідні акти, що надані відповідачем до відзиву. Я був вселений до квартири та до квартири були занесені мої особисті речі. При цьому, слід зазначити, що навіть при здійсненні примусового вселення боржники намагались чинити мені перешкоди щодо користування окремими приміщеннями квартири, зокрема намагались не пустити мене до другої кімнати та комори квартири. Таким чином, виконання рішення в частині мого вселення також відбулось у примусовому порядку. На теперішній час між мною, як співвласником квартири та ОСОБА_1 , як іншим співвласником вирішується питання щодо подальшого спільного користування квартирою, а також вирішується питання щодо можливості подальшого проживання в квартирі ОСОБА_2 , яка не є співвласником квартири, але продовжує проживати в квартирі без моєї згоди. Посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у позовній заяві про те, що вони нібито мали намір добровільно виконати рішення суду є голослівним, таким, що не відповідає дійсності та на моє повне переконання є намаганням ввести суд в оману. Будь-яких пропозицій та конкретних дій з боку боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після набрання рішенням суду законної сили щодо добровільного виконання рішення особисто до мене з боку останніх не надходило, про що свідчить і відсутність доказів про наявність таких дій з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та відсутність боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскарження постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень щодо мого примусового вселення до квартири. Вважаю, що наданий позивачами скрін-шот нібито повідомлення ОСОБА_1 адвокату не може свідчити про дійсність його намірів щодо добровільного виконання рішення суду, оскільки як вже було зазначено вище, особисто до мене, як стягувача за виконавчими провадженнями, з такими пропозиціями ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не звертались. Повідомляю суд, що моє порушене право було поновлено лише в ході примусового виконання рішення суду, а отже дії державного виконавця щодо стягнення з боржників виконавчого збору повністю відповідали вимогам Закону. Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Отже, враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, дії державного виконавця щодо стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сум виконавчого збору з кожного були цілком законні та правомірні. З врахуванням вищенаведених обставин прошу відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 та ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Також у відповідності до ст. 139 КАС України повідомляю суд та роблю відповідну заяву про те, що мною при підготовці даних заперечень понесені судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу. Попередній розрахунок таких витрат складає 5 000 гривень, (попередня консультація адвоката 1500 грн, підготовка заяви про вступ у справу у якості третьої особи 1000 грн, підготовка письмових пояснень третьої особи 2500 грн). (докази про підтвердження понесених вищезазначених витрат як і остаточна сума судових витрат будуть подані мною протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки заздалегідь передбачити фактичний обсяг правничої допомоги до закінчення розгляду справи не є можливим). …».
Третя особа проти позовної заяви заперечувала.
Судом вивчено: відповідь позивачів-1,2 на відзив на позовну заяву, пояснення позивачів-1,2 щодо пояснень третьої особи.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У рішенні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2025 у справі №336/8684/23 (провадження №2/336/96/2025), залишеного без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 13.05.2025, зазначено: «… Керуючись ст. ст. 81, 89, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд УХВАЛИВ: Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування власністю задовольнити. Усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_3 в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , передати ОСОБА_3 ключі від усіх замків вхідних дверей квартири за адресою: АДРЕСА_5 задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні відмовити. Стягнути в рівних частках із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1073,60 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень. Після набрання рішенням законної сили, скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Шевченківського районного суду від 05.11.2024 року та скасувати арешт, накладений на 1/3 частку квартири АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), реєстраційний номер обтяження 57434454. Повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 147 418 грн. (сто сорок сім тисяч чотириста вісімнадцять) грн., сплачені у Шевченківському відділенні Запорізького РУ АТ «КБ ПРИВАТБАНК» 18.12.2023 згідно квитанції 9327-3423-3562-3324, платник: ОСОБА_1 , отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код отримувача 26316700, р/р НОМЕР_4 , призначення платежу: внесок для сплати вартості частки ОСОБА_9 (1/3) у спільному майні - квартири АДРЕСА_4 . Відомості про учасників справи, передбачені п. 4 ч.5 ст. 265 ЦПК України: Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_6 ; Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ; Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . …».
В ухвалі Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 27.05.2025 у справі №336/8684/23 (провадження №2-во/336/63/25) зазначено: «… Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.02.2025 року позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю були задоволені повністю. Постановою Запорізького апеляційного суду м. Запоріжжя від 13.05.2025 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення. 15.05.2025 стороною позивача було подано заяву про виправлення описки у рішенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.02.2025 року, де вказано, що у третьому абзаці резолютивної частини рішення не зазначений номер квартири « АДРЕСА_8 », від якої відповідачі зобов'язані передати позивачу ключі від усіх замків вхідних дверей. … Керуючись ст.ст .260, 261, 431,432 ЦПК України, УХВАЛИВ: Викласти третій абзац резолютивної частини у новій редакції: "Зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , передати ОСОБА_3 ключі від усіх замків вхідних дверей квартири за адресою: АДРЕСА_2 ". …».
22.07.2025 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кисліциною Ю.Д. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №78651966 щодо примусового виконання виконавчого листа №336/8684/23, виданого 18.06.2025 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя про: усунення ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_3 в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Боржник ОСОБА_1 .
06.08.2025 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кисліциною Ю.Д. винесено Постанову про стягнення виконавчого збору ВП №78651966 щодо примусового виконання виконавчого листа №336/8684/23, виданого 18.06.2025 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя про: усунення ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_3 в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Боржник ОСОБА_1 .
Також, 22.07.2025 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кисліциною Ю.Д. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №78652037 щодо примусового виконання виконавчого листа №336/8684/23, виданого 18.06.2025 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя про: усунення ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_3 в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Боржник ОСОБА_2 .
06.08.2025 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кисліциною Ю.Д. винесено Постанову про стягнення виконавчого збору ВП №78652037 щодо примусового виконання виконавчого листа №336/8684/23, виданого 18.06.2025 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя про: усунення ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_3 в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Боржник ОСОБА_2 .
Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.
При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
За ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено: «1. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; … 6. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). …».
У ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено: «1. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. 2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. 3. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. 4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). … Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. 5. Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот); 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами. 6. У разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. 7. У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. … 9. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". …».
У ст.67 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено: «1. Державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про вселення стягувача. У разі невиконання боржником рішення про вселення стягувача самостійно державний виконавець виконує його примусово. 2. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. 3. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового вселення, під час виконання рішення про вселення не є перешкодою для вселення стягувача. 4. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, державний виконавець накладає на нього штраф та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. Примусове вселення стягувача здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції. 5. Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення. 6. У разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно здійснити примусове вселення стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 75 цього Закону. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не здійснюється, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в судовому порядку.».
Відповідо до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
Суд вважає, що передача 10.07.2025 позивачами-1,2 ключів від квартири ОСОБА_3 як і перебування ним 10.07.2025 у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , не свідчить про добровільне виконання позивачами-1,2 рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2025 у справі №336/8684/23 (провадження №2/336/96/2025) у частині - «Усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю шляхом вселення ОСОБА_3 в квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .».
Судом враховано, що позивачем-1 не оскаржена Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №78651966 від 22.07.2025, а позивачем-2 не оскаржена Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №78652037 від 22.07.2025.
Також, судом враховано, що:
- 10.07.2025 позивачем-1,2 було подано начальнику Центрального ВДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеса) заяви про не заперечення вселення ОСОБА_3 , про не створення йому перешкод у користуванні квартирою та не стягнення виконавчого збору уразі подання ОСОБА_3 виконавчих листів до примусового виконання;
- 16.07.2026 позивачами-1,2 було надіслано на електронну пошту ОСОБА_10 як адвоката Сапунцова В.Д. повідомлення про готовність добровільного виконання рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2025 у справі №336/8684/23 (провадження №2/336/96/2025) у частині вселення ОСОБА_3 у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 04.08.2025 позивачем-1,2 було подано начальнику Центрального ВДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеса) заяви про готовність добровільно виконати рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2025 у справі №336/8684/23 (провадження №2/336/96/2025) у частині вселення ОСОБА_3 у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, позивачами-1,2 не обґрунтовано не надіслано повідомлення безпосередньо ОСОБА_3 про готовність добровільного виконання рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2025 у справі №336/8684/23 (провадження №2/336/96/2025) у частині вселення ОСОБА_3 у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, у рішенні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2025 у справі №336/8684/23 (провадження №2/336/96/2025) зазначено, що ОСОБА_3 мешкає за адресою: « АДРЕСА_6 ».
Тобто, позивачам-1,2 відома адреса для можливого листування з третьою особою.
Разом із цим, третя особа категорично заперечує наміри позивача-1,2 добровільно виконати рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2025 у справі №336/8684/23 (провадження №2/336/96/2025) у частині вселення ОСОБА_3 у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
У матеріалах справи відсутні безспірні докази про обізнаність третьої особи щодо намірів позивачів-1,2 добровільно виконати рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2025 у справі №336/8684/23 (провадження №2/336/96/2025) у частині вселення ОСОБА_3 у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Не відвідування ОСОБА_3 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , не може свідчити про добровільне виконання позивачами-1,2 рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 24.02.2025 у справі №336/8684/23 (провадження №2/336/96/2025) у частині вселення ОСОБА_3 у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Судом прийнято до уваги наведене третьою особою у поясненні - «… моє порушене право було поновлено лише в ході примусового виконання рішення суду, …».
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Постанову про стягнення виконавчого збору ВП №78651966 від 06.08.2025 та Постанову про стягнення виконавчого збору ВП №78652037 від 06.08.2025 прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірними та не підлягають скасуванню.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача-1,2 не підлягає задоволенню. Доводи позивача-1,2 не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Оскільки у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, то, відповідно, має бути відмовлено й у стягненні на користь позивача-1,2 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); 2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Брюллова, буд.5, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69068; код ЄДРПОУ 44993352), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 (м.Запоріжжя, Запорізька область; РНОКПП НОМЕР_3 ), про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити у повному обсязі.
У стягненні на користь позивача-1,2 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) судових витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 17.09.2025.
Суддя О.О. Прасов