Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 вересня 2025 року Справа№200/2825/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158б, код ЄДРПОУ 20490012) про
визнання неправомірними дій щодо не зарахування до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.10.2024 року періодів роботи в органах прокуратури з 28.02.2000 по 21.07.2009 та половини строку навчання у Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 30.06.2000 року;
зобов'язання зарахувати з 19.10.2024 до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періодів роботи в органах прокуратури з 28.02.2000 по 21.07.2009 та половини строку навчання у Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 30.06.2000 року;
зобов'язання здійснити з 19.10.2024 перерахунок та виплату призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат, -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовано тим, що наказом від 28.12.2021 року №191-к позивача відраховано зі штату Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя 04.01.2022 року.
Рішенням відповідача від 26.01.2022 року позивачу призначено з 05.01.2022 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 50% від суддівської винагороди. Для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, відповідачем враховано тільки стаж роботи на посаді судді з 22.07.2009 по 04.01.2022 (12 років, 05 місяців, 13 днів).
Із проведеним відповідачем розрахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Просив задовольнити позов.
Відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
05.01.2022 позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за принципом екстериторіальності призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди, починаючи з розрахунку стажу судді з 22.07.2009 року по 04.01.2022 року (12 років 05 місяців 13 днів). Звернули увагу, що зарахування до стажу роботи на посаді судді для обчислення (розрахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періодів роботи в органах прокуратури та половини строку навчання чинним законодавством не передбачено.
Зазначили, що відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402 при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачці має враховуватись стаж його роботи на посаді судді - 12 років 05 місяців 13 днів, а, відповідно, відсоткове значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, становить 50%.
Вважають, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача розраховано та призначено вірно згідно вимог чинного законодавства.
Враховуючи вище викладене, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Ухвалою суду від 25 квітня року позовну заяву залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення позивачу даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Ухвалою суду від 06 травня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено; позовну заяву повернуто позивачеві в частині визнання неправомірними дій щодо не зарахування до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 05.01.2022 по 18.10.2024 року періодів роботи в органах прокуратури з 28.02.2000 по 21.07.2009 та половини строку навчання у Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 30.06.2000 року; зобов'язання зарахувати з 05.01.2022 по 18.10.2024 до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періодів роботи в органах прокуратури з 28.02.2000 по 21.07.2009 та половини строку навчання у Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 30.06.2000 року; зобов'язання здійснити з 05.01.2022 по 18.10.2024 перерахунок та виплату призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою суду від 06 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року замінено відповідача по справі №200/2825/25 з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, Краматорський район, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158б, код ЄДРПОУ 20490012); розгляд справи почато спочатку.
Ухвалою суду від 07 серпня 2025 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати до суду письмові пояснення щодо заявленого позову.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 квітня 2025 № 4356-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 липня 2025 № 4524-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .
Позивач в 2000 році закінчив Донецький державний університет за спеціальністю “правознавство», про що видано диплом спеціаліста серії НОМЕР_3 , що також підтверджено довідкою Донецького національного університету імені Василя Стуса від 25.01.2022 №12/01-06/01.1.3.
Указом Президента України “Про призначення суддів» від 02.07.2009 року №500/2009 позивача призначено строком на п'ять років суддею Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області.
28.09.2009 позивач прийняв присягу судді.
Позивача відраховано зі штату Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 21.12.2021 №2344/0/15-21 у в зв'язку з поданням заяви про відставку.
Приймаючи рішення про звільнення позивача у відставку Вища рада правосуддя виходила із того, що позивач має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116,137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з урахуванням абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону в редакції Закону України "Про вищу раду правосуддя".
Наказом Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області №191-к від 28 грудня 2021 позивача відраховано зі штату суду у зв'язку зі звільненням у відставку".
Згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 10.01.2022 року №24, суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 104049 грн.
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який складено 04 січня 2022 Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області №03-42/1/22, позивач:
студент Донецького державного університету 1/2 частина з 01.09.1995 по 26.06.2000 (02 роки 04 місяців 28 днів);
стажист на вакантну посаду слідчого прокуратури Жовтневого району м.Маріуполя Донецької області з 28.02.2000 по 23.03.2000 (0 років 0 місяців 26 днів);
виконуючий обов'язки помічника прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя Донецької області з 24.03.2000 по 10.07.2000 (0 років 03 місяці 17 днів);
помічник прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя Донецької області з 11.07.2000 по 10.06.2002 (01 рік 11 місяців 00 днів);
старший помічник прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя Донецької області з 11.06.2002 по 26.08.2004 (02 рік 02 місяців 16 днів);
виконуючий обов'язки заступника прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя Донецької області з 27.08.2004 по 27.10.2004 (0 рік 02 місяців 01 день);
заступник прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя Донецької області з 28.10.2004 по 21.07.2009 (04 рік 08 місяців 24 день);
суддя Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області з 22.07.2009 по 04.01.2022 (12 років 05 місяців 13 днів);
Всього 24 роки 03 місяці 05 днів.
Вищезазначений стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) позивача підтверджується і відомостями трудової книжки серії НОМЕР_4 .
18.01.2022 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою та відповідним пакетом документів за призначенням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
За принципом екстериторіальності, заява позивача разом із доданими до неї документами була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізької області.
За наслідками розгляду такої заяви та поданих документів рішенням №057150010880 від 26.01.2022 позивачу з 05.01.2022 призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 50% заробітної плати судді виходячи із 12 років 05 місяців 13 днів стажу роботи суддею.
Відповідно до форми РС-право позивачу не враховано до суддівського стажу періоди роботи з 27.06.2000 по 10.07.2000, з 11.07.2000 по 10.06.2002, з 11.06.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 21.07.2009 року тобто періоди роботи позивача в органах прокуратури.
Як наслідок, розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачу був визначений у меншому розмірі (50%).
В матеріалах справи наявні:
довідка про доходи за січень 2022, довідка про суми доходу і податку за січень - грудень 2022, протоколи перерахунку пенсії від 25.01.2022, 10.02.2022 року.
Вважаючи наведені дії відповідача щодо не зарахування до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, усіх періодів які підлягають врахуванню до такого стажу, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Так, організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402).
Відповідно до статті 116 Закону № 1402 суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частинами першою та другою статті 137 Закону № 1402, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Таким чином, зазначена норма права пов'язує застосування законодавства, яке регулює питання обчислення стажу роботи судді, із часом призначення чи обрання суддею.
Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
На день призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювався частиною 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ та Указом Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» №584/95 від 10 липня 1995 року, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Тобто, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, також і половина навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2021 року у справі № 580/6051/20 дійшов висновку, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби. Невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним (пункт 89).
Вказана позиція суду також узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30 березня 2023 року у справі №280/2167/21.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що позивач закінчив Донецький державний університет за спеціальністю «правознавство», про що видано диплом спеціаліста серії НОМЕР_3 , період навчання становив з 01.09.1995 по 26.06.2000 року, що також підтверджується розрахунком від 04.01.2022 року тв після здобуття вищої освіти у 2000 році працював стажистом слідчого прокуратури Жовтневого району м.Маріуполя Донецької області з 28.02.2000 по 23.03.2000, виконуючим обов'язки помічника прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя Донецької області з 24.03.2000 по 10.07.2000, помічником прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя Донецької області з 11.07.2000 по 10.06.2002, старшим помічником прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя Донецької області з 11.06.2002 по 26.08.2004, виконуючим обов'язків заступника прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя Донецької області з 27.08.2004 по 27.10.2004, заступником прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя Донецької області з 28.10.2004 по 21.07.2009 року.
Підсумовуючи вищевикладене суд доходить висновку, оскільки до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання зараховано стаж роботи на посаді судді - 12 років 05 місяців 13 днів, а тому суд вбачає підстави для зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періодів роботи в органах прокуратури з 28.02.2000 року по 21.07.2009 року та половини строку навчання у Донецькому державному університеті з 01.09.1995 року по 26.06.2000 року.
Натомість, безпідставне незарахування відповідачем спірних періодів роботи до суддівського стажу позивача призвело до того, що обрахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу, як судді у відставці проводиться в меншому розмірі, ніж це передбачено Законом № 1402-VIII.
Слід акцентувати увагу і на тому, що Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (далі Порядок № 3-1), згідно з яким призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці здійснюється, зокрема, на підставі розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (додаток №4) (пункт 2 Розділу ІІ).
Такий розрахунок складається (оформляється) відповідним судом (додаток №4 до Порядку №3-1).
Отже, аналізуючи викладене вище, слід дійти до висновку, що у даному випадку до повноважень пенсійного органу не входить розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання. Такий розрахунок складається (оформляється) відповідним судом.
В даному випадку, як вбачається із наданого пенсійному органу розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який складено 04 січня 2022 Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області №03-42/1/22, позивач має стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 24роки 03 місяці 05 днів.
Отже, підстав не враховувати даний суддівський стаж позивача як такий, який надає йому право на відставку та виплату щомісячного довічного грошового утримання у відповідача немає.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
Крім того, Конституційний Суд України у мотивувальній частині Рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 вказав на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення. До цього Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8-ргі/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Також, в рішенні Конституційного Суду Україні від 03 червня 2013 року № З-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).
Отже, виходячи з наведеного, конституційний статус судді зумовлює обов'язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці - щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема, матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Слід відмітити і те, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано “Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України») (далі - Порядок №22-1).
За п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з пояснювальною запискою Фонду до проекту Постанови № 25-1 Указом Президента України від 04.09.2019 року №647/2019 “Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг» для забезпечення належної реалізації прав осіб y сфері надання адміністративних послуг передбачено забезпечення Кабінетом Міністрів України, зокрема, спрощення процедури надання та отримання послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 681 “Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення» визначено перелік державних реєстрів, відомості з яких враховуються органами Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням, перерахунком, поновленням, припиненням, продовженням виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведенням з одного виду пенсії на інший.
У зв'язку з цим постала необхідність у приведенні актів Пенсійного фонду України у відповідність до вимог чинного законодавства Єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства, централізована прозора система контролю за процесами призначення та перерахунків пенсій, мінімізація корупційних ризиків, зумовлених особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України стало результатом запровадження принципу екстериторіальності щодо призначення пенсії.
Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.
Як зазначалось, позивач звернувся 18.01.2022 року із заявою та відповідним пакетом документів за призначенням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Отже, враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що опрацьовував заяву позивача та приймав рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці слід зазначити, що оскільки подана позивачем заява з документами по суті розглядалась саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області і рішення про призначення довічного грошового утримання приймалось цим органом, суд доходить висновку, що саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області слід покласти зобов'язання здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача здіснити виплату призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі, також - Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є органом пенсійного забезпечення, який повинен вчинити дії щодо відновлення прав позивача на виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
А тому, в частині виплати слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн. згідно квитанції №1916-4143-0201-3097 від 19.04.2025 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 09.11.2023 №3460-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
Позивач звернувся до суду за допомогою системи «Електронний суд».
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 3674 при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір за подачу вимоги немайнового характеру складає 968,96 грн. (3028 грн.х0,4х0,8 = 968,96 грн.).
Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 484,48 грн.
Суд роз'яснює позивачу його право звернутись до суду з заявою про повернення надміру сплаченого судового збору в розмірі 242,24 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання неправомірними дій щодо не зарахування до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.10.2024 року періодів роботи в органах прокуратури з 28.02.2000 по 21.07.2009 та половини строку навчання у Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 30.06.2000 року та зобов'язання зарахувати з 19.10.2024 до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періодів роботи в органах прокуратури з 28.02.2000 по 21.07.2009 та половини строку навчання у Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 30.06.2000 року; зобов'язання здійснити з 19.10.2024 перерахунок та виплату призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158б, код ЄДРПОУ 20490012) щодо не зарахування ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.10.2024 року періодів роботи в органах прокуратури з 28.02.2000 по 21.07.2009 і половини строку навчання у Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 26.06.2000 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158б, код ЄДРПОУ 20490012) зарахувати з 19.10.2024 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періодів роботи в органах прокуратури з 28.02.2000 року по 21.07.2009 року і половини строку навчання у Донецькому державному університеті з 01.09.1995 року по 26.06.2000 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158б, код ЄДРПОУ 20490012) здійснити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 19.10.2024 перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, будинок, 158б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.О. Аканов