про повернення позовної заяви
16 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/20616/25
категорія 112010200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки станом на 05 березня 2019 року та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Ухвалою суду від 26 серпня 2025 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 відмовлено, позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду або оригіналу документа про сплату судового збору або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору з належним чином оформленими доказами існування підстав, визначених законом для такого звільнення, зокрема, індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, довідок з Управління праці та соціального захисту населення Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат.
На виконання вимог ухвали суду позивач подав уточнену позовну заяву, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення перерахунку, індексації та виплати пенсії за вислугу років, починаючи з 01 грудня 2016 року та зобов'язання здійснити перерахунок, індексацію та виплату пенсії за вислугу років, починаючи з 01 грудня 2016 року, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, постанов Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713, від 16 лютого 2022 № 118, від 24 лютого 2023 року №168, від 23 лютого 2024 року №185, від 25 лютого 2025 року № 209, з урахуванням раніше виплачених сум, з включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, застосуванням усіх підвищень, індексації, надбавок, премій і доплат, передбачених пенсійним законодавством України, застосуванням належних окладів за військовим званням і посадою, з компенсацією втрати доходу за затримку термінів виплати пенсії за період з 01 грудня 2016 року по момент фактичної виплати заборгованості по пенсії.
Окрім цього, подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки згідно відомостям Державного реєстру фізичних осіб - платників доходу, у позивача повністю відсутні будь-дохід за 2021 - 2024 роки. При цьому позивач змушений постійно нести не малі додаткові витрати, у зв'язку з повторними зверненнями до суду.
Перевіривши матеріали уточненого позову, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Окрім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Під позовною вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку. Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Позивач у позові об'єднав непов'язані між собою підставою виникнення позовні вимоги, фактично пред'явивши окремі адміністративні позови задля вирішення різних, непов'язаних між собою, спорів.
Суд зазначає, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам Кодексу адміністративного судочинства України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню вирішення спору по суті.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Як убачається з матеріалів справи, позовна заява містить вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами.
Суд констатує, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, у зв'язку з якими виник спір, склалися за різних обставин та на підставі різного правового регулювання, що свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Також суд зазначає, що фактично, звернувшись до суду з позовом у вищевказаній редакцій, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави та періоди виникнення спірних відносин, є різними.
При цьому суд зауважує, що виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, пов'язаних з його пенсійним забезпеченням не є достатньою підставою для об'єднання їх в одне провадження, оскільки такі є різними за своєю суттю.
Окрім цього, суд наголошує, що надає оцінку саме уточненому позову, який поданий для усунення недоліків вперше поданою позовної заяви, та приходить до висновку про необхідність його повернення.
З огляду на це, суд не надає оцінку клопотанню позивача про звільнення його від сплати судового збору, заявленому з поданням уточненої позовної заяви.
Пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Суд зазначає, що інститут повернення позовної заяви позивачу передбачений для усунення недоліків позовної заяви і таке повернення не позбавляє позивача права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом після усунення недоліків.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем об'єднано позовні вимоги, які не є основними та похідними, позовна заява, відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис