17 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/34965/23
категорія 111030900
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.09.2023 р. № 000175140407, від 20.09.2023 р. № 000175150407, від 20.09.2023 р. № 000175160407, від 20.09.2023 р. № 000175170407, від 20.09.2023 р. № 000175190407, від 20.09.2023 р. № 000175200407, від 20.09.2023 р. № 000175220407, від 20.09.2023 р. № 000175230407, від 20.09.2023 р. № 000175250407, від 20.09.2023 р. № 000175260407, від 20.09.2023 р. № 000175280407, від 20.09.2023 р. № 000175300407.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що своєчасно виконало свій обов'язок щодо сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з екологічного податку, адже 18 травня 2023 року сформувало та надіслало до банку відповідні платіжні інструкції та мало на своєму рахунку необхідну кількість коштів для проведення платежу, натомість кошти не були вчасно зараховані до бюджету з вини банку.
Ухвалою судді від прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти доводів та вимог позивача заперечує, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, зауважує, що за результатами проведеної камеральної перевірки щодо своєчасності сплати податкового зобов'язання було встановлено порушення АТ «Житомиробленерго» термінів сплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань з екологічного податку за І квартал 2023. Податкові зобов'язання по зазначених вище податкових деклараціях, поданих 02.05.2023 в загальній сумі 596,90 грн були фактично зараховані у сплату01.06.2023 (граничний термін сплати - 22.05.2023), чим порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 ПКУ та внаслідок чого утворився податковий борг. Платником не було представлено доказів наявності обставин, визначених п. 112.8 ст. 112 ПКУ, які звільняють його від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125 1 ПКУ).
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити. Вказав, що зупинення банком видаткових фінансових операцій відбулось після 30 вересня 2022 року та не пов'язано із збройною агресією російської Федерації, а тому Позивачем не подавалась до контролюючого органу заява відповідно до Порядку №225. Водночас, Позивачем подано іншу заяву до ЦМУ ДПС по роботі з великими платниками податків, ДПС України та ГУ ДПС у Житомирській області за вих. № 04/11257 від 22.05.2023 (копія додавалась до позовної заяви) про те, що з 12 травня 2023 року внаслідок блокування поточних рахунків банком АТ «Державний ощадний банк України» з невідомих причин, АТ «Житомиробленерго» не може виконати свої зобов'язання перед Державою як платник податків.
Відповідачем було подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального провадження.
Ухвалою суду у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи у порядку загального провадження відмовилено.
Представник позивача подав до суду клопотання про залучення до участі у справі №240/34965/23 у якості третьої особи без самостійних вимог Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Філії- Житомирське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
Ухвалою суду у задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про залучення до участі у справі третьої особи відмовлено.
Представник позивача подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких просив позовні вимоги задовольнити. Вказав, що враховуючи, що у АТ «Житомиробленерго» була відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків, то таким чином Товариство звільнено від відповідальності відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Згідно з частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі її фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом з'ясовано, що 21 серпня 2023 року посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведено камеральні перевірки Товариства з питання дотримання термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з екологічного податку, за результатами якої складено акт №13616/06-30-04-07 від 21.08.2023.
Згідно висновків акта перевірки під час її проведення податковим органом встановлено порушення Товариством порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з екологічного податку, визначеними податковими деклараціями з екологічного податку за І квартал 2023 року, та вважається узгодженою відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями. Та не сплачені у встановлений законодавством строк, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, внаслідок чого утворився податковий борг.
Акціонерне товариство «Житомиробленерго» 31.08.2023 подало до Головного управління ДПС у Житомирській області заперечення на акт перевірки від №13616/06-30-04-07 від 21.08.2023.
На підставі акта перевірки Головне управління ДПС у Житомирській області відповідно до статті 124 ПК України прийнято такі податкові повідомлення-рішення:
- від 20.09.2023 № 000175140407 про сплату штрафу у сумі 1,37 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175150407 про сплату штрафу у сумі 1,29 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175160407 про сплату штрафу у сумі 1,31 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175170407 про сплату штрафу у сумі 3,04 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175190407 про сплату штрафу у сумі 0,16 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175200407 про сплату штрафу у сумі 4,30 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 р. № 000175220407 про сплату штрафу у сумі 0,37 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175230407 про сплату штрафу у сумі 13,54 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175250407 про сплату штрафу у сумі 0,57 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175260407 про сплату штрафу у сумі 0,92 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175280407 про сплату штрафу у сумі 2,71 грн за платежем Екологічний податок;
- від 20.09.2023 № 000175300407 про сплату штрафу у сумі 0,26 грн за платежем Екологічний податок.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Акціонерне товариство «Житомиробленерго» 04.10.2023 подало до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення в порядку положень статті 56 ПК України.
За результатами адміністративного оскарження рішеннями Державної податкової служби України від 30.11.2023 №35957/6/99-00-06-03-02-06 спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.
Не погодившись із переліченими податковими повідомленнями-рішеннями про застосування до нього штрафних санкцій, Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулось до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 14.1.39 та 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктами 36.1, 36.2 та 36.5 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктами 38.1 та 38.3 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Виходячи з положень пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Водночас, згідно з пунктом 129.6 статті 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні послуги", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених цим Кодексом.
При цьому, як визначено підпунктом 129.9.4 пункту 129.9 статті 129 ПК України, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, визначає Закон України "Про платіжні послуги" від 30.06.2021 року № 1591-ІХ (далі - Закон № 1591).
Відповідно до пунктів 21частини 1 статті 1 Закону № 1591 ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач; надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника для виконання платіжних операцій.
Ініціювання платіжної операції здійснюється, зокрема, шляхомнадання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою.
Згідно з ст. 46 Закону 1591 надавач платіжних послуг зобов'язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.
Надавач платіжних послуг платника зобов'язаний виконати платіжну інструкцію ініціатора протягом операційного дня з моменту прийняття ним до виконання платіжної інструкції.
У разі зазначення платником у платіжній інструкції дати валютування надавач платіжних послуг платника зобов'язаний забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок надавача платіжних послуг отримувача протягом операційного дня в зазначену дату валютування.
До настання дати валютування сума платіжної операції обліковується на рахунку надавача платіжних послуг платника.
Надавач платіжних послуг отримувача зобов'язаний забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача або виплату отримувачу суми платіжної операції в готівковій формі протягом операційного дня надходження коштів на рахунок надавача платіжних послуг отримувача.
Верховний Суд, розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, неодноразово вказував, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов'язку.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 березня 2021 року у справі №640/20899/18, у разі доведеності того, що будь-якого іншого шляху виконання податкового обов'язку не було, то несвоєчасне його виконання з огляду на застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів до такого платника податків не утворює складу правопорушення, передбаченого статтею 109 ПК України.
Подібна правова позиція висловлювалась Верховним Судом, зокрема, й у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №809/3851/15 та від 10 грудня 2021 року у справі №810/5852/15, у яких цей суд зазначав, що виконання платником податкового обов'язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій №10322016 від 18.05.2023, №10322030 від 18.05.2023, №10322146 від 18.05.2023, №10322023 від 18.05.2023, №10322026 від 18.05.2023, №10322044 від 18.05.2023, №10322031 від 18.05.2023, №10322018 від 18.05.2023, №10322019 від 18.05.2023, №10322059 від 18.05.2023, №10322051 від 18.05.2023, №10322029 від 18.05.2023 на сплату позивачем екологічного податку, цей документ був прийнятий Житомирським обласним управлінням Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до виконання 18.05.2023 об 09 год 25 хв, тобто в межах операційного дня.
Разом з тим, часом виконання на цього платіжного документу вказано 01.06.2023 15 год. 47 хв., що й зумовило порушення граничного терміну сплати узгодженого грошового зобов'язання товариства на десять календарних днів.
Будь-яких доказів того, що банком вказана платіжна інструкція з якихось причин поверталась без виконання (неналежне оформлення, відсутність підписів тощо), матеріали справи не містять.
Водночас, згідно з випискою по рахунку товариства станом на 18 травня 2023 року у нього в Житомирському обласному управлінні Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рахунку були наявні кошти в сумі 44715066,22 грн. Даних про те, що у товариства станом на 18 травня 2023 року були відсутні кошти, достатні для проведення платежів за платіжними інструкціями від 18 травня 2023 року матеріали справи не містять.
Таким чином, своєчасне направлення позивачем до банку, який здійснює його розрахунково-касове обслуговування, належним чином оформлених платіжних інструкцій на оплату податкових зобов'язань зі сплати екологічного податку при наявності необхідного обсягу коштів на рахунку є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання, тобто для виконання обов'язку, покладеного на нього законодавцем.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні листи Житомирського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 24 травня 2023 року № 105.33-09/20197/2023, яким банківська установа повідомляла позивача про те, що продовження зупинення видаткових фінансових операцій на його рахунках здійснено на підставі рішень спеціально уповноваженого органу від 18 травня 2023 року.
Крім того, Державна служба фінансового моніторингу України в листі-відповіді від 01 червня 2023 року № 1877/820-05 на адвокатський запит товариства з посиланням на положення законодавства зазначала, що єдиною підставою для прийняття Держфінмоніторингом рішення про зупинення видаткових фінансових операцій є наявність у нього підозри про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції. Разом з тим, інформація щодо зупинення фінансових операцій є таємницею фінансового моніторингу (таємною інформацією) та не може бути повідомлена позивачу. Водночас, 31 травня 2023 року на підставі інформації, отриманої від правоохоронного органу, Держфінмоніторинг скасував свої рішення про продовження зупинення видаткових фінансових операцій товариства.
Однак, вказані листи жодним чином не спростовують наведених вище в цьому рішенні висновків суду щодо вжиття позивачем всіх залежних від нього заходів для своєчасної сплати податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб, натомість опосередковано підтверджують, що порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання, в даному випадку, відбулось не з вини позивача.
Аналогічна позиція висловлена Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 20.06.2024 у справі №240/4683/24, від 27.01.2025 у справі 240/4604/24.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що частиною 6 статті 41 Закону України "Про платіжні послуги" визначено, що ініціювання платіжної операції є завершеним з моменту прийняття платіжної інструкції до виконання надавачем платіжних послуг платника.
Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №809/3851/15 та від 10.12.2021 у справі №810/5852/15.
Крім того, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Враховуючи, що у АТ "Житомиробленерго" була відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків, то Товариство звільнено від відповідальності відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
При цьому, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не передбачено необхідність будь яким іншим нормативним актом врегулювати порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платниками податків обов'язків.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Згідно із частинами 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відтак, враховуючи все наведене вище в цьому рішенні в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов акціонерного товариства "Житомиробленерго" (вул. Віктора Косенка, 32/8, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10008. ЄДРПОУ 22048622) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати, прийняті Головним управлінням ДПС у Житомирській області, податкові повідомлення-рішення від 20.09.2023 №000175140407, від 20.09.2023 №000175150407, від 20.09.2023 №000175160407, від 20.09.2023 №000175170407, від 20.09.2023 №000175190407, від 20.09.2023 №000175200407, від 20.09.2023 №000175220407, від 20.09.2023 №000175230407, від 20.09.2023 №000175250407, від 20.09.2023 №000175260407, від 20.09.2023 №000175280407, від 20.09.2023 №000175300407.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь акціонерного товариства "Житомиробленерго" документально підтверджені судові витрати у сумі 25766,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
17.09.25