17 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/4004/24
категорія 111031200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00022940/0407 та №00022942/0407 від 05 грудня 2023 року щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків сплати зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкові повідомлення-рішення №00022940/0407 та №00022942/0407 від 05 грудня 2023 року є такими, що не відповідають вимогам законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню, у зв'язку з тим, що зі змісту податкових повідомлень-рішень слідує, що вони складені відповідно до акту №19063/06-30-04-07/24584514 від 15.11.2023р., хоча акт з таким номером відносно ТОВ «Юнігран» ніколи не складався та, відповідно, не отримувався платником податків.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що Житомирським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд. І, п. 75.1 ст. 75 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ) у порядку, визначеному п. 76.2 ст. 76 розд. ІІ ПКУ, було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати з плати за землю, код платежу 18010500) за період з 01.07.2022 по 04.07.2023, про що складено акт від 15.11.2023 № 19063/06- 30-04-07. Предметом камеральної перевірки була своєчасність сплати узгоджених сум податкових (грошових) зобов'язань виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах ДПС України, що передбачено п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ. Акт про результати камеральної перевірки платнику направлено засобами поштового зв'язку 17.11.2023 року. Акт камеральної перевірки у поштовому відділенні платником отримано 21.11.2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 1001433798961. Заперечення платника до акту камеральної перевірки до ГУ ДПС не надходили. Враховуючи викладене, було винесено податкові повідомлення - рішення від 05.12.2023 № 00022942/0407 відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ та застосовано штрафну санкцію у розмірі 5 відс. за несвоєчасну сплату орендної плати на загальну суму 11625,12 гривень, від 05.12.2023 № 00022940/0407 відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ та застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 відс. За несвоєчасну сплату орендної плати на загальну суму135911,58 гривень.
Відповідачем було подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального провадження.
Ухвалою суду у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовлено.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з плати за землю ТОВ «Юнігран».
За результатами перевірки складено акт перевірки від 15.11.2023 №19063/06-30-04-07.
Проведеною перевіркою встановлено порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з плати за землю ТОВ «Юнігран» визначеними податковими деклараціями з плати за землю за 2022-2023 рік, та вважаються узгодженими відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями, та не сплачені у встановлений законодавством строк, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, внаслідок чого утворився податковий борг. Відповідальність платника передбачена статтею 124 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.
На підставі акта від 15.11.2023 №19063/06-30-04-07/24584514 ГУ ДПС у Житомирській області винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:
- від 05.12.2023 №00022942/0407 у зв'язку із встановленням порушення визначеного п. 57.1 ст. 57 на підставі п.124.1 статті 124 Податкового кодексу України за затримку від 3 до 27 календарних днів сплати грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 11625,12 грн;
- від 05.12.2023 №00022940/0407 у зв'язку із встановленням порушення визначеного п. 57.1 ст. 57 на підставі п.124.1 статті 124 Податкового кодексу України за затримку від 43 до 273 календарних днів сплати грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 135911,58 грн.
Податкові повідомлення-рішення від 05.12.2023 №00022942/0407, №00022940/0407 платником отримано 08.12.2023.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач 20.12.2023 подав скаргу до Державної податкової служби України.
За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень Державна податкова служба України прийняла рішення від 16.02.2024 №4043/6/99-00-06-03-02-06, яким залишила без змін ППР ГУ ДПС у Житомирській області від 05.12.2023 №00022942/0407, №00022940/0407, а скаргу без задоволення.
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 Кодексу.
Пунктами 86.2, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку, якою встановлено порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з плати за землю ТОВ «Юнігран» визначеними податковими деклараціями з плати за землю за 2022-2023 рік, та вважаються узгодженими відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями, та не сплачені у встановлений законодавством строк, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, внаслідок чого утворився податковий борг.
За наслідками перевірки відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 15.11.2023 №19063/06-30-04-07.
Акт перевірки був направлений ТОВ «Юнігран» рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отриманий останнім 21.11.2023, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Отже, відповідачем дотримані вимоги Податкового кодексу України щодо направлення позивачу на його податкову адресу акту камеральної перевірки від 15.11.2023 №19063/06-30-04-07.
При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення від 05.12.2023 №00022942/0407, №00022940/0407 винесені відповідно до акта №19063/06-30-04-07/24584514 від 15.11.2023.
Посилаючись на те, що акт з таким номером відносно ТОВ «Юнігран» ніколи не складався, та, відповідно, гне отримувався платником податків, позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними.
Порядок оформлення результатів податкових перевірок регламентовано статтею 86 ПК України.
Порядок складання податкового повідомлення-рішення його зміст, форму та надіслання контролюючими органами регламентовано статтею 58 ПК України та Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (далі Порядок №1204), який розроблено відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, згідно з якими контролюючим органам надано право визначати суми податкових та грошових зобов'язань, зменшувати (збільшувати) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшувати від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємне значення суми податку на додану вартість, застосовувати передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 1 пункту 3 розділу ІІ Порядку №1204 передбачено обов'язкові реквізити які повинно містити податкове повідомлення-рішення, а саме: 1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;
2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених Кодексом);
3) граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;
4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;
5) граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені (розрахунок пені додається у разі складання податкових повідомлень-рішень за формами «Р» (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу), «Д» та «С»).
Відповідно до пункту 1 підпункту 58.1.1. статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення повинно містить: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок.
В обґрунтування підстав для визначення (нарахування) грошового зобов'язання, що повинен сплатити позивач, у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях від 05.12.2023 №00022942/0407, №00022940/0407 відповідачем зазначено, що відповідно до акту №19063/06-30-04-07/24584514 від 15.11.2023 та встановлення несвоєчасної сплати земельного податку з юридичних осіб за 2022-2023.
Таким чином, відповідачем при складанні оспорюваних податкових повідомлень-рішень вказано відмінний номер акта камеральної перевірки. У вказаному в номері акта камеральної перевірки додатково вказано код ЄДРПОУ позивача.
Вказане порушення з огляду на його суто формальний характер не впливає на дійсність акту індивідуальної дії, який оспорюється позивачем з цих підстав.
Суд наголошує, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою, тобто діє принцип «превалювання сутності над формою».
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 11.09.2018 у справі №826/11623/16,від 20.12.2020 у справі №440/1256/19 за подібних правовідносин.
Суд наголошує, що спірні податкові повідомлення-рішення 05.12.2023 №00022942/0407, №00022940/0407 прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з їх змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, встановлення несвоєчасної сплати земельного податку з юридичних осіб за 2022-2023р.
При цьому порушення вказаних вимог законодавства, як і розмір застосованих штрафних санкцій позивачем не оспорюється.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18, у постанові від 22.05.2020 року у справі № 825/2328/16.
Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що здійснюючи камеральну перевірку відповідач діяв у спосіб і у межах визначених Законом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, не зазначення в спірному податковому повідомленні-рішенні номера акта камеральної перевірки не впливає на зміст прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення та не може мати наслідком його скасування.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як встановлено судом, ТОВ «Юнігран» до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки було подано податкові декларації з плати за землю по Березівській ТГ:
- від 21.02.2022 № 9036667828, в якій нараховано податок в сумі 1483083,87 грн на 2022 рік;
- від 16.02.2023 № 9026959664, в якій нараховано податок в сумі 1705546,45 грн на 2023 рік.
За результатами камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю встановлено порушення термінів сплати грошового зобов'язання з податку.
При цьому, суд наголошує на тому, що позивач в позовній заяві не заперечує термінів сплати грошового зобов'язання.
Зважаючи на зазначене, позивач у ході розгляду справи не довів належними та допустимими доказами наявність визначених законом підстав для скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 137, 139, 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (вул. Шевченка, 15, смт Гранітне, Житомирська обл., Коростенський р-н, 11634. РНОКПП/ЄДРПОУ: 24584514) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
17.09.25