про залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/21933/25
категорія 108020200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву дочірнього підриємства "Автоцентр" товариства з обмеженою відповідальністю "Нове тисячоліття" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось дочірнє підриємство "Автоцентр" товариства з обмеженою відповідальністю "Нове тисячоліття" із позовом до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частини 2 статті 9 КАС України).
Частинами 1 та 2 статті 160 встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Водночас юридична особа, незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника (ч.3 ст.55 КАС України).
Таким чином, керівник юридичної особи має право на звернення до суду від його/її імені лише на підставі документів, що безпосередньо підтверджують його повноваження.
В позовні заяві дочірнього підриємства "Автоцентр" товариства з обмеженою відповідальністю "Нове тисячоліття" зазначено, що її подано та підписано директором - Нехворовський О.М.
На підтвердження повноважень Нехворовського О.М. на підтвердження повноважень здійснення представництва інтересів дочірнього підриємства "Автоцентр" товариства з обмеженою відповідальністю "Нове тисячоліття" у суді надано наказ від 24.03.2023 №3к, згідно з яким Нехворовський Олександр Миколайович приступив до виконання функцій керівника ДП "Автоцентр" ТОВ "Нове тисячоліття" з управлінськими повноваженнями з 01.04.2023 без укладання трудового договору, а також копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, в порушення вимог ч.8 ст.59 КАС України, до позовної заяви дочірнього підриємства "Автоцентр" товариства з обмеженою відповідальністю "Нове тисячоліття", не додано жодного документу, який підтверджував би, що Нехворовський О.М. наділений повноваженнями на здійснення представництва підприємства у суді.
Відомості, які зазначені у виписці з ЄДРПОУ щодо повноважень директора (відповідно до Статуту, прийнятого на посаду 0,25 ставки) Нехворовського Олександра Миколайовича вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, не є належним підтвердженням його повноважень діяти відповідно статуту, зокрема обсягу цих повноважень.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати до суду, оформлений належним чином документ про повноваження особи, якою підписано позову заяву.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Згідно ст.1 Закону №3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем позову немайнового характеру судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлений в розмірі 3028,00 гривень.
За змістом позовної заяви позивач просить визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації та визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.
Тобто, даний адміністративний позов містить одну вимогу майнового характеру (скасування рішення про коригування митної вартості товарів) та одну вимогу немайнового характеру (скасування картки-відмови), які є пов'язаними.
Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.
Нормами Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов'язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.
Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.
Тому, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Зазначені правові висновки викладені у постанові від 16.03.2020 по справі № 1.380.2019.001962, в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
У зв'язку із викладеним, для обрахунку належної до сплати суми судового збору, слід брати до уваги розмір мита та податку на додану вартість, який позивач доплатив порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за одну позовну вимогу майнового характеру у розмірі 99352,76 грн та одну позовну вимогу немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі розміром 6056,00 грн (3028,00 грн (99352,76 грн х 1,5%, але не менше 1 прожиткового мінімуму) + 3028,00 грн).
Враховуючи те, що позивачем вже сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн згідно з платіжним документом від 09.09.2025 №478, то йому слід доплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн = (6056,00 грн - 3028,00 грн).
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485 ; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- документів на підтвердження повноважень особи, якою підписано позовну заяву (витяг з статуту);
- доказів доплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву дочірнього підриємства "Автоцентр" товариства з обмеженою відповідальністю "Нове тисячоліття" залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Панкеєва