про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів
17 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7238/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши заяву про забезпечення доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Бедринець Мирослави Юріївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
12 вересня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Бедринець Мирославу Юріївну звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати наказ і мобілізаційне розпорядження, відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Разом з позовною заявою подано клопотання про забезпечення доказів, відповідно до якого просить витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 мобілізаційне розпорядження відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
16 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має захворювання, яке перешкоджає йому належним чином виконувати обов'язки військовослужбовця. Після ухвалення Верховною Радою України законопроекту про мобілізацію, позивач як свідомий громадянин прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , щоб виконати свій обов'язок, де отримав направлення для обстеження та медичного огляду з метою встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у Збройних силах України, не дивлячись на той факт, що він є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. За результатами медичного огляду зроблено висновок, що позивач придатний до військової служби та було видано мобілізаційне розпорядження. Представником позивача вчинялися відповідні дії для отримання мобілізаційного розпорядження щодо позивача, шляхом скерування до РТЦК адвокатського запиту, що підтверджується копіями документів долученими до клопотання. Однак, станом на сьогодні, жодної відповіді не отримано, у зв'язку чим виникла необхідність у зверненні з даним клопотанням. Просить суд витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_4 - мобілізаційне розпоряджання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
15 вересня 2025 року ухвалою суду призначено судове засідання для розгляду заяви про забезпечення доказів у справі № 260/7238/25 на 17 вересня 2025 року о 16:00 год.
17 вересня 2025 року сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подала суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, заяву про забезпечення доказів підтримують.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмою, (а.с.33).
Відповідно до частини 1-4 статті 117 КАС України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд виходить із наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно із частиною першою статті 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Аналізуючи наведені положення КАС України у зіставленні з вимогами заявника, насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті в майбутньому. Ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах, і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі N 9901/845/18 та від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/385/19.
Водночас зі змісту заяви про забезпечення доказів убачається, що представник позивача обґрунтовує необхідність витребування доказів (у порядку статті 114 КАС України) в особи, яка ним володіє, оскільки ці докази безпосередньо стосуються правових підстав позову та належного обґрунтування адміністративного позову.
Оцінивши наведені в заяві підстави, суд приходить до висновку, що заявлені представником позивача вимоги про забезпечення доказів не ґрунтуються на об'єктивних обставинах, що дають підстави стверджувати про існування реальної загрози втрати таких доказів або унеможливлення чи утруднення їх збирання і подання у майбутньому.
Крім того, така обставина, як те, що затребувані заявником докази стосовно предмета доказування у справі за позовом, який ними подано, не обмежує позивача у праві подати відповідне клопотання про витребування цих самих доказів у порядку, встановленому статтею 80 КАС України, із зазначенням причин неможливості зробити це самостійно.
Зміст поданого представником позивача клопотання про забезпечення доказів фактично зводиться до того, що таке звернення не спрямоване саме на забезпечення доказів, а сформульовані в ньому вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже доводи полягають у тому, що він не може отримати відповідних доказів та інформації, а не в тому, що в майбутньому їх неможливо буде отримати взагалі.
З огляду на викладене суд вважає, що представник позивача у заяві не зазначив об'єктивних фактів, які свідчать, що докази (документи та інформація), про забезпечення яких він просить, у майбутньому можуть бути втрачені, а їх витребування та подання будуть утруднені або унеможливлені, тому доводи про те, що внаслідок ненадання на адвокатські запити доказів суд не бере до уваги, оскільки ця обставина не є підставою для забезпечення доказів відповідно до статті 114 КАС України.
За приписами частини 5 статті 117 КАС України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 114-117,229, 248, 256, 294 КАС України, суд-
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення доказів від 11.09.2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17 вересня 2025 року
Суддя Т.В.Скраль